Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дунаєвської Н.Г., суддів: Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. та рішення господарського суду м. Києва від 04.08.2014 р. у справі № 910/6863/13 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" про стягнення 3 213 029,83 грн.

За розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.03.2015 р. № 02-05/106 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді: Дунаєвської Н.Г. суддів Владимиренко С.В.(доповідач), Мележик Н.І..

За участю представників:

- позивача: Іванкіної Ю.Б., дов. № 14-91 від 18.04.2014 р.

- відповідача: Комісара С.П., дов № 150 від 23.12.2014 р.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова" про стягнення основного боргу у розмірі 2345533 грн., пені в розмірі 651146,76 грн., інфляційних в сумі 86120,71 грн. та 3% річних у розмірі 130229,35 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи, 04.08.2014 р. відповідач подав до суду клопотання про зменшення штрафних санкцій з урахуванням обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду справи і сумою прострочення, відсутності даних щодо заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, співрозмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін у забезпеченні сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу та просив зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10 000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. у справі № 910/6863/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Літвінової М.Є., суддів Босого В.П., Полякової К.В.) провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 1845533 грн. припинено. Стягнуто з ТОВ фірми "ТехНова" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню 485 849,36 грн., 3% річних 97 361,60 грн. та інфляційні збитки 44 642,27 грн., судовий збір 49467,71 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. у справі № 910/6863/13 апеляційну скаргу ТОВ фірми "ТехНова" задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. у справі № 910/6863/13 скасовано частково щодо стягнення 3% річних в розмірі 97 361,60 грн., інфляційних в розмірі 44 642,27 грн. та пені в розмірі 485 849,36 грн. В цій частині прийнято нове рішення, стягнуто з ТОВ фірми "ТехНова" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 48 924,03 грн. 3% річних, 28657,16 грн. інфляційних та 242 924,68 грн. пені. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року у справі № 910/6863/13 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ фірми "ТехНова" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 43 320,78 грн. судового збору. Стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ фірми "ТехНова" 3 205,06 грн. судового збору.

Частково не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. та рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. у справі № 910/6863/13 (в частині відмови у стягненні 408222,08 грн. пені, 81305,32 грн. 3% річних та 57463,55 грн. інфляційних втрат), позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

04.03.2015 р. ТОВ фірмою "ТехНова" подано відзив № 111 від 02.03.205 р. на касаційну скаргу, в якій просило залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р. у справі № 910/6863/13 без змін, касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення.

11.03.2015 р. ТОВ фірма "ТехНова" подано пояснення у справі № 910/6863/13 від 10.03.2015 р., відповідно до яких просило змінити постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. у справі № 910/6863/13 в частині задоволення вимог про стягнення пені в розмірі 242 924,68 грн. та постановити в цій частині нове рішення про стягнення 120 287,96 грн. пені, в решті постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив до неї та пояснення відповідача, заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 03.08.2012р. між НАК "Нафтогаз України" (позивач, продавець) та ТОВ фірма "ТехНова" (відповідач, покупець) укладено договір № 14/07-ТЕ купівлі-продажу природного газу, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу протягом липня-грудня 2012р. природний газ в обсязі до 53200000м3 за наведеним графіком, а останній - прийняти та оплатити вартість одержаного газу та послуг з його транспортування.

Відповідно до п. 5.2. договору ціна природного газу з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становить 1 309,2 грн. з ПДВ.

Оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки (п. 6.1. договору).

Строк дії договору встановлено з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 01.07.2012 р. до 31.12.2012 р., в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

17.12.2012 р. між Територіальним органом Казначейства у Чернігівській області, Головним фінансовим управлінням Чернігівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Чернігівської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, позивачем та відповідачем укладено Договір про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування № 1144/517з.

19.12.2012 р. та 28.12.2012 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Головним фінансовим управлінням Чернігівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Чернігівської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, позивачем та відповідачем укладено Договір про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування № 1258/517з та № 1360/517з.

Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівській області, Головним фінансовим управлінням Чернігівської облдержадміністрації, позивачем та відповідачем підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2345 від 15.08.2012 р., № 2552 від 17.09.2012 р., № 2762 від 17.10.2012 р., № 2917 від 16.11.2012 р., № 3170 від 17.12.2012 р., № 10 від 15.01.2013 р.

Предметом вищевказаних договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків щодо оплати заборгованості по договору купівлі-продажу природного газу № 14/07-ТЕ від 03.08.2012 р., що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом липня-грудня 2012 р. передано ТОВ фірма "Технова" 38404491 м3 природного газу вартістю 50 279 159,62 грн. (акти приймання-передачі природного газу від 31.07.2012 р., 31.08.2012 р., 30.11.2012 р., 31.12.2012 р., виписки з рахунку позивача з 01.10.2011 р. по 28.02.2013 р.). Проте, відповідачем здійснено оплату частково в розмірі 47 933 626,62 грн.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 2 345 533 грн., та крім цього, через неналежне виконання умов договору щодо своєчасної оплати за поставлений природний газ позивачем нарахована пеня у сумі 651146,76 грн., інфляційні збитки - 86120,71 грн. та 3% річних у розмірі 130229,35 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.03.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", до звернення позивача з позовом до суду, здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 500000 грн. (платіжне доручення № 3 від 21.03.2013 р.), з огляду на що, господарським судом міста Києва зазначено про безпідставність позовних вимог в частині стягнення 500 000 грн. та відмовлено в їх задоволенні, оскільки заявлена сума відповідачем сплачена до моменту звернення позивача із позовом до суду.

Пославшись на приписи визначені п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за яким господарський суд припиняє провадження у справі, при відсутності предмету спору, врахував здійснення відповідачем, після звернення позивача до суду, погашення заборгованості на суму 1 845 533 грн. (платіжне доручення № 5 від 11.03.2014 р.), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, припинив провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 845 533 грн., сплаченого після подання позовної заяви. Вказані висновки судів попередніх інстанцій позивачем не заперечуються та не оспорюються, а тому Вищим господарським судом України не перевіряються та підлягають залишенню без змін.

Скарга стосується правомірності здійснення господарськими судами перерахунку 3% річних, інфляційних, пені, а також її послідуючого зменшення на 50%, при цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних, інфляційних та пені, господарський суд першої інстанції виходив з підписаних актів в листопаді 2012р., вказав на неврахування позивачем оплати заборгованості відповідачем, помилковість заявлених позивачем періодів нарахування та, як наслідок невірність нарахованих сум, здійснив їх перерахунок та частково стягнув з відповідача 3% річних на суму 97 361,60 грн., інфляційні на суму 44 642,27 грн. та пеню на суму 485849,36 грн. Водночас, відмовляючи в задоволенні клопотання ТОВ фірми "ТехНова" щодо зменшення заявленого розміру пені до 10 000 грн., господарський суд першої інстанції зазначив про відсутність виняткових обставин для її зменшення.

Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, скасовуючи його в частині стягнення 3% річних, інфляційних та приймаючи нове рішення в цій частині, апеляційний господарський суд, врахував при розрахунку інфляційних та 3% річних договори взаєморозрахунків, наявні в матеріалах справи, здійснив їх перерахунок та задовольнив позовні вимоги щодо стягнення 3% річних на суму 48924,03 грн. та інфляційних на суму 28657,16 грн.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені та приймаючи нове рішення, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки заборгованість виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, послався на ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір нарахованої господарським судом першої інстанції пені на 50% стягнувши її в розмірі 242 924,68 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині заявленої до стягнення пені передчасними, оскільки вважає їх такими, що здійснені внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 509, ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено право суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення, добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Місцевий господарський суд, при проведенні перерахунку пені, інфляційних і 3% річних та приймаючи рішення про часткове їх задоволення виходив лише з підписаних актів в листопаді 2012 р. та не врахував договори організації взаєморозрахунків.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині та приймаючи нове рішення в цій частині при перерахунку сум інфляційних та 3% річних вірно врахував вказані договори організації взаєморозрахунків, але не врахував їх при розрахунку пені, а лише без урахування та аналізу усіх вищенаведених законодавчими актами необхідних умов для зменшення пені зменшив її розмір, визначений судом першої інстанції, на 50%.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо здійсненого на підставі ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України перерахунку 3% річних та інфляційних втрат заявлених до стягнення позивачем за прострочення оплат за переданий відповідачу газ за вказаним договором купівлі-продажу природного газу, оскільки уклавши вказані договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу газу. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічної думки дотримується Верховний суд України у своїх постановах від 09.09.2014 р. у справах № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 та № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 рішення якого відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій при визначенні розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на підставі п.п. 7.1-7.2. договору купівлі-продажу природного газу, не врахували необхідності здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, які діяли на момент розгляду даної справи. Аналогічної позиції дотримується і Верховний суд України у вищенаведених постановах.

Отже, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст. 47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі постанова та рішення в частині заявленої до стягнення пені на суму 651146,76 грн. підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду, з залишенням в решті без змін оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи в частині заявленої до стягнення пені на суму 651 146,76 грн. господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати вищезазначені обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору в цій частині, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно зі ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті позивачем судового збору за касаційний перегляд покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: на суму 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн.19 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 1115 - 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. у справі № 910/6863/13 скасувати в частині заявленої до стягнення пені на загальну суму 651 146,76 грн. В цій частині справу № 910/6863/13 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р. у справі № 910/6863/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38 кв. 36, код 24100060) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького,6, код 20077720) 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) грн.19 коп. судового збору.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.