Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді: Борденюк Є.М., Вовк І.В., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу промислово-будівельної групи "ІНТОБУД" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 27.07.2015 у справі № 916/1973/15 господарського суду Одеської області за позовом промислово-будівельної групи "ІНТОБУД" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 103 321,88 грн., (представники сторін у судове засідання не з'явились),

У травні 2015 року промислово-будівельна група "ІНТОБУД" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 103 321, 88 грн., з яких: 43 225 грн. грн. збитків, 34 673, 88 грн. пені, 25 423 грн. штрафу за несвоєчасне виконання умов договорів підряду № 26/06-14-Б від 26.06.2014.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.07.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 43 225 грн. збитків, 7500 грн. пені та 7 500 грн. штрафу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині зменшення розміру неустойки і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (підрядником) та промислово-будівельною групою "ІНТОБУД" (замовником) 26.06.2014 укладено договір підряду № 26/06-14-Б, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами і з матеріалів замовника виконати і здати замовнику роботи по звершенню будівництва, зокрема, благоустрою прибудинкової території житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до п 3.1. договору строк виконання робіт становить 45 календарних днів з дня отримання першого авансу, згідно з п. 4.2.1, без врахування технологічної перерви.

Згідно з п. 4.1 договору, вартість робіт визначається договірною ціною (додаток № 1), на підставі затверджених сторонами одиничних, що не підлягають зміні, розцінок в об'ємі фактично виконаних робіт, які в цілому формують ціну договору. Договірна ціна являється динамічною і складає 254 238 грн. без ПДВ.

Пунктом 5.3 договору передбачено, якщо при здачі-прийманні робіт будуть виявлені недоліки (дефекти), замовник не приймає роботу до їх усунення підрядником за рахунок підрядника протягом встановленого замовником строку (але не більше 10 календарних днів), затримує оплату неякісно виконаних підрядником робіт, а підрядник зобов'язується відшкодувати замовнику збитки і несе відповідальність, передбачену договором.

Відповідно до п. 5.6 договору для участі у складенні акта, фіксуючого дефекти, узгодження порядку і строків їх усунення створюється комісія в складі представників замовника і підрядника. Підрядник направляє свого представника не пізніше семи робочих днів з дня отримання письмового повідомлення.

Згідно з умовами п. 5.7 договору підрядник в узгоджені сторонами строки за свій рахунок усуває недоліки, які виникли в гарантійний період. При ухиленні підрядника від усунення недоліків замовник має право залучити до цієї роботи іншого спеціаліста за рахунок підрядника.

За умовами п. 6.6 договору за несвоєчасне завершення робіт за договором підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості незавершених робіт, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочення.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем 04.07.2014 на адресу відповідача направлено лист-повідомлення про наявність дефектів у виконаній ним роботі та необхідність складання 18.07.2014 відповідного акта.

Відповідачем, в порушення умов п.5.6 договору, представника для складання відповідного акта не направлено, з огляду на що представниками позивача за відсутності відповідача складено акт від 18.07.2014, яким зафіксовано виявлені дефекти, що потребують виправлення.

В подальшому, для усунення зазначених недоліків між приватним підприємством "Вега-Ремстрой" (підрядником) та промислово-будівельною групою "ІНТОБУД" (замовником) 01.12.2014 укладено договір підряду № 1266, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами виконати підрядні роботи з демонтажу тротуарної плитки та укладки тротуарної плитки, ціна, порядок та строк яких визначаються договірною ціною та дефектною відомістю, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

На підтвердження виконання робіт позивачем долучено до матеріалів справи довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат та акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств сторін, на суму 43 225 грн., за які позивач розрахувався в повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 5344 від 05.02.2015.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 43 225 грн. збитків місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що понесені позивачем додаткові витрати для усунення недоліків виконаних робіт були спричинені неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з цим, зменшуючи штрафні санкції, суди виходили з того, що заявлені позивачем до стягнення суми пені та штрафу є надмірно великими порівняно зі збитками.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про зменшення заявлених до стягнення сум пені та штрафу з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За змістом ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Право місцевого господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірно великою порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.

У вирішенні питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення її розміру перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів касаційної інстанція вважає, що приймаючи рішення про зменшення заявленої до стягнення суми неустойки, суди належним чином перевірили обставини, якими зумовлено необхідність зменшення суми штрафу та пені, у зв'язку з чим правомірно скористалися обумовленим законом правом зменшити розмір санкцій, зважаючи на співвідношення розміру збитків із нарахованими штрафними санкціями.

Згідно з ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.