Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддів Євсікова О.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на постанову від Рівненського апеляційного господарського суду 08.07.2014 у справі господарського суду № 924/19/13-г Хмельницької області за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до 1. Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" 2. Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Старокостянтинівський елеватор" про витребування майна у недобросовісного володільцята за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про відшкодування витрат на утримання майна в сумі 100 683,42 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Каракоця О.Р.

від відповідача-1 - не з"явилися

від відповідача -2 - не з"явилися

від позивача за

зустрічним позовом - Василенко Н.В.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 у справі № 924/19/13-г відмовлено Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" у задоволенні позовних вимог. Відмовлено Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у задоволенні зустрічного позову.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у справі № 924/19/13-г задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 у справі № 924/19/13-г задоволено. Скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 у справі № 924/19/13-г в частині відмови у позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про витребування майна у недобросовісного володільця. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено. Витребувано заставне майно, а саме: піч хлібопекарську промислову, електричну Winkler EH-5SB/3A, мішалку в комплекті з дома котлами Diosna, напівавтомат для випічки булок Fortuna, взбивалку Hobart, шляхом його вилучення у Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Старокостянтинівський елеватор" та передання вказаного майна Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк". Стягнуто з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Старокостянтинівський елеватор" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 1 609,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та 804,75 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у справі № 924/19/13-г та залишити без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 у справі № 924/19/13-г.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 19, 20, 23, 26, 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Заслухавши пояснення представників Позивача та Позивача за зустрічним позовом, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 30.09.2005 між ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" та ТОВ "Віта Укра-Пол" укладено договір оренди нерухомого майна та обладнання № 5, відповідно до умов якого ТОВ "Віта Укра-Пол" орендувала у ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" приміщення пекарні, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1.

08.12.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Укра-Пол" і Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк") укладено кредитний договір № 08.03.02.01.2873.

В забезпечення виконання кредитного договору, 08.12.2005 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Віта Укра-Пол" укладено договір застави майна № 2873, відповідно до якого ТОВ "Віта Укра-Пол" передало у заставу наступне майно: піч хлібопекарську промислову, електричну Winkley EH-5SB/3A, мішалку в комплекті з двома котлами Diosna, напівавтомат для випічки булок Fortuna, взбивалку Hobart. Вказане майно належало ТОВ "Віта Укра-Пол" на праві власності.

Пунктом 7.2 договору застави майна № 2873 ТОВ "Віта Укра-Пол" зобов'язується забезпечити схоронність предмета застави.

У пункті 10.3 договору на підставах, передбачених чинним законодавством, на предмет застави може бути звернуто стягнення.

Відповідно до пунктів 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи з утворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 11.08.2010 № 764 (764-2010-п) утворено Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства. Статутний капітал підприємства підлягав формуванню шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідуються (в т.ч. ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор"), з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства.

Відповідно до акта приймання-передачі цілісного комплексу № 32 від 20.01.2011 комісія з ліквідації ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" передала, а Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" прийняло цілісний майновий комплекс, у т.ч. і будівлю пекарні, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1. Даний акт приймання-передачі майнового комплексу затверджено Міністерством аграрної політики України. Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 06.06.2011 (593-2011-п) погоджено перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та внесено відповідні зміни до Постанови КМ України № 764 (764-2010-п) . Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 325 від 07.07.2011 реорганізовано державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та установлено, що статутний капітал Товариства формується на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Відповідно до акта 18.11.2011 приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до статутного капіталу передано у т.ч. і комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1. Даний акт затверджено Міністерством аграрної політики та продовольства.

З матеріалів справи вбачається, що комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Кривоноса, 1, у т.ч. будівля пекарні, увійшли до статутного капіталу Відповідача-2 за первісним позовом. На момент передачі нерухомого майна до статутного капіталу у приміщенні будівлі пекарні знаходилось майно: піч хлібопекарська промислова, електрична марки Winkler EH-5SB/3A; мішалка в комплекті з двома котлами марки Diosna; напівавтомат для випічки булок марки Fortuna; взбивалка марки Hobart. Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Укра-Пол" на підставі договору оренди нерухомого майна та обладнання від 30.09.2005 № 5 орендувало дане приміщення у ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.11.2011 у справі № 11/5025/1790/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", звернуто стягнення на предмет застави - піч хлібопекарську промислову, електричну марки Winkler EH-5SB/3A; мішалку в комплекті з двома котлами марки Diosna; напівавтомат для випічки булок марки Fortuna; взбивалку марки Hobart, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем - ПАТ КБ "Приватбанк" договору купівлі-продажу предмета застави від імені ТОВ "Віта Укра-Пол" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 08.03.02.01.2873 від 08.12.2005 в сумі 164 583,86 грн.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом про витребування заставного майна (хлібопекарської промислової електричної печі Winkler ЕН-5SB/3А, мішалки в комплекті з двома котлами Diosna, напівавтомата для випічки булок Fortuna, взбивалки Hobart) та передання вказаного майна позивачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до частини 1 статті 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Володільцем заставного майна є ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор".

Статтею 400 Даного кодексу передбачено, що недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" про стягнення витрат з утримання майна.

Судом першої інстанції відмовлено ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволенні позовних вимог та відмовлено ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у задоволенні зустрічного позову.

Судове рішення мотивовано тим, що рішення господарського суду Хмельницької області від 30.11.2011 у справі № 11/5025/1790/11 не може бути виконане шляхом безпосереднього продажу заставленого майна від імені ТОВ "Віта Укра-Пол" у зв'язку із ліквідацією останнього. Що стосується зустрічного позову, то суд зазначив про те, що ПАТ КБ "Приватбанк" є заставодержателем, а не власником майна, то на підставі статті 390 Цивільного кодексу України у банку не виникає обов'язку відшкодовувати витрати на утримання майна. Крім того, Позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних доказів, які б підтверджували понесені витрати на утримання майна.

Суд апеляційної інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував рішення господарського суду Хмельницької області від 31.03.2014 у справі № 924/19/13-г в частині відмови у позові ПАТ КБ "Приватбанк" про витребування майна у недобросовісного володільця. Прийняв у цій частині нове рішення, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнив, витребував заставне майно, шляхом його вилучення у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Старокостянтинівський елеватор" та передання вказаного майна ПАТ КБ "Приватбанк". В іншій частині рішення залишено без змін.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до частини 1 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Пунктом 4 частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до пункту 22 договору застави майна ПАТ КБ "ПриватБанк" має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави:

1) передача предмету застави у власність ПАТ КБ "ПриватБанк" в рахунок виконання забезпечених предметом застави зобов'язань;

2) продаж ПАТ КБ "ПриватБанк" предмету застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Так, заставодержатель - ПАТ КБ "ПриватБанк" обрав судову процедуру звернення стягнення на предмет застави і відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 30.11.2011 у справі № 11/5025/1790/11, що набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет застави, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Сторокостянтинів, вул. Кривоноса, 1, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем - ПАТ КБ "ПриватБанк" договору купівлі-продажу предмету застави від імені ТОВ "Віта Укра-Пол".

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України.

Отже, прийняте рішення господарського суду, яке набрало законної сили, потребує його виконання. Це є одним із механізмів захисту прав особи, яка звернулася до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема рішення суду.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав право на розпорядження спірним рухомим майном шляхом його продажу.

Банк звертався до ліквідатора ДП ДАК "Хліб України" "Старокостянтинівський елеватор" з вимогою про передачу предмета застави Банку для виконання рішення суду та звернення стягнення на майно.

Статті 397- 400 Цивільного кодексу України регулюють правовідносини з приводу володіння чужим майном (як окремого речового права), яке є незалежним від права на річ, тобто фактичного панування на річчю. У частині 3 статті 397 даного Кодексу встановлено презумцію правомірності фактичного володіння майном, тобто якщо не доведено інше, фактичне володіння має визнаватись правомірним.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено право ПАТ КБ "ПриватБанк" розпорядження спірним рухомим майном.

Законом встановлено обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна. (стаття 400 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до статті 399 Цивільного кодексу України право володіння припиняється у разі, зокрема витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про витребування майна.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", оскільки відсутні будь-які договірні відносини між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Старокостянтинівський елеватор" та ПАТ КБ "Приватбанк" щодо утримання майна та Позивачем за зустрічним позовом не доведено понесені Позивачем витрати на утримання майна.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 390 Цивільного кодексу України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

ПАТ КБ "ПриватБанк" не є власником майна, а лише має право на розпорядження спірним рухомим майном шляхом його продажу для виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 30.11.2011 у справі № 11/5025/1790/11.

Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у справі № 924/19/13-г не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, однак відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у справі № 924/19/13-г залишити без змін.