Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Остапенка М.І., судді Кондратової І.Д. (доповідач), судді Стратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивача Шпак Т.Г.; від відповідача 1 не з'явився; від відповідача 2 не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року у справі № 918/1119/14 Господарського суду Рівненської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бреттекс" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ПАЛ" про звернення стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки)

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року (судді: Миханюк М.В. - головуючий суддя, Павлюк І.Ю., Юрчук М.І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (надалі - ПАТ "Брокбізнесбанк") на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.07.2014 року було повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України (1798-12) ), оскільки до скарги ПАТ "Брокбізнесбанк", яке не звільнено від сплати судового збору, не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Не погодившись з цією ухвалою, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулася від імені банку до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги, а справу передати на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 цього ж Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (3674-17) року.

У ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік об'єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в ст. 5 цього Закону - вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються до суду при здійсненні своїх повноважень.

Зокрема, п. 22 ч. 1 цієї статті визначено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд). Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Пунктом 15 ст. 2 цього Закону встановлено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду, і має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду (ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вжити передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Оскільки від імені банку позов майнового характеру заявила уповноважена особа Фонду, якій Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) надано право звертатися із таким позовом, і позов у цій справі поданий у межах процедури ліквідації неплатоспроможного банку, Вищий господарський суд України погоджується з доводами заявника касаційної скарги, що при зверненні до господарського суду з апеляційною скаргою у справі за позовом про стягнення простроченої заборгованості позичальників уповноважена особа Фонду звільняється від сплати судового збору.

Висновки апеляційного суду про те, що апеляційна скарга має оплачуватися судовим збором, оскільки заявником цієї скарги виступає сторона у справі - ПАТ "Брокбізнесбанк", а не уповноважена особа Фонду, є помилковими, так як скарга у цій справі від імені банку подана та підписана уповноваженою особою Фонду на виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) під час процедури ліквідації банку, що згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Суд касаційної інстанції зауважує, що на відміну від інших окремих положень Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , якими встановлено пільги щодо сплати судового збору для окремих органів (посадових осіб), що беруть участь у справі як позивачі, у п. 22 ч. 1 ст. 5 цього Закону не передбачено, що уповноважену особу Фонду звільнено від сплати судового збору лише, якщо остання є позивачем чи заявником апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" і безпідставно повернув апеляційну скаргу без розгляду, тому прийнята у справі ухвала від 18.08.2014 року не може вважатись законною та обґрунтованою, і на підставі ч. 1 ст. 111-10 і ст. 111-13 ГПК України підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2014 року у справі № 918/1119/14 скасувати, а справу передати на розгляд Рівненського апеляційного господарського суду.