Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддів Кочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 29.09.2014 Київського апеляційного господарського суду 10.12.2014 у справі господарського суду № 910/17897/14 міста Києва за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про зобов'язання вчинити дії за участю представників сторін:

від позивача - Шпортило Я.І.

від відповідача - Кур"ята І.В.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 910/17897/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Позивач) до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (Відповідач), зобов'язано Відповідача виконати умови договору від 11.03.2010 № 1494.1 та платіжне доручення від 29.07.2014 № 6, а саме: здійснити списання грошових коштів в сумі 100 000 000,00 грн. з рахунку ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" № 26003005001494, відкритого в АТ "Родовід Банк" у м. Києві і виконати платіж на рахунок ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" № 25002014334648, відкритого в АТ "Укрексімбанк" у м. Києві за призначенням: "перерахування на поточний рахунок згідно договору банківського рахунка від 20.04.2006 № 001173. Без ПДВ." Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема пункту 2.4, 2.5, 2.15, 18.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (z0377-04) , статей 1, 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Крім того, Відповідач зазначає, що у зв'язку із наявністю сумніву у відповідності підпису та печатки клієнта на платіжному дорученні тим, що заявлені банку в картці із зразками підписів і відбитка печатки клієнта повернув платіжне доручення без виконання, що передбачено умовами договору між Позивачем та Відповідачем та вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки. Відповідач вказує, що вимоги Позивача про стягнення коштів з поточного рахунку є незаконними, оскільки ці кошти Позивачу не належать, а є безпідставно набутими від Відповідача, що підтверджено рішенням суду, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 911/2277/14.

25.02.2015 від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Позивач просить залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у даній справі.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.03.2015.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 11.03.2010 між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (Банк) та Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Клієнт) укладено договір № 1494.1 банківського мультивалютного рахунку, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний мультивалютний рахунок № 26003005001494 в національній валюті України для зберігання коштів клієнтів та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта за цим рахунком за плату, встановлену в розділі 3 цього договору, відповідно до чинного законодавства, банківських правил (нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх положень банку тощо) та умов цього договору, а клієнт зобов'язується здійснювати операції за рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього договору

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору Клієнт здійснює операції за рахунком на підставі платіжних інструментів, включаючи розрахунково-касові документи, які передбачені чинним законодавством України та банківськими правилами. Клієнт надає розрахункові документи до банку на паперових носіях або у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс "Клієнт-Банк". Обслуговування рахунку та здійснення операцій за рахунком за електронними розрахунковими документами та спеціальними платіжними засобами (платіжними картками тощо) здійснюється банком на підставі окремих договорів, що укладаються між банком та клієнтом.

У пункті 2.4 договору зазначено, що розрахунково-касові документи банк приймає та виконує в день їх надходження за умови, що вони були надані в період операційного часу, який встановлюється для кожної валюти окремо, з урахуванням умов п. 2.8 цього договору (умови видачі готівки).

Згідно з пунктом 5.1.1 договору Банк зобов'язаний здійснювати за рахунком розрахункові та касові операції, необхідні для забезпечення діяльності клієнта.

Пунктом 5.2.3 договору передбачено, що Банк має право у разі оформлення Клієнтом розрахунково-касових документів з порушенням норм чинного законодавства України та банківських правил, у тому числі і ті, які викликають сумнів з приводу відповідності підпису, печатки, які відображені у картці із зразками підписів, мотивовано повернути їх Клієнту.

Як вбачається з банківських виписок з 24.02.2010 по 03.06.2014 по рахунку № 26153501000054, на рахунок № 26003005001494 АТ "Родовід Банк" перераховано суму 107 066 664,90 грн. з призначенням платежу: перерахування суми вкладу по депозитному рахунку згідно з договором № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010. Крім того, АТ "Родовід Банк" нараховані відсотки згідно з договором № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010. Відповідно до банківської виписки по рахунку № 26003005001494 залишок коштів на рахунку станом на кінець 28.07.2014 складав 112 419 603,43 грн.

29.07.2014 Позивачем пред'явлено банку до виконання платіжне доручення № 6 про перерахування на поточний рахунок № 26002014334648, відкритий у банку АТ "Укрексімбанк" 100000000,00 грн. "згідно договору банківського рахунка від 20.04.2006 № 001173".

Банк 31.07.2014 повернув платіжне доручення від 29.07.2014 № 6 без виконання, зазначивши причину на звороті платіжного доручення: неналежно оформлений розрахунковий документ, відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) , пункту 5.2.3 договору № 1494.1 банківського мультивалютного рахунку від 11.03.2010.

ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не звертався більше до ПАТ "Родовід Банк" про перерахування вказаної суми.

У зв'язку з відмовою Банку виконати платіжне доручення, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до суду про зобов'язання ПАТ "Родовід Банк" виконати платіжне доручення від 29.07.2014 № 6.

Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Судові рішення ґрунтуються на тому, що положення Інструкції про безготівкові розрахунки встановлюють дії банку при перевірці платіжних доручень, а не регулюють порядок складання, заповнення та подачі платіжних доручень, тому, вони не можуть бути порушені клієнтом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статті 1073, 1074 Цивільного кодексу України встановлюють правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом

Колегія суддів не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (z0377-04) , клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) .

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

У пункті 32.3 статті 32 вказаного Закону передбачено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону.

Відповідно до пункту 22.6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (реєстраційним (обліковим) номером платника податків) реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Пунктом 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки встановлено, що порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Положеннями пункту 2.4. Інструкції про безготівкові розрахунки на банк платника покладено обов'язок перевірки відповідності заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" вимогам додатка 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки.

Згідно з пунктом 2.5 Інструкції, якщо розрахункові документи, в яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо: у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування"; немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів; платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України; порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції.

Отже, відповідно до вимог пунктів 2.4, 2.5 Інструкції про безготівкові розрахунки реквізити розрахункових документів клієнтів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" мають відповідати вимогам глави 2, глав 5, 6 і 12 і вимогам додатка 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки.

Згідно з додатком 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки реквізит "Підписи платника" має перевірятися банком платника на предмет наявності підписів (підпису) відповідальних осіб (відповідальної особи), які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів, яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки.

Аналогічні положення містить і договір, який регулює правовідносини сторін. Відповідно до пункту 5.1.7 договору Банк зобов'язаний приймати та видавати документи за рахунком особам, які зазначені у картці із зразками підписів та відбитком печатки, або довіреній особі Клієнта згідно з довіреністю останнього.

Умовами пункту 5.2.3 договору передбачено, що Банк зобов'язаний у разі оформлення Клієнтом розрахунково-касових документів з порушенням норм чинного законодавства України та банківських правил, у тому числі і ті, які викликають сумнів з приводу відповідності підпису, печатки, які відображені у картці із зразками підписів, мотивовано повернути їх Клієнту.

Таким чином, вищезазначеними нормами права передбачено обов'язок банку перевіряти належність оформлення розрахункових документів, що подаються до банку, в тому числі на предмет відповідності заповнення реквізиту "підпис клієнта" тим, які заявлені банку у картці із зразками підписів та відбитку печатки та передбачено повернення банками розрахункових документів у випадку неправильного заповнення реквізитів, сумнівів щодо невідповідності реквізиту "підпис платника" заявленим банку у картці із зразками підписів та відбитку печатки клієнта.

Ні Інструкцією про безготівкові розрахунки, ні Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , ні умовами договору не передбачено обов'язку банку проводити будь-які додаткові заходи (направлення запитів клієнту, проведення почеркознавчої експертизи) з метою встановлення відповідності підписів на платіжному доручення картці із зразками підписів і відбитка печатки клієнта.

Відповідно до пункту 6.7 договору у разі переказу грошових коштів з рахунку без законних підстав з порушенням умов доручення клієнта на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку, повернення клієнту цієї суми здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Пунктом 32.3.1 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги Позивача та зобов'язуючи банк виконати платіжне доручення вказують на те, що Відповідачем не надано доказів на існування обставин, зазначених у пункті 5.2.3 договору, які б могли потягнути за собою відмову чи зупинення виконання доручень клієнта. Сумнів з приводу відповідності підпису та печатки клієнта має бути достатньо вагомим та обґрунтованим.

Разом з тим, не встановивши відповідність підпису на платіжному дорученні картці із зразками підписів і відбитка печатки клієнта (при візуальному огляді платіжного доручення наявна різниця між підписом у платіжному дорученні з підписом у картці із зразками підписів), висновок суду про зобов'язання Відповідача виконати платіжне доручення від 29.07.2014 № 6, а саме: здійснити списання грошових коштів у сумі 100 000 000,00 грн. з рахунку ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" № 26003005001494 є передчасним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій, допустили неповноту у дослідженні обставин справи, що призвело до помилкових висновків, прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі № 910/17897/14 скасувати.

Справу № 910/17897/14 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.