ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2014 року Справа № 910/5604/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014у справігосподарського суду м. Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт"допублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"простягнення 882 194, 56 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 20.05.2014 господарського суду м. Києва (суддя Головатюк Л.Д.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" 842 951, 61 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 3 394, 90 грн. та 16 926, 93 грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач надав належні докази для підтвердження заборгованості за договором підряду №ЛВ-575/03-11 від 25.10.2011. Період для нарахування санкцій почав свій відлік з 31.12.2013.
Постановою від 29.07.2014 Київського апеляційного господарського суду (судді: Дідиченко М.А. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) рішення від 20.05.2014 господарського суду м. Києва змінено.
Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" 842 951, 61 грн. основного боргу, 38 274, 29 грн. 3% річних та 17 624, 47 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
постанова мотивована тим, що ПАТ "Укргазвидобування" порушило свої зобов'язання щодо оплати послуг, а за п. 4.1 договору оплата робіт проводиться на підставі підписаного акту виконаних робіт, тому вимоги в частині стягнення 3% річних апеляційний господарський суд задовольнив частково.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати в частині стягнення 3% річних та прийняти нове рішення в цій частині, посилаючись на те, що апеляційним судом порушені норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 530, 903 Цивільного кодексу України. Скаржник вказує, що початок перебігу 60- ти денного строку для оплати виконаних робіт необхідно відраховувати з моменту отримання листа-вимоги.
Відзив на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що 25.10.2011 ВАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" (виконавець) та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Львівського відділення ГПУ "Полтавагазвидобування" (замовник) уклали договір № ЛВ-575/03-11 підряду промислово-геофізичних досліджень та прострілювально-вибухові роботи на свердловинах Львівського відділення ГПУ "Полтавагазвидобування".
Відповідно п.п. 1.1. та 1.2. договору виконавець зобов'язується в 2011 році виконати промислово-геофізичні дослідження та прострілювально-вибухові роботи на свердловинах Львівського відділення ГПУ "Полтавагазвидобування" на підставі замовлень замовника із зазначенням родовищ та номерів свердловин, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Найменування робіт: промислово-геофізичні дослідження та прострілювально-вибухові роботи на 35 свердловинах Львівського відділення ГПУ "Полтавагазвидобування". Перелік та обсяг робіт визначається у технічному завдані (додаток №1 до договору). Результатом робіт є матеріали по геофізичним дослідженням свердловин.
Пунктом 3.1. договору ціна його визначена на підставі кошторису який складається та підписується уповноваженим представником та скріплюється печаткою виконавця і становить 1 237 957,46 грн., крім того ПДВ в розмірі 247 591,49 грн., всього з врахуванням ПДВ 1 485 548,95 грн.
За п. 4.1 договору, замовник повинен оплатити фактично виконані виконавцем роботи протягом 60-ти банківських днів, на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, шляхом перерахування коштів замовником на рахунок виконавця.
Згідно статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарські суди дійшли висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Як встановлено господарськими судами в період з листопада 2011 року по листопад 2012 року на виконання договору підряду №ЛВ-575/03-11 ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" виконало промислово-геофізичні дослідження для Львівського відділення ГПУ "Полтавагазвидобування" на загальну суму 1 471 198,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт.
Платіжними дорученнями № 673 від 29.05.2012 на суму 126 597,89 грн., № 343 від 31.07.2012 на суму 275 973,05 грн., № 381 від 31.08.2012 на суму 225 676,22 грн. Львівське відділення ГПУ "Полтавагазвидобування" частково оплатило виконані роботи в сумі 628 247, 16 грн.
17.12.2013 позивач направив відповідачу лист - вимогу № 718 про погашення боргу на суму 877 839, 31 грн., з яких 842 951,61 грн. - основний борг, 34 887.70 грн. - 3% річних. У відповідь на лист-вимогу відповідач борг визнав, однак у зв'язку з фінансовою скрутою не мав можливості його погасити.
У відповідності до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарські суди дійшли висновку, що оскільки факт наявності боргу у ПАТ "Укргазвидобування" за виконані роботи перед позивачем в сумі 842 951, 61 грн. підтверджується належними доказами, то позовна вимога про стягнення основного боргу за договором підлягає задоволенню.
За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Пунктом 4.1 договору підряду №ЛВ-575/03-11, сторони передбачили, що підставою для оплати робіт є підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, а строк оплати - протягом 60- ти банківських днів.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку оплати робіт є підписання обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, як це передбачили сторони п.4.1 договору, тому позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" 3% річних є законними та обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в розмірі 38 274, 29 грн., оскільки позивач здійснив розрахунок 3% річних з 61-го календарного дня від підписання відповідного акту виконаних робіт, а не з 61-го банківського дня.
Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 29.07.2014 Київського апеляційного господарського суду зі справи №910/5604/14 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга