910/15412/14 Про стягнення заборгованості за договором оренди - 11.03.2015 Прийняття

головуючого суддів: Акулової Н.В.(доповідач), Владимиренко С.В., Гольцової Л.А. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисцової Галини Григорівни на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року у справі № 910/15412/14 господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи-підприємця Лисцової Галини Григорівни до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення 1 249 086,04 грн.

За участю представників:

від позивача: Чоп'як В.М. (дов. б/н від 29.04.2013 року);

від відповідача: Сімонова Є.О. (дов. б/н від 29.12.2014 року);

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 року по справі № 910/15412/14 (суддя: Літвінова М.Є.) позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на користь Фізичної особи Лисцової Галини Григорівни заборгованість в розмірі 1 249 086,04 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних, оскільки матеріали справи містять виписку з особового рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк", згідно якої 04.10.2013 року представником відповідача (Паперник С.В.) було здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. з призначенням платежу за часткове погашення заборгованості за договором оренди від 30.10.2007 р. № 8998 за період 16.06.2009 по 28.02.2011 року, що в свою чергу підтверджує визнання боргу з боку відповідача та є підставою переривання строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року у справі № 910/15412/14 (судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Коротун О.М.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. у справі № 910/15412/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Прийнята постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки згідно нотаріально посвідченої заяви Паперника С. В. від 31.10.2014 р. він ані в період дії довіреності з "15" січня 2013 року по "11" березня 2013 року, ані після її скасування, не отримував від ПАТ "Універсал Банк" грошові кошти для оплати заборгованості за Договором оренди від 30.10.2007 р. зареєстрованим в реєстрі за № 8998 укладеним між ФОП Лисцовою Г.Г. та ПАТ "Універсал Банк" та 04.10.2013 року не здійснював жодних операцій направлених на перерахування та/або сплату коштів на користь ФОП Лисцової Г.Г. від імені ПАТ "Універсал Банк"; тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини на які позивач посилається як на підставу переривання строку позовної давності - не є належно підтвердженими та застосував строк позовної давності про який було заявлено відповідачем у справі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець Лисцова Галина Григорівна звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.01.2015 року по справі № 910/15412/14 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 року по справі № 910/15412/12.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Представник позивача, у судовому засіданні, підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2007р. між Фізичною особою-підприємцем Лисцовою Галиною Григорівною (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (орендар) укладено договір оренди (посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Забігайло Л.П. 30.10.2007 р.), відповідно до предмету якого орендодавець передав, а орендар прийняв на весь строк оренди, який зазначений у статті 2.1, нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 23-А, загальною площею 160,0 кв.м. згідно із Технічною документацією, виготовленою Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 28.02.2002 р. Детальний план приміщень наведено у додатку 1 до цього договору. (п.1.1. Договору).

Строк оренди за цим договором розпочинається від дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщень за формою, зазначеною у додатку 2 до цього договору та продовжується протягом п'яти років від дати початку, до 13.10.2012 р. (п.2.1. Договору).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що орендодавець передає приміщення орендарю, а орендар приймає приміщення від орендодавця за Актом приймання-передачі приміщень не пізніше, ніж протягом 5 робочих днів після підписання сторонами цього договору.

Після закінчення або дострокового припинення строку оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення за Актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані, не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди. орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу. З моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) приміщень, як зазначено у цій статті договору, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів. Стан приміщень на дату їх отримання орендарем у користування фіксується сторонами в Акті приймання-передачі приміщень, який складається та підписується повноважними представниками сторін. (п.2.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору починаючи з дати початку, орендар сплачує орендну плату за приміщення. Орендна плата включає плату за землю (земельний податок), а також усі податки та збори будь-якого характеру. Додатково Орендар відшкодовує орендодавцю витрати орендодавця на комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія і тому подібне) та послуги телефонного зв'язку. На строк оренди орендар може укладати договори з відповідними підприємствами, які надають комунальні послуги, про надання цих послуг та самостійно оплачувати вартість спожитих послуг таким підприємствам. Суми усіх платежів, що підлягають сплаті орендарем орендодавцю за цим договором, включають суми податку на додану вартість, якщо Орендодавець є платником такого податку.

Щомісячна орендна плата за період з дати початку до закінчення 2 місяців з цієї дати буде становити суму в гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 2817,00 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем. (3.2. Договору).

Згідно з п. 3.3 договору починаючи з дати початку щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентна сумі згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Цей Договір припиняє свою дію за наявності хоча б однієї з наступних обставин: закінчення строку оренди та небажання скористатися своїм правом на його подовження як зазначено у статті 2.1 цього договору; наявність письмової згоди сторін; за наявності інших обставин, передбачених чинним законодавством України. У разі, якщо приміщення виявляться непридатними для використання як офісні та приміщення банківської установи або такими, що не відповідають вимогам Національного банку України щодо приміщень банківських установ, або у приміщеннях неможливо здійснити перепланування та/чи ремонт, необхідний орендарю для використання приміщень як офісних та приміщень банківської установи, орендар має право достроково розірвати договір оренди в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення про це орендодавцю за 30 днів до бажаної дати такого розірвання. Орендар має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку в будь-який час шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за три календарні місяці до бажаної дати такого розірвання. Орендодавець має право відмовитись від цього договору на підставах, що передбачені нормами статей 782 та 783 Цивільного кодексу України (ст. 8 Договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 11.03.2009 року відповідачем було вручено орендодавцю повідомлення про розірвання договору оренди, в якому зазначалось про припинення договору з 25.05.2009 р. та пропонувалось підписати акт приймання-передачі орендованих приміщень.

15.06.2009 р. позивач передав орендодавцю акт приймання (передачі) приміщення, підписаний з його боку, який було повернуто орендодавцем 17.06.2009 р.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що в рамках кримінального провадження № 12013080020000446 (за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358 КК України) проведено почеркознавчу судову експертизу № 67-13, предметом дослідження якої був вищезазначений акт. За висновком проведеної судової почеркознавчої експертизи складений висновок від 04.06.2013, яким встановлено, що підпис від імені Лисцової Галини Григорівни виконаного не нею, а іншою особою.

Матеріали справи містять також висновок експертного дослідження від 29.04.2013 № 6/тдд, проведений Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. Предметом експертного дослідження були питання ідентичності кліше печатки позивача та її підпису на акті повернення (передачі) приміщення, договорі застави майнових прав РЯ-01/176/08 від 19.09.2008 та договорі відступлення права вимоги № СЕ-01/176/08 від 19.09.2008. За висновками даного експертного дослідження встановлено, що кліше печатки позивача проставлені одним кліше, а визначити, чи виконано підписи СПД Лисцової Г.Г. на вищезазначених документах однією особою не виявилось можливим.

23.11.2012 р. позивач на адресу відповідача направила лист-претензію (повідомлення-вимога) про погашення боргу з 16.06.2009 р. по 28.02.2011 р. (період за твердженням позивача за які надсилались рахунки на сплату орендної плати) на загальну суму 1251086,04 грн. з додатками - оригіналами рахунків - 21 примірник в одному екземплярі (належні докази направлення надані до вимоги), яка залишена без реагування з боку відповідача.

26.11.2012 р. між Фізичною особою - Лисцовою Галиною Григорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Припейд-Сервіс" 2007" було укладено договір відступлення права вимоги за договором оренди від 30.10.2007 р., посвідчений Вартановою О.С., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 26.11.2012 р. за № 4955.

Листом від 14.12.2012 р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги.

05.09.2013 р. між Фізичною особою Лисцовою Галиною Григорівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Припейд - Сервіс 2007" був укладений договір про розірвання договору про відступлення права вимоги (цесія), посвідчений Вартановою О.С., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 26.11.2012 р. за № 4955, за договором оренди, посвідченим Забігайло Л.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.10.2007 р. за № 8998.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за користування приміщенням за Договором за період з 16.06.2009 р. по 28.02.2011 р., так як приміщення не були повернуті орендодавцю. Відповідач просить застосувати строк позовної давності.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за оренду приміщення за період з 16.06.2009 року по 28.02.2011 року в розмірі 1 249 086, 04 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, матеріали справи містять виписку з особового рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк", згідно якої 04.10.2013 року представником відповідача (Паперник С.В.) було здійснено перерахування коштів в розмірі 2 000,00 грн. з призначенням платежу за часткове погашення заборгованості за договором оренди від 30.10.2007 р. № 8998 за період 16.06.2009 по 28.02.2011 року, що в свою чергу підтверджує визнання боргу з боку відповідача та є підставою переривання строку позовної давності; акт повернення (передачі) приміщення, яке розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Свєрдлова, будинок 23-А, не є належним доказом повернення відповідачем приміщення позивачу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно нотаріально посвідченої заяви Паперника С. В. від 31.10.2014 р. він ані в період дії довіреності з "15" січня 2013 року по "11" березня 2013 року, ані після її скасування, не отримував від ПАТ "Універсал Банк" грошові кошти для оплати заборгованості за Договором оренди від 30.10.2007 р. зареєстрованим в реєстрі за № 8998 укладеним між ФОП Лисцовою Г.Г. та ПАТ "Універсал Банк" та 04.10.2013 року не здійснював жодних операцій направлених на перерахування та/або сплату коштів на користь ФОП Лисцової Г.Г. від імені ПАТ "Універсал Банк"; тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини на які позивач посилається як на підставу переривання строку позовної давності - не є належно підтвердженими, так як відсутні докази визнання боргу уповноваженою особою відповідача та застосував строк позовної давності про який було заявлено відповідачем у справі.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Приймаючи як доказ відсутності визнання боргу уповноваженою особою відповідача нотаріально посвідчену заяву Паперника С.В. від 31.10.2014 року, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ту обставину, що рішення по даній справі прийнято судом першої інстанції 08.10.2014 року та не зазначив, чим відповідач обґрунтував неможливість подання даної заяви з причин, що не залежали від нього до суду першої інстанції.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийнята без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятого судового акту та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.