922/4256/13 Про стягнення заборгованості за договором поставки міжкімнатних дверних блоків та інших виробів - 09.10.2014 Прийняття

головуючого судді Кота О.В.суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Харківської області 01.04.2014 Харківського апеляційного господарського суду 03.07.2014 у справі господарського суду№ 922/4256/13 Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд"простягнення 23 536,66 грн.за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер"простягнення 46 744,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом - не з'явилися

від відповідача за первісним позовом - Толдіна І.В.

від позивача за зустрічним позовом - Толдіна І.В.

від відповідача за зустрічним позовом - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2014 у справі № 922/4256/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" (Відповідач) на користь Позивача суму основної заборгованості в розмірі 22 404,18 грн., 3% річних на суму 1 132,48 грн. та 1 720,50 грн. - судового збору. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2014, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 у справі № 922/4256/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" в задоволенні позову і задовольнити позовні вимоги ТОВ "Новаторбуд" про стягнення з ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" 44 017,94 грн. основного боргу, 2 726,94 грн. - 3% річних.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 22.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" (Покупець) укладено договір поставки № 28/221110-ДС, відповідно до якого постачальник зобов'язався виготовити та передати міжкімнатні дверні блоки та інші вироби (товар), в кількості та в строки, передбачені даним договором, а покупець зобов'язався забезпечити належне приймання товару та сплачувати його в порядку та розмірі, передбаченим даним договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору строк дії договору сторонами встановлено до 01.01.2012.

Додатковою угодою від 22.11.2010 до договору, пункт 13.5 договору викладено у наступній редакції: постачальник зобов'язаний продати покупцю товар на загальну суму 49 835,10 грн., з відстроченням платежу до кінця строку дії даного договору (до строку вказаного в п.2.1. даного договору) в асортименті вказаним у додатку № 6 даного договору (складська програма).

В матеріалах справи містяться видаткові накладні за період з грудня 2010 по березень 2012, які свідчать про поставку товару ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" на загальну суму 196 388 грн.

ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" 11.01.2012 направило Відповідачеві лист з вимогою сплати заборгованість у розмірі 22 404,18 грн., який отриманий Відповідачем 17.01.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" заборгованості в розмірі 22 404,18 грн., 3% річних на суму 1 132,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Покупцем своїх зобов'язань з оплати товару, поставленого йому згідно з видатковою накладною № 3818 від 22.02.2010.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" звернулося з зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер", з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, передплати в розмірі 44 017,94 грн., 3% річних - 2 726,94 грн. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Новаторбуд" вказує на неналежне виконання з боку Постачальника своїх зобов'язань за договором поставки № 28/221110-ДС від 22.11.2010.

Суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер".

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив викона ння грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з ураху ванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми.

Судами попередніх інстанцій, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" у задоволенні зустрічного позову.

Суди вказують на те, що ТОВ "Новаторбуд" надано до справи платіжні доручення, які оформлені неналежним чином, оскільки письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК України). В разі подання копії документа вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України. Також, в наданих платіжних дорученнях відсутня відмітка банку, яка підтверджує сплату грошових коштів за поставлений товар.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" мотивована тим, що товар за спірною видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 поставлявся на договірній основі, відповідно до додаткової угоди № 1 від 22.11.2010 до договору поставки на умовах "складської програми" та на умовах реалізації. Також Відповідач вказує на те, що на даний час на складі ТОВ "Новаторбуд" перебуває нереалізований товар отриманий від ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" на підставі вказаної видаткової накладної на суму 22 404,18 грн., який Позивач відмовляється забрати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується поставка ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" товару на суму 196 388 грн.

Крім того, ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" вказує на оплату ТОВ "Новаторбуд" за поставлений товар на загальну суму 165 295,74 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо позадоговірної поставки товару, оскільки між сторонами склалися договірні відносини на підставі укладеного 22.11.2010 договору поставки № 28/221110-ДС, умовами якого передбачено обов'язок постачальника виготовити та передати товар, а покупця - прийняти та оплатити його. Тому, колегія суддів вважає, що поставка товару на суму 49 838,10 грн. за видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 здійснена на виконання вищевказаного договору. Не зазначення у видатковій накладній номеру договору не свідчить про позадоговірні відносини між сторонами.

Позивач, звертаючись з позовом посилається на часткову оплату Відповідачем за поставлений товар за накладною № 3818, заборгованість по якій складає 22 404,18 грн.

В свою чергу Відповідач наголошує на тому, що ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" відмовляється забирати не реалізований товар на суму 22 404,18 грн., отриманий на підставі видаткової накладної № 3818 від 22.12.2010.

Разом з тим, договором поставки № 28/221110-ДС від 22.11.2010 не передбачено повернення не реалізованого товару Постачальнику.

Натомість, пунктом 14.6 договору встановлено, що Покупець зобов'язаний прийняти від Постачальника товар, зазначений у пункті 13.5 договору та провести оплату за товар до кінця дії даного договору.

Пунктом 13.3 договору передбачено право Постачальника лише заміни виставкового зразка.

Тому, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 22 404,18 грн. за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов'язання, судами попередніх інстанцій правомірно стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3 % річних.

Судами правомірно не задоволено позовні вимоги ТОВ "Новаторбуд" про стягнення з ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" попередньої оплати, оскільки Позивачем поставлено товару на більшу суму ніж оплачено Відповідачем.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, однак відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 у справі № 922/4256/13 залишити без змін.