501/165/16-а Про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - 24.10.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 29.08.2016 (суддя Ледньова Т.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 (головуючий суддя - Золотніков О.С., судді: Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі № 501/165/16-а за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови від 30.12.2015 у справі про порушення митних правил № 1208/50004/15.

Іллічівський міський суд Одеської області постановою від 29.08.2016 адміністративний позов задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.03.2017 залишив постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 29.08.2016 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Одеська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі, з урахуванням її уточнення, відповідач просить скасувати постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 29.08.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування своїх вимог Одеська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статей 4, 210, частини третьої статті 469 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 11, 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому зазначає, що матеріалами справи про порушення митних правил доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а відтак згідно з постановою Одеської митниці ДФС її законно визнано винною у вчиненні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 03.06.2015 по 17.07.2015 Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" із судна "IRMGARD" вивантажувало нікелеву руду з подальшим навантаженням у піввагони із визначенням маси на залізничних вагах спільно з представником Торгово-промислової палати України відповідно до умов договору між вантажовласником і портом, згідно з яким кількість вантажу, прийнятого портом від судна, визначається переважуванням на залізничних вагах за участю інспекторів Торгово-промислової палати України з оформленням Генерального акта.

Після відвантаження з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" всієї наявної кількості окисленої нікелевої руди позивачем складено акт інвентаризації та акт-сповіщення, якими зафіксовано різницю між масою вантажу, зазначеною в товаросупровідному документі (коносаменті), та масою, визначеною на залізничних вагах, у кількості 1600228 кг. Названі акти підписано уповноваженою особою судновласника. При цьому втрата вантажу портом відсутня.

22.12.2015 посадовою особою Одеської митниці ДФС стосовно ОСОБА_1 як начальника складу № 21 Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" складено протокол № 1208/50004/15 про порушення митних правил.

В подальшому, постановою заступника начальника Одеської митниці ДФС від 30.12.2015 № 1208/50004/15 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 469 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 469 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації-отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як з`ясовано судами в спірній ситуації, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у зв`язку з тим, що останньою не забезпечено схоронність вантажу при перевантаженні та зберіганні окисленої нікелевої руди, не здійснено належним чином контроль за зберіганням та облік вантажу на складі, не проведено перевірки протягом змін кількості вивантаженого з судна "IRMGARD" товару в період з 03.06.2015 по 08.06.2015, зокрема у період з 07.06.2015 по 08.06.2015, коли було вивантажено 4692228 кг. товару.

В свою чергу, єдиними достовірними даними про кількість товару, переданого судном "IRMGARD" та прийнятого портом, з якими погоджується Одеська митниця ДФС, є кількість товару, відображена в тальманських розписках, виданих під час розвантаження названого судна, а саме - 34777228 кг., що на 430000 кг. менше ніж вага, яка вказана в коносаменті - 35207228 кг., але на 1170228 кг. більше, ніж в генеральному акті від 17.07.2015 та акті-повідомленні № 1 (33607000 кг), які надав представник Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" 17.07.2015 разом з актом натурної інвентаризації від 17.07.2015, який також підписаний позивачем.

Водночас судами попередніх інстанцій з`ясовано, що згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 договору від 30.01.2012 № 22/н, укладеного між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та власником вантажу - компанією "RAZNOIMPORT (UK) LIМITED", до обов`язків порту належить оформлення прийняття вантажу та його відвантаження документами, які направляються власнику вантажу або його представнику. Фактична кількість отриманого вантажу зі складанням генерального акта та акта-сповіщення визначається після відвантаження суднової партії на залізничні вагони/автотранспорт за результатами переважування на вагах.

Відповідно до пункту 9.7 розділу IX "Приймання вантажу та оформлення приймання вантажу портовим оператором (оператором термінала)" Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 № 348 (z1401-13) , навалювальні, наливні вантажі портовий оператор (оператор термінала) приймає згідно з даними про масу (об`єм) вантажу, які зазначені в транспортних (перевізних) документах.

У разі виникнення необхідності перевірки маси вантажу перевізник та/або портовий оператор (оператор термінала) мають право здійснити переважування вантажу за заявкою відповідно до умов договору перевалки.

За заявкою замовника портовий оператор (оператор термінала) має право визначити масу вантажу за осадкою судна або шляхом зважування на вагах.

При цьому остаточна кількість прийнятого портовим оператором (оператором термінала) вантажу, маса якого спочатку була визначена за осадкою судна, визначається після його зважування на вагах (вагонних, автомобільних, елеваторних тощо) при здаванні цього вантажу перевізнику.

Таким чином, названими вище договором та Правилами передбачено обов`язок порту, в разі виникнення необхідності, перевірити масу вантажу та визначити її шляхом зважування на вагах. При цьому саме маса вантажу, визначена на вагах при здаванні вантажу перевізнику, є остаточною кількістю прийнятого портовим оператором (оператором термінала) вантажу.

Як встановлено судовими інстанціями, після відвантаження з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" всієї наявної кількості окисленої нікелевої руди, вивантаженої до того із судна "IRMGARD", позивачем складено акт інвентаризації та акт-сповіщення, якими зафіксовано різницю між масою вантажу, зазначеною в товаросупровідному документі (коносаменті), та масою, визначеною на залізничних вагах, у кількості 1600228 кг. Названі акти підписано також уповноваженою особою судновласника.

Крім того, згідно з актом звіряння між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та компанією "RAZNOIMPORT (UK) LIМITED" від 14.06.2016 сторони підтвердили, що не мають претензій одна до одної щодо неналежного виконання умов договору від 30.01.2012 № 22/н за 2015 рік. При цьому в названому акті вказано, що фактична кількість вантажу, відвантаженого із судна "IRMGARD", становить 33607 тон.

Відтак, враховуючи те, що Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" вивантажувало із судна "IRMGARD" нікелеву руду з наступним навантаженням у піввагони із визначенням ваги на залізничних вагах і в подальшому позивачем складено акт інвентаризації та акт-сповіщення, якими зафіксовано різницю між масою вантажу, зазначеною в товаросупровідному документі (коносаменті), та масою, визначеною на залізничних вагах, що підписані уповноваженою особою судновласника, в кількості 1600228 кг., а також те, що власник вантажу - компанія "RAZNOIMPORT (UK) LIМITED" погодилась з названими показниками, висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність відповідачем факту незабезпечення ОСОБА_1 належного обліку та зберігання вантажу, а також його втрати є цілком об`єктивним.

З огляду на викладене та оскільки за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Одеської митниці ДФС без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.