Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (дов. від 18.07.12 р.), ОСОБА_3 (посвід. № 23 від 16.09.10 р., дов. від 14.08.14 р.)

від відповідача Шабат Ю.В. (дов. від 03.04.14 р.), Марків В.Д. (дов. від 16.12.13 р.)

від третьої особи не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Фольксбанк" на рішення господарського суду Львівської області від 18.07.13 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.13 р.

у справі № 5015/4879/12

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1

до ПАТ "Фольксбанк", м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "БМ Банк", м. Київ

про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення 547202,22 грн неустойки

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.13р. у справі № 5015/4879/12 (головуючий Чорній Л.З., судді Гутьєва В.В., Цікало А.І.) позов задоволено повністю, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням офісу за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 85,30 м2, шляхом його передачі позивачеві за актом приймання-передачі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.13р. (головуючий Бонк Т.Б., судді Бойко С.М., Марко Р.І.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 18.07.13 р. та постанову від 28.10.13 р. скасувати, в позові відмовити (доповнення до касаційної скарги від 12.11.13р., а.с. 154-157, т. 2). В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 391, 785 ЦК України.

06.10.14р. ГО "Спільно" було подано клопотання про допуск членів організації та ведучих проекту "Об'єктивний суд" до участі в судовому засіданні, надання дозволу на проведення відеозапису із застосуванням стаціонарної та портативної апаратури і подальше транслювання судового засідання на Інтернет-каналі SPILNO.TV в прямому ефірі. Зазначене клопотання задоволено колегією частково, на підставі ч. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дозвіл на проведення в залі судового засідання відеозапису із застосуванням стаціонарної апаратури та транслювання судового засідання колегією не був наданий.

В судовому засіданні 07.10.14 р. представниками позивача були подані клопотання: про ініціювання перед головою ВГСУ питання про звернення у встановленому порядку до Конституційного Суду України з конституційним поданням про офіційне тлумачення ст. 785 ЦК України, про зупинення касаційного провадження у даній справі в зв'язку з відповідним зверненням фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 Вказані клопотання колегією відхилено, оскільки положеннями Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено таких підстав для зупинення розгляду касаційної скарги та ініціювання колегією зазначеного звернення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

04.07.08 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (Орендодавець) та ВАТ "Електрон Банк" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 3554, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар - прийняти у тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення - офіс, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 85,30 м2 і належить орендодавцю на праві власності (рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.03.08 р. у справі № 2-2961/08, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.04.08 р. № 18342878) для роботи відділення орендаря, здійснення банківських та інших операцій, строком дії - до 04.07.13 р.

Абзацом другим пункту 1.4 зазначено, що приміщення є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 02.04.08 р, укладеного орендодавцем з ТОВ "БМ Банк", пунктом 3.3.1 якого передбачено можливість передачі предмету договору в оренду за наявності письмової згоди іпотекодержателя, наданої листом № 30-04/87 від 09.04.08 р.

Згідно п. 2.2, акт приймання-передачі приміщення, на підставі якого приміщення повертається орендодавцю, підписується сторонами після фактичного звільнення приміщення орендарем.

Пунктом 7.1.7 орендар зобов'язався у разі закінчення строку дії договору, або при його розірванні повернути протягом 5 робочих днів орендодавцю приміщення в задовільному стані на підставі акту прийому передачі. Днем повернення приміщення орендарем орендодавцю вважається день підписання сторонами відповідного акту.

04.07.08 р. вищевказане приміщення за актом було передано ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ВАТ "Фольксбанк", яке згодом було перейменоване у ПАТ "Фольксбанк" (п. 1.1 статуту в редакції від 08.10.12 р.).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/1522/12 від 02.08.12 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.11.12 р., відмовлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 у задоволенні вимог до ПАТ "Фольксбанк", третьої особи - ПАТ "БМ Банк" про стягнення 80313,15 грн орендної плати з травня по липень 2009 року за договором оренди нежитлового приміщення від 04.07.08 р. В мотивувальній частині зазначеної постанови суд встановив, що вказаний договір оренди припинив свою дію 12.04.09 р.

27.03.09 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу № 508 звернуто стягнення на нежитлове приміщення, переобладнане під офіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 4/47/020408 від 02.04.08 р. (у розмірі 90991 дол. США 78 центів), в зв'язку з настанням строку платежу.

06.04.09 р. державним виконавцем другого відділу ДВС Луцького МУЮ Волинської області було складено акт опису та арешту майна при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса; а 13.04.09 р. - акт, яким нежитлове приміщення передано на відповідальне зберігання від начальника Волинського відділення № 1 ВАТ "Фольксбанк" до директора відділення № 4 ВАТ "БМ Банк", якому передано ключі в кількості 7 шт., майно опечатано.

09.11.12 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернулася до господарського суду Волинської області з позовом до ПАТ "Фольксбанк" про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні приміщенням офісу за адресою: АДРЕСА_2 - загальною площею 85,30 м2 шляхом передачі цього приміщення за актом приймання - передачі та стягнення 176870,11 грн неустойки за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року на підставі ст.ст. 391, 785 ЦК України. Заявою від 05.07.13 р. позивач збільшила позовні вимоги - просила стягнути 547202,22 грн неустойки по вересень 2010 року включно.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.06.13 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "БМ Банк".

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.13 р. у справі № 5015/4879/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.13 р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.12.13 р., позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 785 ЦК України визначено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судами встановлено, що за договором оренди нежитлового приміщення від 04.07.08 р. позивач передала відповідачу нежитлове приміщення - офіс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 85,30 м2, яке на момент передачі було предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 02.04.08 р, укладеного орендодавцем з ТОВ "БМ Банк"; 27.03.09 р. приватний нотаріус звернув стягнення на зазначене приміщення в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 4/47/020408 від 02.04.08 р.; 12.04.09 р. договір припинив свою дію; актом державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ Волинської області від 13.04.09 р. вказане нежитлове приміщення передано на відповідальне зберігання ВАТ "БМ Банк", передано ключі, майно опечатано.

На думку колегії, суди дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки не надали оцінки доказам, доданим третьою особою до відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 60-90, т. 2), зокрема, ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.07.10 р. у справі № 2-2961/08 (про які йде мова в касаційній скарзі), а також не дослідили акт від 06.04.09 р. опису та арешту майна, складений при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Постановою Верховного Суду України від 19.08.14 р. постанову Вищого господарського суду України від 24.12.13 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. постанова мотивована тим, що суд дійшов передчасних висновків про неправомірне утримання орендарем майна та безпідставну його передачу третій особі, можливість застосування до спірних правовідносин наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, оскільки не встановив обставин, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисне цього обов'язку не виконав.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення від 18.07.13 р. та постанова від 28.10.13 р. підлягають скасуванню в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ПАТ "Фольксбанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 18.07.13 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.13 р. у справі № 5015/4879/12 скасувати повністю.

Справу № 5015/4879/12 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.