Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.,

суддів: Ємельянова А.С.,

Ковтонюк Л.В.

за участю представника позивача - Єгорова В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справі № 908/682/14 господарського суду Запорізької області за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж"

про стягнення 3 128 552,32 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.04.2014 (суддя Гандюкова Л.П.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 766 516,16 грн. основного боргу, суму 50 000 грн. пені, 112 960,74 грн. 3% річних, 26 010,07 грн. інфляційних втрат, 62 571,05 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 (колегія у складі суддів: Колядко Т.М., Скакуна О.А., Діброви Г.І.) рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 та рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2014 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 148 725,22 грн. пені, як такі, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 148 725,22 грн. пені, у стягненні якої було відмовлено, в іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

27.02.2014 публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" про стягнення 2 766 516,16 грн. основного боргу, 222 268,56 грн. пені, 113 757,53 грн. 3% річних, 26 010,07 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.09.2011 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та публічним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2417/11, на виконання умов якого позивач передав відповідачу протягом жовтня - грудня 2012 року природний газ на загальну суму 9 703 236,61 грн., що підтверджується актами прийняття-передачі природного газу: за жовтень 2012 року в обсязі 173,67 тис. куб.м на суму 227 377,93 грн., за листопад 2012 року у обсязі 2321,178 тис. куб.м на суму 3 038 886,24 грн., за грудень 2012 року у обсязі 4 916 722 тис. куб.м на суму 6 436 972 грн. Згідно п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується виключно для виробництва теплової енергії, що споживається населенням та релігійними організаціями. Відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% вартості обсягів газу в термін до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідач в порушення умов вказаного договору за отриманий газ розрахувався не повністю, станом на 03.02.2014 сума основного боргу становила 2 766 516,16 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також нараховані на цю суму на підставі п. 7.2 договору у редакції, встановленою додатковою угодою № Ѕ від 30.09.2011 до договору - 222 268,56 грн. за період з 17.02.2013 по 01.07.2013 пені, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України - 26 010,07 грн. інфляційних та 113 757,53 грн. 3% річних.

Відповідач подав до господарського суду Запорізької області клопотання про застосування встановленої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення пені, також зменшити розмір належної до сплати пені до 10%, враховуючи наявність заборгованості населення перед публічним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" стаом на 01.03.2014, розмір якої складає суму 14 750,8 тис. грн. (форма № 1 - заборгованість ЖКГ) та заборгованість держави з пільг та субвенцій, що складає суму 1966,2 тис грн. і 1452,3 тис. грн. відповідно (акт № 3, форма № 3), а також те, що діючі тарифи не покривають фактичні витрати підприємства по наданню послуг з теплопостачання (покриття становить 79,9 % від собівартості), і відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2015.

Приймаючи рішення у справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення 2 766 516,16 грн. основного боргу за актом від 31.12.2012 та 26 010,07 грн. інфляційних втрат за листопад 2012 року - грудень 2013 року, господарський суд Запорізької області виходив з того, що позивачем доведено належними доказами прострочення оплати вартості отриманого газу відповідачем, також перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивач помилково вважав день здійснення оплати відповідачем днем прострочення, тому здійснивши перерахунок 3% річних дійшов висновку про те, що до стягнення належить сума 112 960,74 грн. за період з 14.11.2012 по 03.02.2014. З цими висновками погодився й Донецький апеляційний господарський суд. Прийняті в ці частині рішення та постанова сторонами не оскаржуються.

Щодо вимог про стягнення пені за період з 17.02.2013 по 14.07.2013, то, враховуючи дату направлення позивачем позову до суду - 27.02.2014, а також заяву відповідача від 25.03.2014 про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову на підставі ч. 2 ст. 258 ЦК України у позові в частині стягнення пені за період з 17.02.2014 по 26.02.2013 на суму 23 543,34 грн. у зв'язку із спливом строку позовної давності, та щодо задоволення вимог про стягнення пені за період з 27.02.2013 по 14.07.2013 в сумі 198 725,22 грн. Клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені до 10% та відстрочку виконання рішення у справі місцевим господарським судом задоволено частково, як вказано в рішенні від 14.04.2014, господарський суд, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, зокрема те, що підприємство відповідача є збитковим, що підтверджується звітами про фінансовий стан та фінансові результати, оскільки у населення є значні борги перед відповідачем по розрахунках за теплову енергію, вважає за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення пені та стягнути з відповідача суму 50 000 грн. Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, місцевий господарський суд не знайшов підстав для його задоволення.

Апеляційний господарський суд за наслідками розгляду апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Запорізької області від 14.04.2014, у постанові від 11.06.2014 вказав про те, що, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, та посилаючись на норми Господарського кодексу України (436-15) , які регулюють період нарахування пені, та норми Цивільного кодексу України (435-15) щодо строку позовної давності, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивач безпідставно заявив вимогу про стягнення пені за період з 17.02.2013 по 26.02.2013 на суму 23 543,34 грн., тому у стягненні цієї суми відмовив (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України). З урахуванням дати звернення із позовом до суду місцевий господарський суд правильно визначив суму пені 198 725,22 грн. за період з 27.02.2013 по 14.07.2013. Також місцевий господарський суд, посилаючись на ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, які передбачають, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, на підставі ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (якою передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню) частково задовольнив клопотання відповідача та зменшив пеню до 50 000 грн., при цьому врахував заборгованість населення перед відповідачем за теплову енергію, доведеність збитковості підприємства, апеляційний господарський суд погодився з цими висновками місцевого господарського суду, також врахував часткову оплату боргу відповідачем.

З цими висновками апеляційного господарського суду погоджується і Вищий господарський суд України, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України. Підстав для зміни чи скасування прийнятої ним постанови від 11.06.2014 Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2014 у справі № 908/682/14 залишити без змін.