Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді Ходаківської І.П., суддів Фролової Г.М.. Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на постанову від 27.10.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/2179/14 господарського суду Харківської області за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" до Комунального підприємства "Комплекс з благоустрою Харківського району" про стягнення 6000,00 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

ПАТ "Азовелектросталь" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до КП "Комплекс з благоустрою Харківського району" стягнення необгрунтовано отриманих коштів в сумі 6000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 1212 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2014 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 у складі: Здоровко Л.М., Плахова О.В., Шутенко І.А. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "Азовелектросталь" рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 15, 16, 509, 598, 631, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2012 між Комунальним підприємством "Комплекс по благоустрою Харківського району" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Азовелектросталь" (замовник) укладений договір № 536АЄСр про розробку нормативно-технічної та технологічної документації.

Згідно з п. 1.1 договору, в рамках виконання договору замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе виконання робіт:

- узгодження проекту ліміту на утворення та розміщення небезпечних відходів і отримання дозволу на розміщення небезпечних відходів на 2013р. за адресою: 87535, Україна, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1.

Пунктом 2.1 договору визначена загальна вартість робіт - 9000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору порядок оплати робіт за цим договором замовник здійснює наступним чином:

- передплата складає 100% від загальної вартості передбачених договором робіт.

Згідно з п. 3.4 договору виконавець починає виконувати роботу впродовж трьох календарних днів з моменту підписання договору за умови виконання замовником пунктів 2.2 та 4.5 дійсного договору.

Відповідно до п. 4.5 договору замовник зобов'язується не пізніше двох днів з моменту підписання договору надати виконавцю усю інформацію і документацію, зазначену у додатку № 1 до договору, а так само інші дані, необхідні для виконання робіт.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що по закінченню робіт замовнику надається наступна документація:

- дозвіл на розміщення небезпечних відходів та ліміт на утворення та розміщення небезпечних відходів на 2013 рік, за адресою: Донецька обл., м.Сніжне, вул. Мира, 58.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013.

В додатку №1 до зазначеного вище договору сторони визначили перелік даних, необхідних для узгодження проекту ліміту на утворення та розміщення небезпечних відходів на 2013 рік, а саме: 1) оригінал або нотаріально завірена копія висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи об'єкту поводження з відходами: ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік; 2) розроблений проект ліміту на утворення та розміщення небезпечних відходів на 2013 рік.

В додатку № 2 до договору сторони узгодили перелік видів відходів у проекті ліміту на утворення та розміщення небезпечних відходів на 2013 рік за адресою: 87535, Україна, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1.

Позивач здійснив часткову передоплату за розробку документів для отримання дозволу на розміщення відходів за договором № 536АЄСр від 29.12.2012 в сумі 6000,00 грн.

Листом від 22.03.2013 за № 22/03-1 відповідач повідомив позивача про невідповідність переліку відходів, зазначених в додатку № 1 до договору із переліком відходів, вказаних у висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/48599 від 24.05.2012, та просив надати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, де будуть зазначені усі інші види відходів).

31.03.2014 позивач надіслав відповідачу вимогу № 523/378 про повернення грошових коштів в сумі 6000,00 грн. протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги, обґрунтовуючи тим, що грошові кошти у сумі 6000 грн. в якості передоплати утримуються підприємством безпідставно.

Відповідач у відповіді на вищезазначену вимогу звернув увагу на те, що позивач ігнорує та ухиляється від належного виконання умов укладеного договору, а також безпідставно вимагає повернення грошових коштів.

ПАТ "Азовелектросталь", вважаючи свої права порушеними, звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом про стягнення безпідставно набутих КП "Комплекс по благоустрою Харківського району" коштів у сумі 6000,00грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Згідно з ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Господарськими судами встановлено, що відповідно до п. 3.3 договору передача документації від замовника до виконавця здійснюється супровідними документами, які містять інформацію:

- прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка передає документи;

- дата передачі документації;

- назва документу;

- кількість аркушів у конкретному документів.

Супровідний документ складається замовником у двох примірниках та завіряється печаткою підприємства.

Судами встановлено відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтвердили факт передачі документації, необхідної для виконання робіт за договором.

Відповідно до п. 4.5 договору замовник зобов'язується не пізніше двох днів з моменту підписання договору надати виконавцю усю інформацію і документацію, зазначену у додатку № 1 до договору, та інші дані, необхідні для виконання робіт. Однак, докази про надання виконавцю вищезазначеної документації також відсутні.

Судами встановлено, що позивач сплатив лише 6000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.02.2013 за № 2959 з призначенням платежу - оплата за розроблення документації відповідно до договору від 29.12.2012 № 536АЄСр. Докази сплати позивачем 100% передплати від загальної вартості передбачених договором робіт, як встановлено пунктом 2.2 договору, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

З урахуванням викладеного, а також п.2.2 договору, суди дійшли обгрунтованого висновку, що саме замовник (позивач) не виконав свої зобов'язання за договором, а отже, вважається таким, що прострочив.

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, відбулося набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

До відсутності правової підстави коментована стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася річчю.

З огляду на викладене, суди правильно дійшли висновку про невиконання позивачем умов договору підряду, які є обов'язковими до виконання, та відсутність підстав для повернення суми коштів, які є передплатою за укладеним договором, як безпідставно отриманих. При цьому судами також було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивач виконав свою частину договірних зобов'язань, вимагав від позивача виконати свою частину зобов'язань, або звертався до відповідача із пропозицією розірвати договір.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" залишити без задоволення.

Постанову від 27.10.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/2179/14 господарського суду Харківської області залишити без змін.