Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В.І. суддів: Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Систем" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.15 у справі № 910/19489/14 господарського суду м. Києва

за позовом Приватного підприємства "Строй-Систем"

до Державної казначейської служби України, Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики про стягнення суми збитків за участю представників від: позивача Красовська Ю.Г. (дов. від 20.08.14) відповідача 2 Шевченко О.О. (дов. від 10.03.15)

Приватне підприємство "Строй-Систем" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України та Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної про зобов'язання відповідача 1 (як розпорядника бюджетних коштів) про зобов'язання перерахувати на рахунок відповідача 2 грошові кошти у розмірі 21626679,17 грн. та про стягнення з відповідача 2 на користь позивача зазначеної суми у вигляді збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 2 зобов'язання з оплати позивачу вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду з будівництва адміністративної будівлі державного центру зайнятості № 155 від 22.10.10, що в свою чергу, призвело до неможливості виконання позивачем своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт за договором субпідряду. У зв'язку з чим, позивач вказує, що ним понесені збитки у розмірі 21626679,17 грн., які складаються з: заборгованості стягнутої з позивача рішеннями господарського суду Одеської області від 29.10.13 у справі № 916/1136/13; та від 20.02.14 у справі № 916/133/14; а також суми, відшкодованої у добровільному порядку позивачем на підставі претензії Приватного підприємства "Інно-Трейдінг" (субпідрядник) від 27.11.13 № 27/11-02.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.14 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Коротун О.М., суддів: Гаврилюка О.М.,

Суліма В.В.), в позові відмовлено повністю за недоведеністю.

Не погоджуючись із рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити, посилаючись на невірне застосування судами ст. ст. 838, 886, 614, 1166, 1173, 22 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, рішення та постанову просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 22.12.10 між Державним центром зайнятості (замовник) та ПП "Строй-Систем" (генпідрядник) укладений договір підряду з будівництва адміністративної будівлі Державного центру зайнятості № 155 (договір підряду, договір № 155), за умовами якого генпідрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17, і здати замовнику у встановлений строк.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.10.12 у справі № 5011-16/11082-2012 стягнуто з Державного центру зайнятості України на користь Приватного підприємства "Строй-Систем" заборгованість за договором підряду № 155 від 22.12.10 у розмірі 15071485,11 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 335701,85 грн. та 64380,00 грн. судового збору.

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі вказував на факт остаточної оплати відповідачем 2 вищезазначеної заборгованості лише у липні 2013. Одночасно позивач пов'язує наявність заборгованості відповідача 2 за договором № 155 з неможливістю генпідрядника своєчасно розрахуватися перед іншими контрагентами (субпідрядниками), у зв'язку з чим, з генпідрядника - ПП "Строй-Систем" стягнуто заборгованість та штрафні санкції за іншим договором підряду в судовому порядку, а частину заборгованості позивач погасив у добровільному порядку на підставі претензії ПП "Інно-Трейдінг". Позивач вказує, що при своєчасному розрахунку відповідача 2 за умовами договору № 155, ПП "Строй-Систем" не прострочив би виконання грошових зобов'язань за договором, який був укладений з субпідрядником, а відтак не зазнав би збитків.

Згідно з п. 6.7 договору підряду генпідрядник має право залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників) без письмового погодження замовника.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.11.11 між ПП "Строй-Систем" (генпідрядник за умовами договору) та ПП "Інно-Трейдінг" (підрядник за умовами договору) укладений договір підряду № ДЦЗ-А/2 (договір підряду № ДЦЗ-А/2) за умовами якого генпідрядник доручає та сплачує вартість робіт, а підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м. Київ, вул. Астраханська, 9-17. Підрядник виконує роботи за цінами, що зазначені у розрахунку договірної ціни, яка додається до договору № ДЦЗ-А/2 і є його невід'ємною частиною, а генпідрядник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням позивачем договірних зобов'язань за договором № ДЦЗ-А/2, рішенням господарського суду Одеської області від 29.10.13 у справі № 916/1136/13 (а.с. 46-53) з ПП "Строй - Систем" на користь ПП "Інно - Трейдінг" стягнуто штраф у розмірі 2260722,76 грн., пеню у розмірі 1146627,06 грн., 3 % у розмірі 266376,99 грн. та судовий збір у розмірі 68820,00 грн. Позивач погасив заборгованість за рішенням по справі № 916/1136/13, сплативши 3740546,81 грн. При цьому, суму, яка була стягнута за рішенням № 916/1136/13 (без врахування судового збору) позивач вважає власними збитками, яких він зазнав внаслідок невиконання відповідачем 2 зобов'язань за договором № 155 та несвоєчасної сплати останнім грошових коштів за виконанні роботи.

Також рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.14 у справі № 916/133/13 (а.с. 54-56) з ПП "Строй - Систем" на користь ПП "Інно - Трейдінг" стягнуті збитки у сумі 5558332,10 грн. Доказів сплати позивачем зазначеної заборгованості на користь ПП "Інно-Трейдінг" та повного або часткового виконання зазначеного рішення матеріали справи не містять, однак позивачем також була включена зазначена сума у розмірі 5558332,10 грн. до загальної ціни позову у даній справі.

В матеріалах справи також наявна копія претензії ПП "Інно-Трейдінг" №27/11-02 від 27.11.13 (а.с. 64), адресована позивачу, якою від останнього вимагається оплатити 12330568,43 грн. збитків на користь ПП "Інно-Трейдінг".

Зі змісту вказаної претензії вбачається, що підставою для таких вимог стали відповідні рішення господарського суду Одеської області, а саме від 12.11.13 по справі № 916/2701/13 (а.с. 57-60) та від 28.10.13 по справі № 916/2682/13 (а.с. 61-63). ПП "Інно-Трейдінг" у наведених двох справах виступало відповідачем, та з нього на користь ТОВ "РЕСТАВРАТОР-1946" стягнуто заборгованість загальною сумою 12252720,26 грн. (без врахування судового збору). При цьому ПП "Строй-Систем" не було стороною у зазначених справах, однак беззаперечно визнало суму у розмірі 12252720,26 грн., як збитки ПП "Інно-Трейдінг", що виникли внаслідок неналежного виконання позивачем договору № ДЦЗ-А/2. 25.12.13 позивач добровільно перерахував на рахунок ПП "Інно-Трейдінг" суму в розмірі 12252720,26 грн..

Стягнення грошових коштів за всіма вищезазначеними рішеннями господарського суду Одеської області (окрім сум судового збору), як на користь ПП "Інно-Трейдінг" з ПП "Строй - Систем", так і на користь ТОВ "РЕСТАВРАТОР-1946" з ПП "Інно-Трейдінг" враховані позивачем при формуванні ціни позову у даній справі, внаслідок чого, сума позову склала 21626679,17 грн., які позивач вважає збитками, завданими йому неналежним виконанням відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань за договором № 155. При цьому позивач не заперечує, що фактично з вищенаведеної суми ним було сплачено на користь ПП "Інно-Трейдінг" тільки 15993267,07 грн. (3740546,81 грн. - на виконання рішення у справі № 916/1136/13 та 12252720,26 грн. - згідно претензії від 27.11.13 № 27.11.13).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти, стягнуті з позивача за порушення виконання зобов'язань за договором підряду № ДЦЗ-А/2 рішеннями господарського суду Одеської області від 29.10.13 у справі № 916/1136/13 та від 20.02.14 у справі № 916/133/14, а також кошти, що добровільно сплачені позивачем на підставі претензії ПП "Інно-Трейдінг" від 27.11.13 № 27/11-02, не можна вважати збитками, понесеними внаслідок протиправної поведінки відповідача 2, оскільки вказані витрати були понесені у зв'язку зі здійсненням власної господарської діяльності позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися із правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як справедливо зауважено судами, умовами договору № 155 передбачена альтернативність дій замовника та генпідрядника у випадку виникнення проблемних питань в частині оплати робіт, яка направлена на уникнення збитків як з однієї, так і з іншої сторони. Так, п. 5.3 договору № 155 передбачено, що замовник забезпечує фінансування будівництва у відповідності з календарним графіком виконання робіт, планом фінансування робіт та при умові надходження коштів на рахунок замовника. Бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на цю мету (п. 2.3. договору № 155). Пунктом 12.10 договору № 155 встановлено, що при ненадходженні або несвоєчасному надходженні коштів на рахунок замовника, штрафні санкції до замовника не застосовуються.

Враховуючи зазначені умови договору та залежність оплати робіт замовником від сторонніх факторів, таких як: належне фінансування та своєчасне надходження коштів на рахунок відповідача 2, генпідрядник мав можливість передбачити імовірність несвоєчасного виконання замовником договірних зобов'язань в частині оплати робіт у певних випадках та врахувати дані обставини при укладенні договорів з субпідрядниками, або визначити в таких угодах безпосередню залежність оплати робіт субпідрядників від своєчасного розрахунку сторін за договором № 155, а також виходячи із законодавчо встановленого ч. 1 ст. 837 ЦК України покладення ризику виконання робіт саме на позивача у справі.

Крім того, пунктом 5.10 договору № 155 генпідряднику надано право, зокрема, при відсутності фінансування робіт по договору, зупинити виконання робіт до поновлення фінансування замовником.

В свою чергу, реалізація зазначеного права генпідрядника та зупинення робіт у разі відсутності фінансування від замовника, в першу чергу, направлена на уникнення збитків або будь-яких інших додаткових витрат. Однак доказів реалізації зазначеного права та зупинення робіт на час відсутності оплати робіт позивачем надано не було.

Умовами договору № 155 також не передбачено, що відповідач 2 має зобов'язання або несе відповідальність за своєчасний розрахунок позивача із субпідрядниками. Навпаки, у п. 6.8. договору № 155 зазначено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань перед субпідрядниками несе генпідрядник.

Крім того, відповідно до п. 12.8 договору № 155 за збитки, завдані третій особі, відповідає сторона, з вини якої вони мають місце. Разом з цим, як було зазначено, зі змісту договору ДЦЗ-А/2 не вбачається жодного фінансово-розрахункового зв'язку з договором № 155, навпаки, саме позивач є єдиною особою, яка зобов'язана своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за виконані роботи за договором № ДЦЗ-А/2 (п.п. 4.1, 8.1.1) та виконання такого обов'язку позивачем не ставиться в залежність і не пов'язане з надходженням коштів за виконані роботи за договором № 155.

Окрім того, умовами договору № ДЦЗ-А/2 взагалі не визначено особу, яка є замовником будівництва, а ПП "Інно-Трейдінг" зазначено, як підрядник за договором підряду, а не як субпідрядник при виконанні робіт з будівництва адміністративного будинку Державної служби зайнятості за адресою: м.Київ, вул. Астраханська, 9-17.При цьому, судами встановлено, що умовами договору № ДЦЗ-А/2 також передбачена альтернативність дій сторін, яка направлена на уникнення відповідних збитків в певних випадках.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, у відповідності до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, з огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Правомірними є доводи позивача (з посиланням на положення ст. 614 ЦК України) про те, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на вказану особу.

Разом з цим, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню. Опосередковані збитки підпадають під поняття комерційного ризику, визначеного ст. 44 Господарського кодексу України та не підлягають відшкодуванню, оскільки є складовою підприємницької діяльності.

В цій частині, необхідною умовою для стягнення збитків, є доведення того факту, що порушення позивачем умов договору № ДЦЗ-А/2 в частині своєчасної оплати наданих послуг, напряму залежить від невиконання відповідачем 2 зобов'язань за договором № 155, що, в свою чергу жодним чином доведено не було, враховуючи обставини, які були встановлені у даній постанові.

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Строй-Систем" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.15 у справі № 910/19489/14 залишити без змін.