Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Мелітополь" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. (головуючий суддя Гончар Т.В., судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) у справі № 908/3830/13 Господарського суду Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Мелітополь" до Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області про розірвання договору про надання послуг з перевірки вентиляційних каналів та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Мелітополь" про стягнення 58.642,89 грн., за участю представників: позивача Павленко Р.О., відповідача не з'явились, третьої особи не з'явились,

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.07.2014 р. в задоволенні первісного позову ТОВ "Комфорт-Мелітополь" до КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області про розірвання договору від 02.01.2013р. відмовлено; зустрічний позов КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області до ТОВ "Комфорт-Мелітополь" про стягнення 58.642,89 грн. задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Комфорт-Мелітополь" на користь КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області заборгованість за надання послуги в сумі 39.634,43 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 775,21 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. рішення Господарського суду Запорізької області від 08.07.2014 р. у справі № 908/3830/13 в частині відмови в задоволенні зустрічних вимог про стягнення з ТОВ "Комфорт-Мелітополь" на користь КП "Житломасив" заборгованості в розмірі 19.008,46 грн. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким вказані зустрічні позовні вимоги задоволено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у зустрічних позовних вимогах відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ст.ст. 530, 651, 907 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.01.2013 р. між ТОВ "Комфорт-Мелітополь" (замовник) та КП "Житломасив" (виконавець) укладено договір про надання послуг (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за завданням замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: послуги з перевірки вентиляційних каналів в житловому фонді, що знаходиться в управлінні замовника, за наданим замовником графіком (п. п. 1, 2 договору).

Звертаючись до суду, позивач послався на те, що листом 03.09.2013 р. згідно з п. 6.3 договору відповідачу було направлено додаткову угоду про розірвання договору за взаємною згодою сторін з 01.09.2013 р. Вказана обставина обумовлена неможливістю подальшого виконання умов договору та відсутністю для ТОВ "Комфорт-Мелітополь" економічної доцільності в продовженні договірних відносин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

При цьому позивач вказує на те, що його фінансовий стан нерозривно пов'язаний з надходженням платежів від споживачів та фінансуванням державою пільг та житлових субсидій, які безпосередньо надходять від Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області, з яким позивач уклав договір на фінансування пільг та субсидій для населення № 33 від 02.01.2013 р. Відсутність фінансування пільг та субсидій в серпні та вересні 2013 року і, як наслідок, наявність значної суми боргу Управління праці та соціального захисту населення перед позивачем, призвели до неможливості виконання останнім умов договору про надання послуг, укладеного з відповідачем. Позивач зазначає, що єдиним виходом з цієї ситуації для ТОВ "Комфорт-Мелітополь" було розірвання договору з КП "Житломасив" та пошук іншого виконавця даної послуги на більш вигідних умовах і за меншу ціну.

Таким чином, ТОВ "Комфорт-Мелітополь" посилається на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, що, на його думку, є підставою для розірвання договору відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України та в порядку ст. 188 ГК України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Умовами п. 6.1 сторони визначили, що право сторони на відмову від договору передбачене лише стосовно продовження строку його дії.

Судами відзначили, що наданий ТОВ "Комфорт-Мелітополь" до матеріалів справи лист № 1332 від 28.11.2013 р. (а. с. 67 т. 1) про відмову від договору не може вважатися належним доказом, який підтверджує припинення договірних правовідносин між сторонами, та не є односторонньою відмовою від договору в розумінні положень ЦК України (435-15) , оскільки за його змістом позивач фактично відмовився від договору в частині продовження строку його дії на наступний рік, що передбачено п. 6.1 договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи відсутність у договорі умов про односторонню відмову від договору до закінчення строку його дії, а також відсутність підстав, встановлених ЦК України (435-15) для такої відмови, суди дійшли висновку, що договір про надання послуг є чинним до 31.12.2013 р. включно.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачена підстава для розірвання або зміни договору, а саме: за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому в цій статті також визначено, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частина 2 ст. 652 ЦК України також передбачає можливість розірвання або зміни договору за рішенням суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення його у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, за наявності одночасно таких умов, а саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому існування одночасно зазначених умов відповідно до ст. 652 ЦК України є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні договору, достатніх для його розірвання або зміни, та вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.

За змістом першої умови зміна обставин повинна мати місце або стати відомою сторонам після укладення договору.

Проте посилання позивача на залежність виконання зобов'язань за договором про надання послуг від надходження платежів від споживачів та фінансування державою пільг, житлових субсидій є необґрунтованим, оскільки умови договору про надання послуг не містять жодних положень про те, що оплата наданих послуг позивачем здійснюється за рахунок фінансованих державою пільг та житлових субсидій. До того ж, договір про фінансування пільг та субсидій для населення був укладений позивачем з Управлінням праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради 02.01.2013 р., тобто того ж дня, що і договір про надання послуг. Отже, на момент укладання договору про надання послуг позивач знав та міг взяти до уваги обставини, пов'язані зі своїм фінансуванням. Крім того, позивач, підписуючи договір про надання послуг, погодився на його умови, в тому числі з його ціною, а отже розраховував на те, що зможе розрахуватися за надані послуги власними коштами.

Друга умова передбачає, що зміна обставин відбулася у зв'язку з причинами, які не могли стороною бути розумно прийняті до уваги та які сторона не могла усунути, тобто, ці причини не залежали від її волі.

Судами обгрунтовано відзначено, що питання виконання позивачем умов договору про надання послуг, враховуючи проблеми з його фінансуванням за допомогою пільг та субсидій, могло бути вирішено разом з відповідачем шляхом проведення переговорів та можливим наданням відстрочки оплати послуг, тобто позивач міг усунути ці причини. Щодо посилання на отримання свідоцтва про атестацію, згідно з яким позивач може самостійно проводити роботи з перевірки димовивідних та вентиляційних каналів, то даний факт не може бути розцінений як причина, оскільки такі дії позивача пов'язані саме з його волевиявленням.

Також судами встановлено, що в даному випадку виконання сторонами умов договору жодним чином не порушило б майнові інтереси сторін, оскільки позивач за договором отримував послуги, а відповідач отримував би оплату за надані послуги.

Крім того, умовами укладеного між сторонами договору не врегульовано питання, хто із сторін несе ризик зміни обставин, а також це не вбачається із змісту самого зобов'язання, що свідчить про відсутність четвертої умови, передбаченої ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Таким чином, враховуючи відсутність всіх умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність заявлених підстав для розірвання договору, а саме відсутність істотної зміни обставин, в зв'язку з чим у задоволенні первісного позову належить відмовити.

Що стосується заявлених зустрічних позовних вимог КП "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення з ТОВ "Комфорт-Мелітополь" боргу за договором від 02.01.13 р. в сумі 58642,89 грн., суди встановили факт належного виконання КП "Житломасив" своїх зобов'язань за договором за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року включно на загальну суму 58.642,89 грн. відповідно до складених відповідачем актів здачі-прийомки виконаних робіт: № 6713 від 30.09.2013 р. на суму 20.287,67 грн.; № 6802 від 31.10.2013 р. на суму 19.346,76 грн.; № 6976 від 05.12.2013 р. на суму 19.008,46 грн., які не підписані з боку ТОВ "Комфорт-Мелітополь". Такий висновок судів ґрунтується на наданих КП "Житломасив" в підтвердження виконання робіт за договором за вказаний період актах приймання виконаних робіт за період з вересня по листопад 2013 року, в котрих зазначені об'єкти, на яких здійснювалась перевірка вентиляційних каналів у житловому фонді ТОВ "Комфорт-Мелітополь", та актах перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів по кожному об'єкту окремо. Крім того, до матеріалів справи долучені листки контролю технічного огляду димових та вентиляційних каналів разом з відомостями перевірки, в яких є підписи жильців по кожному об'єкту в підтвердження проведення перевірки.

Враховуючи встановлені судами факит належного виконання КП "Житломасив" робіт у період з вересня по листопад 2013 року за договором, а також факт направлення останнім на адресу ТОВ "Комфорт-Мелітополь" акта № 6713 від 30.09.2013 р. - 30.09.2013 р.; акта № 6802 від 31.10.2013 р. - 31.10.2013 р., застосувавши до даних правовідносин положення ст.ст. 526, 530 ЦК України, суди підставно задовольнили зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Комфорт-Мелітополь" на користь КП "Житломасив" заборгованості в розмірі 39.634,43 грн. за вересень та жовтень 2013 року.

Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ "Комфорт-Мелітополь" на користь КП "Житломасив" заборгованості в розмірі 19.008,46 грн. за листопад 2013 року з огляду на те, що строк оплати наданих за актом за листопад 2013 року послуг станом на час звернення Комунального підприємства "Житломасив" Мелітопольської міської ради Запорізької області з зустрічним позовом не настав, оскільки акт виконаних робіт за листопад 2013 року № 6976 від 05.12.2013 р. був направлений ТОВ "Комфорт-Мелітополь" 11.12.2013 р., тоді як зустрічний позов про стягнення заборгованості за вказаним актом подано до суду 17.12.2013 р.

Апеляційний суд підставно не погодився з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, при укладенні договору від 02.01.2013 р. (п. 3.1) сторонами погоджено, що оплата вартості наданих послуг здійснюється на підставі актів про надані послуги.

Матеріалами справи підтверджується направлення КП "Житломасив" на адресу ТОВ "Комфорт-Мелітополь" акта № 6713 від 30.09.2013 р. - 30.09.2013 р.; акта № 6802 від 31.10.2013 р. - 31.10.2013 р. та акта № 6976 від 05.12.2013 р. - 11.12.2013 р.

В даному випадку акт здачі-приймання виконаних робіт може бути враховано в сукупності з іншими доказами у справі з наданням йому відповідної оцінки.

Отже, вказані акти за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав зустрічного позову КП "Житломасив", та є доказом у справі.

Підтвердженням належного виконання КП "Житломасив" робіт за договором за вищевказаний період є також акти перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів на кожному об'єкті, де здійснювалась перевірка вентиляційних каналів у житловому фонді ТОВ "Комфорт-Мелітополь", окремо. Крім того, до матеріалів справи долучені листки контролю технічного огляду димових та вентиляційних каналів разом з відомостями перевірки, в яких є підписи жильців по кожному об'єкту в підтвердження проведення перевірки.

Посилання ТОВ "Комфорт-Мелітополь" на те, що роботи з перевірки вентиляційних каналів за спірний період здійснені ним самостійно, є недоведеними, оскільки доказів виконання робіт саме ТОВ "Комфорт-Мелітополь" до матеріалів справи не надано.

Посилання ТОВ "Комфорт-Мелітополь" на відсутність завдань щодо перевірки виконавцем вентиляційних каналів спростовується підписаним між сторонами графіком перевірки вентиляційних каналів, складеним на 2013 рік, про що зазначено в п. 2 договору.

Також колегія суддів вважає безпідставними наведені ТОВ "Комфорт-Мелітополь" доводи про те, що роботи були виконані з порушенням вимог підпунктів 4.5.21 та 4.6.22 пункту 4.5 Правил безпеки систем газопостачання, оскільки вказаним пунктом правил передбачена альтернативна умова про участь в обстеженні вентиляційних каналів представника ЖЕО або власника будинків. В той час, апеляційним судом встановлено, що при здійсненні перевірки були присутні власники квартир, що підтверджується підписами жильців в документах перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів по кожному об'єкту.

Відносно викладених ТОВ "Комфорт-Мелітополь" зауважень щодо невідповідності даних, зазначених в актах приймання виконаних робіт за спірний період та актах перевірки технічного стану димових та вентиляційних каналів у будинках, в яких проводились роботи виконавцем, апеляційний суд встановив, що проведення перевірки в будинках, які не зазначені у вказаних актах, по-перше, передбачено узгодженим графіком виконання робіт, а по-друге, підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями перевірки вентиляційних каналів по цих будинках з підписами власників квартир кожного з будинків та листками контролю технічного огляду димових та вентиляційних каналів.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що акти перевірки технічного стану складені згідно з вимогами чинного законодавства, та вони в сукупності з іншими зазначеними документами є належними доказами в підтвердження виконання робіт за договором у період з вересень, жовтень, листопад 2013 року. Доказів відмови від прийняття результатів наданих послуг в зв'язку з їх невідповідністю умовам договору матеріали справи не містять і таких доказів до суду не надано.

Згідно і ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.2 договору замовник зобов'язаний оплачувати послуги на умовах та в порядку визначеному в п. 3 договору; приймати від виконавця послуги, які надаються відповідно до цього договору.

Враховуючи, що при укладенні договору сторонами підставою проведення оплати визначено саме акти про надання послуг без встановлення будь-яких додаткових умов, замовник зобов'язаний прийняти надані виконавцем послуги та провести оплату саме на підставі актів за вересень 2013 року, за жовтень 2013 року та листопад 2013 року, які були отримані ТОВ "Комфорт-Мелітополь", що останнім не спростовується.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Комфорт-Мелітополь" не виконало зобов'язання з прийняття наданих КП "Житломасив" послуг за період вересень 2013 року, жовтень 2013 року та листопад 2013 року відповідно до складених актів здачі-приймання робіт, у зв'язку з чим право останнього на момент звернення з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 58.642,89 грн. є порушеним, а тому позовні вимоги про стягнення вказаної суми, в т.ч. 19.008,46 грн., підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів вважає помилковим висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог в цій частині, оскільки на момент звернення до суду у позивача за зустрічним позовом відповідно до умов договору виникло право на стягнення грошових коштів за виконані роботи, це право є порушеним з боку ТОВ "Комфорт-Мелітополь", в той час, як обмеження заявника у праві на судовий захист шляхом відмови в задоволенні позову за відсутності доказів попереднього його звернення з вимогами, оформленими в іншій спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для скасування рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні зустрічних вимог про стягнення з ТОВ "Комфорт-Мелітополь" на користь КП "Житломасив" заборгованості в розмірі 19.008,46 грн. та для прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та про їх наявність для задоволення зустрічного позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Мелітополь" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 р. у справі № 908/3830/13 - без змін.