ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2014 року Справа № 15/21
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників: позивача Кучкова Ю.В., представник, відповідача Бризинська-Колпакова О.О., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у справі № 15/21 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-17" про стягнення суми,
Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 24.09.2014 № 05-05/1472 у зв'язку з виходом з відпустки суддів Дерепи В.І. та Грека Б.М. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Дерепа В.І. - головуючий, судді Грек Б.М., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у справі № 15/21.
В судовому засіданні 25.09.2014 оголошувалась перерва до 02.10.2014 10 год. 55 хв., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Хімік-17" основного боргу, 3% річних, пені та збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 (суддя Пінчук В.І.) позов залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 (судді: Сітайло Л.Г. - головуючий, Рябуха В.І., Ропій Л.М.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Київенерго" в поновлені строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 по справі № 15/21; повернуто Публічному акціонерному товариству "Київенерго" апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 по справі № 15/21; повернуто Публічному акціонерному товариству "Київенерго" з Державного бюджету України 609 грн. за подання апеляційної скарги, згідно з платіжним дорученням № 108 від 03.07.2014 року.
Ухвала апеляційної інстанції обґрунтована приписами статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України (1798-12)
) з огляду на недоведення позивачем поважності причин пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що вперше апеляційна скарга була подана позивачем без пропущення строку, а судовий збір долучено вчасно до повернення матеріалів, а відтак є безпідставною відмова у поновленні строку при повторному зверненні з апеляційною скаргою.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
Як встановив апеляційний господарський суд та підтверджується матеріалами справи, позивач вперше звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 15.04.2014, тобто в межах строку встановленого на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.3 ст. 97 ГПК України (до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2014 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги, проте не подав самої апеляційної скарги. Клопотання за резолюцією судді долучено до матеріалів справи.
29 липня 2014 року позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2014, тобто з порушенням встановленого строку на подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Згідно ч.1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Таким чином, задля відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відхиляючи клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 по справі № 15/21 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Також суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, що неподання апеляційної скарги протягом трьох місяців з моменту винесення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 про повернення вперше поданої апеляційної скарги без розгляду, є наслідком дій самого скаржника.
Виходячи зі змісту ст.ст. 52, 93 Господарського процесуального кодексу України недотримання строку подання апеляційної скарги, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, так само як і ненадіслання копії скарги сторонам по справі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку.
Наявне подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення апеляційної скарги не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого строку, оскільки усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою апеляційною скаргою, передбаченого ч.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення позивачу строку апеляційного оскарження.
Позивач в касаційній скарзі посилається на те, що повернення вперше поданої апеляційної скарги на підставі п.3 ст. 97 ГПК України було здійснено 25.04.2014 в день реєстрації клопотання про долучення судового збору. Однак, колегія вважає, що подача зазначеного клопотання жодним чином не могла вплинути на обставини повернення касаційної скарги, оскільки апеляційну скаргу повертав Київський апеляційний господарський суд, тоді як клопотання про долучення судового збору позивач подав до Господарського суду міста Києва, що підтверджується матеріалами справи та доводами самого скаржника. Слід зазначити, що не додавши відразу при зверненні з апеляційною скаргою 15.04.2014 докази сплати судового збору, як того вимагають приписи ГПК України (1798-12)
, і звертаючись до суду із клопотанням про долучення таких доказів лише 25.04.2014, позивач діяв на власний ризик. Більше того, з метою оперативного долучення доказів сплати судового збору до матеріалів апеляційної скарги, позивач не був позбавлений можливості подати зазначене вище клопотання безпосередньо до Київського апеляційного господарського суду.
Що стосується посилань позивача на порушення Конституції України (254к/96-ВР)
при прийнятті даної ухвали колегія зазначає наступне. Дійсно, за змістом положень ст. 91 ГПК України, сторона наділена правом апеляційного оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист. Однак, наявність права на апеляційне оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, поданої з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип законності визначається й тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен неухильно додержуватись норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, прийнята судом апеляційної інстанції ухвала відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 у справі № 15/21 залишити без змін.
Головуючий
Судді
|
В.Дерепа
Б.Грек
Д.Кривда
|