926/491/14 Про визнання договору поруки припиненим - 13.10.2014 Прийняття

головуючого суддів: Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову та на рішення Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року господарського суду Чернівецької області від 06.06.2014 рокуу справі № 926/491/14 господарського суду Чернівецької області за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД" 2) Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання договору поруки припиненим

За участю представників сторін:

від позивача: Купін В.Ю. (дов. б/н від 28.11.2013 року);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Авдієнко О.А. (дов. б/н від 18.08.2014 року);

вільний слухач: ОСОБА_6 (посв.№ 1519 від 13.02.2008 року);

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 06 червня 2014 року по справі № 926/491/14 (суддя: Гурин М.О.) позовні вимоги задоволено; визнано припиненим з 12.07.2010 року договір поруки № 39 від 08.08.2008 р. укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Інтер-А", Товариством з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД" та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк"; стягнуто з ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" на користь ТзДВ "Інтер-А" 609,00 грн. судового збору та з ПАТ "Укрсоцбанк" на користь ТзДВ "Інтер-А" 609,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року у справі № 926/491/14 (судді: Данко Л.С., Давид Л.Л., Якімець Г.Г.) рішення господарського суду Чернівецької області від 06 червня 2014 року у справі № 926/491/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що відповідачі в порушення умов договору поруки, без згоди поручителя внесли зміни до кредитного договору про зміну зобов'язання, зокрема зміну відсоткової ставки за користування кредитом, що призвело до збільшення обсягу відповідальності як боржника так і поручителя, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати повністю постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 06.06.2014 року у справі № 926/491/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-А" просить суд рішення господарського суду Чернівецької області від 06.06.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року по справі № 926/491/14 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні, представник відповідача-2 підтримав доводи касаційної скарги, та просив суд її задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.08.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД" (Позичальник) укладено Генеральний договір № 39 про здійснення кредитування відповідно до умов якого позичальнику було надано грошові кошти у тимчасове користування в межах максимального ліміту 3 505 150,00 доларів США із відсотковою ставкою за користування кредитом 18 відсотків річних в гривнях та 13 відсотків річних в доларах США (п.1.1. Договору).

08.08.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Боянівка Імпекс ЛТД" (Позичальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Інтер-А" (Поручитель) укладено Договір поруки № 39 відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Генеральним договором № 39 про здійснення кредитування від 08.08.2008 р. з наступними додатковими договорами до нього. (п.1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 3.3.1. Договору поруки Кредитор зобов'язаний, до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання, не змінювати умов Договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя.

Пунктом 6.1. Договору поруки сторони погодили, що усі повідомлення за цим Договором будуть вважатись зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 12.07.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (Позичальник) укладено Договір № 2 про зміну умов Генерального договору № 39 про здійснення Кредитування від 08.08.2008 р., відповідно до предмету якого, Сторони домовились змінити відсоткову ставку за користування кредитом з 13 відсотків річних в доларах США на 14 відсотків в доларах США (підняття відсоткової ставки в доларах США на 1% (один) відсоток відбулось у зв'язку з невиконанням Позичальником умови щодо використання частини ліміту кредитування в сумі, яка еквівалентна 1000000,00 доларів США, в гривні). (п. 1.1. Договору № 2 про внесення змін до Генерального договору № 39).

30.12.2010 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (Кредитор) та ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (Позичальник) укладено Договір № 3 про зміну умов Додаткового договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 2 від 08.08.2008 року до Генерального договору № 39 про здійснення кредитування № 39 від 08.08.2008 р. та змінено відсоткову ставку в доларах США за користування кредитом з 14 відсотків на 13 відсотків річних.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що річна відсоткова ставка за користування кредитом, у період з 13.07.2010 р. по 30.12.2010 р., зросла на 1 відсоток, що призвело до збільшення обсягу відповідальності Поручителя - ТзДВ "Інтер-А". Згідно розрахунку наданого позивачем сума, на яку збільшилась відповідальність поручителя ТзДВ "Інтер-А", за вказаний період становить 16 396,26 доларів США.

На виконання вимог п.п.3.3.1 та 6.1 договору поруки № 39 від 08.08.2008 року відсутні докази надання Поручителем згоди (погодження) внесення змін та доповнень до Генерального договору № 39.

Тому, суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги про визнання припиненим з 12.07.2010 року договору поруки № 39 від 08.08.2008 р., оскільки відповідачі в порушення умов договору поруки, без згоди поручителя внесли зміни до кредитного договору про зміну зобов'язання, зокрема зміну відсоткової ставки за користування кредитом, що призвело до збільшення обсягу відповідальності як боржника так і поручителя.

Крім того, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача-2, що даний спір повинен розглядатися у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02001, м. Київ, вул. М. Раскової, 15 відповідно до п. 5.1. Договору поруки № 39 у зміненій редакції відповідно до договору № 1 від 31.08.2009 р. про зміну умов Договору поруки № 39 від 08.08.2008 р., а провадження у даній справі має бути припинено на підставі 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Крім того, сторона відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) має право на звернення до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятого рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 , 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 06.06.2014 року у справі № 926/491/14 залишити без змін.