906/213/14 Про визнання незаконним та часткове скасування рішення виконавчого комітету міської ради про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому, визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, та зобов'язання ФОП звільнити орендоване приміщення - 08.10.2014 Прийняття

У лютому 2014 року прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування п. 1.7.4 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 53 "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому" від 01.02.2012 зі змінами, які внесені пунктом 7.1 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 585 від 04.12.2013 р., визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 1386 від 15.02.2012 та звільнення ФОП ОСОБА_2 орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.03.2014 позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 1.7.4 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 53 від 01.02.2012 р. зі змінами, які внесені пунктом 7.1 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 585 від 04.12.2013 р. щодо надання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 дозволу на укладення договору оренди нежитлових приміщень по АДРЕСА_2. Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна № 1386 від 15.02.2012 р., який укладений між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 42,8 кв. м. по АДРЕСА_2, яке є предметом договору оренди нерухомого майна № 1386 від 15.02.2012 р. Стягнуто з відповідачів в доход Державного бюджету України судові витрати.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 рішення господарського суду Житомирської області від 19.03.2014 скасовано та постановлено нове, яким у позові прокурора м. Житомира відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, заступник прокурора звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 скасувати, рішення господарського суду Житомирської області від 19.03.2014 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, право комунальної власності територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради на комплекс будівель вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів № 2 посвідчується свідоцтвом про право власності від 20.12.2012, виданого виконавчим комітетом Житомирської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 553 від 19.12.2012 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін в рішення міськвиконкому" та витягом про державну реєстрацію прав № 36983967 від 26.12.2012.

Відповідно до статуту ВЗОШ ІІ-ІІІ засновником вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів № 2 є Житомирська міська рада.

01 лютого 2012 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення № 53 "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому" пунктом 1 якого визначено, що з метою раціонального використання комунальної власності м. Житомира, за результатами розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про оренду комунального майна, рекомендацій комісії у справах використання нежилих приміщень комунальної власності міста, надано дозвіл на укладання договорів оренди нежитлових приміщень площею 15 кв. м. в АДРЕСА_2 під склад терміном два роки одинадцять місяців з орендною платою 17 грн. за 1 кв. м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (підпункт 1.7.4 підпункту 1.7 пункту 1 рішення).

Пунктами 4, 5 даного рішення виконавчого комітету вирішено Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради укласти договори оренди з орендарями на термін, вказаний в пунктах 1-2. Пункти 1-2 рішення втрачають чинність у разі не укладення орендарем договору оренди упродовж 15 днів; начальникам комунальних виробничих житлових ремонтно-експлуатаційних підприємств №№ 1-16, керівникам комунальних підприємства та установ підписати акти приймання-передачі орендованого майна з орендарями у день укладання договору оренди та укласти договори про відшкодування експлуатаційних витрат (а.с.20) .

На виконання вказаного рішення, 15.02.2012 між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавць) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1386, згідно пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення під склад за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі ВЗОШ № 2, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 24 120,00 грн. без ПДВ станом на 30.12.2011 р., площею 15 кв. м. з орендною платою у розмірі 17,00 грн. за 1 кв. м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Пунктом 1.2 договору визначено, що орендар використовує орендоване приміщення тільки за цільовим призначенням, обумовленим даним договором.

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 15.02.2012 р. орендодавець КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, балансоутримувач ВЗОШ № 2 та орендар ФОП ОСОБА_2 склали акт про те, що орендодавець та балансоутримувач передає, а орендар приймає відповідно до договору № 1386 від 15.02.2012 р. в строкове платне користування нежитлові приміщення під склад за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі ВЗОШ № 2, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 24 120,00 грн. без ПДВ станом на 30.12.2011 р., площею 15 кв. м. Акт скріплений підписами та печатками.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що оскаржуване рішення виконавчого комітету не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки фактично цим рішенням змінено цільове призначення приміщення школи № 2 та визначено його використання під склад. Визнаючи недійсним договір оренди, місцевий господарський суд вказав на те, що приміщення школи не може об'єктом оренди для використання його у підприємницький діяльності відповідача, а відповідно ФОП ОСОБА_2 повинен звільнити вказане приміщення та повернути його орендодавцю.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що прокурором не було доведено і матеріалами справи не підтверджується, що рішення виконавчого комітету суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права та інтереси держави, оскільки спірні приміщення площею 42,8 кв.м. є складськими приміщеннями, знаходяться окремо від навчального корпусу, ніколи не використовувались у навчальному процесі і відповідно були передані ФОП ОСОБА_2 під склад, а тому, на думку апеляційного суду, місцевий господарський суд неправильно визнав незаконним і скасував 1.7.4 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 53 від 01.02.2012 р. зі змінами, які внесені пунктом 7.1 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 585 від 04.12.2013 р. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки рішення Житомирської міської ради № 53 від 01.02.2012, на підставі якого було укладено спірний договір оренди, є чинним, то підстав для визнання недійсними договору оренди від 15.02.2012 і повернення приміщення немає.

Проте, до таких висновків апеляційний господарський суд дійшов внаслідок порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Для здобуття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах. Вечірня (змінна) школа II-III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ст. 63 вказаного Закону матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Вечірня загальноосвітня школа № 2 ІІ-ІІІ ступеня, як заклад загальної середньої освіти, належить до об'єктів освіти, і відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту" не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

Отже, враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що об'єкти освіти, навчальні заклади засновані на комунальній власності, джерелами фінансування яких є кошти місцевих бюджетів, не підлягають приватизації і використання їх не за призначенням, тобто не для навчального та наукового процесу суперечить вимогам чинного законодавства, а отже місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що Житомирська міська рада приймаючи рішення № 53 від 01.02.2012 перевищила межі встановленої компетенції, а тому п. 1.7.4 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 53 від 01.02.2012 р. зі змінами, які внесені пунктом 7.1 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 585 від 04.12.2013 р. щодо надання ФОП ОСОБА_2 дозволу на укладення договору оренди нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 є незаконним і підлягає скасуванню.

При цьому, невикористання школою спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним вказаного рішення відповідача 1, оскільки чинними законодавством встановлена заборона використання цього приміщення з іншою метою.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого суду щодо визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 1386 від 15.02.2012, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Першою - третьою, п'ятою та шостою частинами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, що договір оренди був укладений на підставі рішення № 53 від 01.02.2012 "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому" зі змінами, які внесені пунктом 7.1 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 585 від 04.12.2013, яке є незаконним, то місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що вказаний договір в силу норм законодавства є недійсним, а тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Також, з огляду на те, що спірний договір є недійсним, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що згідно з вимогами ст. 216 ЦК України ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний повернути приміщення вечірньої загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ступенів № 2, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 42,8 кв. м. до комунальної власності територіальної громади м. Житомира.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду не повно з'ясувавши всі обставини дійшов помилкових висновків, в зв'язку з чим постанова Рівненського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Житомирської області залишенню в силі.

Стаття 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Статтею 111-10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Першого заступника прокурора Рівненської області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а отже постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Житомирської області від 19.03.2014 року залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідачів необхідно стягнути на користь державного бюджету судовий збір за розгляд касаційної скарги.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 у справі № 906/213/14 скасувати.

Рішення господарського суду Житомирської області від 19.03.2014 у справі № 906/213/14 залишити в силі.

Стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625) 872,90 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги на користь державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211254700007, код класифікації доходів бюджету 22030004, символ звітності банку 254).

Стягнути з Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, ЄДРПОУ 34788934) 872,90 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги на користь державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211254700007, код класифікації доходів бюджету 22030004, символ звітності банку 254).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 872,90 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги на користь державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211254700007, код класифікації доходів бюджету 22030004, символ звітності банку 254).