Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Куровського С.В., розглянувши касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області на постанову від 16.07.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/1097/14 господарського суду Кіровоградської області за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області до державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд", м. Олександрія Кіровоградської областіпро визнання грошових вимог в сумі 1 092 271, 18 грн. та зобов'язання включити вимоги до ліквідаційного балансу представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.05 2014 р. у справі № 912/1097/14 позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області (далі - позивач) задоволено повністю. Визнано грошові вимоги позивача до державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд" (далі - відповідач) в сумі 1 092 271,18 грн., зобов'язано відповідача включити зазначені грошові вимоги до ліквідаційного балансу та віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів. Приймаючи рішення суд виходив з того, що спірні грошові вимоги є законними та обґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 (судді: Дармін М.О. - головуючий, Березкіна О.В., Подобєд І.М.) рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі припинено відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), як безпідставно порушене. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване порушенням норм процесуального права в частині підвідомчості судового розгляду даного спору, оскільки такий спір підвідомчий суду адміністративної юрисдикції.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 43, 105 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскільки позивач не здійснює владні та управлінські функції у спірних правовідносинах, тому такий спір має бути вирішений господарським судом на загальних підставах.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 05.12.2013 відповідач перебуває у процедурі добровільної ліквідації за рішенням засновників.

З метою виявлення кредиторів боржника 11.12.2013 у газеті "Вільне Слово" № 50 було здійснено публікацію оголошення про ліквідацію боржника та встановлено строк для пред'явлення вимог кредиторів протягом 2 місяців з дня відповідної публікації.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання його грошових вимог у загальній сумі 1 257 900,95 грн., яка була визнана останнім частково, в сумі 135 836,72 грн. основного боргу та 29 793,05 грн. пені. У визнанні решти грошових вимог відповідач відмовив, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом у порядку, встановленому ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 ст. 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Отже, на відміну від норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , які визначають спеціальний порядок та виключну підсудність судового розгляду майнових спорів між кредиторами та боржником, положення Цивільного кодексу України (435-15) передбачають загальний порядок розгляду судом майнових спорів, які випливають із процедури добровільної ліквідації юридичної особи (боржника).

Відповідно до ч.1. ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за змістом статей 15, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на позивача покладено здійснення функції органу управління та контролю за своєчасними нарахуваннями та сплатою внесків на соціальне страхування з втрати непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, а тому така особа є суб'єктом виконання управлінських функцій.

Отже, вирішення даного спору віднесено до компетенції суду адміністративно юрисдикції. У зв'язку з чим висновок апеляційного господарського суду про необхідність припинення провадження у даній справі є правомірним.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 110, 112 Цивільного кодексу України, ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № 912/1097/14 залишити без змін.