ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2014 року Справа № 910/4354/14
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від першого відповідача Кравченко Р.Ю. (дов. від 02.01.14 р.)
від другого відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.14 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.14 р.
у справі № 910/4354/14
за позовом ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпропетровськ
до першого відповідача ПАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", м. Київ
другого відповідача ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг", м. Одеса
про відшкодування в порядку регресу 8903,03 грн шкоди
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.14 р. (суддя Головатюк Л.Д.) провадження у справі № 910/4354/14 в частині стягнення 7220,44 грн основного боргу припинено, з першого відповідача на користь позивача стягнуто 1172,59 грн страхового відшкодування, з другого відповідача - 510 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.14 р. (головуючий Ткаченко Б.О., судді Алданова С.О., Руденко М.А.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, перший відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 16.04.14 р. та постанову від 16.07.14 р. скасувати, у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15)
, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 91- 94 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах поданої скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
22.10.11 р. між ЗАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" (Страховик) та ТОВ "Автоприват" (Страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № ODMLA!0000293708, яким застраховано автомобіль "Toyota Hi Ace", 2001 року випуску, р/н НОМЕР_1 на суму 74700 грн строком з 22.10.11 р. по 21.10.12 р. При бажанні страхувальника застрахувати ТЗ на строк більший за 12 місяців, та у разі сплати страхового платежу, зазначеного у п. 8, договівр вважається продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу.
Меморіальним ордером № РТО29ВОА59 від 19.10.12 р. ОСОБА_3 сплатив 3570,66 грн страхової премії.
18.02.13 р. на вул. Різовській-Ленінградській у м. Одеса сталося зіткнення легкового автомобіля для перевезення вантажів "Iveco 35" н/з НОМЕР_2 з автомобілем НОМЕР_3, яке спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ ОМУ ГУ МВС України про ДТП № 9160037 від 22.05.13 р. (а.с. 22-23).
18.02.13р. ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 19). Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 027/13 від 01.03.13 р. (а.с. 26-36) визначено вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля "Toyota Hi Ace", 2001 року випуску, р/н НОМЕР_1 в розмірі 9276,53 грн.
Постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 04.04.13 р. у справі № 518/577/13-п притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_4, водія автомобіля "Iveco 35" шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
08.04.13 р. був складений страховий акт № И-1147 (а.с. 51-52), яким визначено розмір страхового відшкодування ТОВ "Автоприват" - 8903,03 грн., яке заявою просило виплатити зазначені кошти на користь ОСОБА_3. Платіжним дорученням № 1148 від 09.04.13 р. позивач перерахував 8903,03 грн страхового відшкодування останньому.
Відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 8138122 ПАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" застрахувало цивільно-правову відповідальність ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" на забезпечений транспортний засіб IVECO 35C15 н/з НОМЕР_2 строком з 08.08.12 р. по 07.08.13 р. з лімітом по майну в сумі 50000 грн. та франшизою в сумі 510 грн.
12.09.13 р. позивач звернувся до першого відповідача з претензією щодо перерахування 8903,09 грн за договором майнового страхування в рахунок виплаченого страхового відшкодування (а.с. 55-58).
17.03.14 р. ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" подало позов до ПАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" та ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг" про стягнення з першого відповідача 8393,03 грн, з другого відповідача - 510 грн витрат зі сплати страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.14 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.14 р., провадження у справі № 910/4354/14 в частині стягнення 7220,44 грн основного боргу припинено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, з першого відповідача на користь позивача стягнуто 1172,59 грн страхового відшкодування, з другого відповідача - 510 грн.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме у т.ч. шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно п. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15)
(далі - Закон), розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено судами, згідно договору страхування наземного транспорту від 22.10.11 р., внаслідок ДТП, яке відбулося 18.02.13 р., позивач виплатив страховику 8903,03 грн страхового відшкодування. Вина водія автомобіля IVECO ОСОБА_4, який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Спецбудмонтаж-Юг", встановлена постановою Ширяївського районного суду Одеської області від 04.04.13 р. у справі № 518/577/13-п. Перший відповідач 21.03.14 р. добровільно сплатив позивачу 7220,44 грн страхового відшкодування, що підтверджується банківською випискою від 21.03.14/20.03.14. За таких обставин, судом правильно припинено провадження в частині стягнення вказаної суми за відсутністю предмету спору, обгрунтовано стягнуто з першого відповідача 1172,59 грн страхового відшкодування за мінусом франшизи, визначеної полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також 510 грн - з другого відповідача для повного відшкодування завданої шкоди.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржені рішення і постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 16.04.14 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.14 р. у справі № 910/4354/14 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді:
|
М.М. Малетич
О.М. Мамонтова
К.С. Круглікова
|