ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2014 року Справа № 5016/4012/2011(12/228)
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полянського А.Г., суддів Кравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. у справі № 5016/4012/2011(12/228) Господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Миколаївського ЛВУМГ філії УМГ "Харківтрансгаз" про врегулювання розбіжностей за договором
за участю
- позивача: 1) Бєлосвєт В.О. (довіреність від 29.09.2011 р.) 2) Ярославський Ю.В. (довіреність від 27.12.2013 р.) - відповідача: Андрющенко Є.Ю. (довіреність від 13.02.2014 р.), -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) просило врегулювати розбіжності за Договором № 35/136 від 22.04.2011 р. про постачання електричної енергії між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі Миколаївського ЛВУМГ філії УМГ "Харківтрансгаз" (далі - відповідач), виклавши перший та третій абзац розділу 1 Договору, листи 1-3 додатку № 2, у наступній редакції:
- Перший абзац розділу 1 договору: "Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 16998,8 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору";
- Третій абзац розділу 1 договору: "Приєднана потужність у точках підключення становить 17003,8 кВт".
Лист 1 додатку № 2 "Перелік об'єктів споживача": "п.1 стовп.2 (Найменування об'єкту) ГПА №1 (резервний)"; "п.2 стовп. 2 (Найменування об'єкту) ГПА № 2 (резервний)"; "п.3 стовп.2 (Найменування об'єкту) ГПА № З (резервний)"; "п.4 стовп.2 (Найменування об'єкту) ГПА № З (резервний)".
Лист 2 додатку № 2 "Перелік об'єктів споживача": "п.6 стовп.2 (Найменування об'єкту) ГПА № 5 (резервний)".
Лист 3 додатку № 2 "Перелік об'єктів споживача": "п.11 стовп.2 (Найменування об'єкту) ТСН № 2 (резервний)".
Лист 1 додатку 8 "Перелік об'єктів споживача": "п.1 Споживача: 1 секція шин ГПА 3, ГПА 4, ГПА 6, ГПА 7, ГПА 8, ТСН 1. 2 секція шин (резерв) ГПА 1, ГПА 2, ГПА 3, ГПА 5, ТСН 2.".
Позовні вимоги мотивовані не врегулюванням сторонами протоколу розбіжностей до Договору постачання електричної енергії № 35/136 від 22.04.2011 року та тим, що зазначені положення Договору направлені на забезпечення надійності і економічності передачі та розподілу електричної енергії позивачем, в яких задіяна ПС "Мар'ївка".
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2014 р. (суддя Семенчук Н.О.) позов в частині врегулювання розбіжностей за Договором № 35/136 від 22.04.2011 р. щодо положень пунктів 3, 4, 5, 6 Протоколу розбіжностей від 07.06.2011 р. припинено, в іншій частині - в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Петров М.С.) рішення суду першої інстанції змінено, викладено перший абзац Розділу 1 Договору № 35/136 від 22.04.2011 року в редакції Споживача, а саме: "Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 24998,8 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору"; третій абзац Розділу 1 Договору викладено в редакції Споживача, а саме: "Приєднана потужність у точках підключення становить 33003,8 кВт", в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті рішення частково та прийняти нове, яким врегулювати розбіжності, шляхом викладення абзаців першого та третього Розділу 1 Договору в редакції позивача, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Відповідно до приписів статті 111-11 ч.2 п.4 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову.
Змінюючи рішення місцевого господарського суду апеляційна інстанція свою постанову мотивувала тим, що зниження дозволеної до використання потужності до рівня 16998,8 кВт позивачем нормативно та технічно необґрунтовано.
Підстав для скасування оскарженої постанови суду відсутні виходячи з наступного.
Відповідно до приписів частини другої статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
У пунктах .5.1. та 5.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96)
, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (z0417-96)
, зазначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3 до цих правил), умови якого є істотними та обов'язковими для сторін під час укладання.
Як встановлено судами об'єкт споживання електроенергії - Мар'ївська газова компресорна станція, що входить у склад Миколаївського ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз", відноситься до державного сектору економіки та задіяна у виконанні державної програми з транспортування природного газу для споживачів. З боку енергопостачальника цей об'єкт повинен бути забезпечений електроенергією на рівні проектної потужності.
Згідно з п.2.2. договору від 02.02.2004 року № 45/1 про постачання електроенергії, який діяв до квітня 2011 року, позивач забезпечував відповідача електроенергією у межах 2300 кВА (+32000 кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності. У 2011 році позивач надав новий проект договору на постачання електроенергії № 35/136 від 22.04.2011 року, яким обмежує дозволену до використання потужність до 16998,8 кВт. Приєднану потужність у точках підключення обмежив до 17003,8 кВт, що і потягло за собою виникнення спору у даній справі.
У "Проекті розширення системи газопроводів ШДКРІ (II етап). Техніко-економічне обґрунтування. Частина 2. Том 2. Зовнішнє енергопостачання" книга 2. Компресорні станції в межах Одеської енергосистеми, розділ 2 "Електричні навантаження" (далі - Проект розширення), зазначені дані про навантаження компресорних станція на стороні 10 кВ по роках:
"Підстанція (ПС) Мар'ївка 1981 р. навантаження кВт-25000 число ГПА робочих-6 число ГПА резервних-2 1985 р. навантаження кВт-33000 число ГПА робочих-8 число ГПА резервних-2 1990 р. навантаження кВт-33000 число ГПА робочих-8 число ГПА резервних-2" Пунктом 3 розділу 6 "обсяги робіт і капіталовкладень в мережі зовнішнього електропостачання" Проекту розширення передбачено, що для забезпечення нормального електропостачання компресорних станцій газопроводу на II етапі розширення необхідно здійснити: на ПС Мар'ївка - заміну трансформаторів 150/35/10 кВ 2x25 МВА на трансформатори 2x40 МВА в період 1981-1985 р." Тобто це необхідно було для забезпечення навантаження в 33000 кВт.
Оскільки у період з 1981 по 1985 р.р. на Мар'ївській ГКС не були встановлені дві ГПА, як передбачалось Проектом розширення (стор. 9), то не було і необхідності здійснювати заміну трансформаторів. На сьогоднішній день на МГКС існує 6 робочих ГПА і 2- резервних, для яких передбачена проектна потужність -25000 кВт.
У своїх поясненнях позивач зазначав судам, що згідно "Проекту розширення системи газопроводів ШДКрІ (П етап)", для надання необхідної потужності ГКС "Мар'ївка", власник мав би виконати усі технічні заходи (тобто заміна трансформаторів 2х25МВт на 2х40МВт), при цьому згідно Проекту розширення, це була умова для двох додаткових ГПА на ГКС "Мар'ївка". Оскільки у період з 1981 р. по 1985 р. на Мар'ївській ГКС не були встановлені дві ГПА, як передбачалось Проектом розширення (стор. 9), то не було і необхідності здійснювати заміну трансформаторів. Так на Мар'ївській ГКС існує 6 робочих ГПА і два - резервних, для яких передбачена проектна потужність - 25000 кВт.
Разом з тим судами встановлено, що Інспекцією Держенергонагляду в Миколаївській області та Миколаївським територіальним представництвом Національної комісії регулювання електроенергетики в листі від 11.10.2011 року № 14/2-1169 зазначено, що вимоги позивача щодо зниження дозволеної до використання потужності до рівня 16998,8 кВт Мар'ївській газокомпресорній станції Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ "Харківтрансгаз" НАК "Нафтогаз України" є технічно не обґрунтованими, тобто безпідставними, а також запропоновано позивачу в термін до 28.10.2011 р. внести зміни в договір про постачання електричної енергії від 22.04.2011 р. № 35/136 в частині дозволеної до використання потужності відповідно до проектних рішень.
Що стосується доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, стосовно висновків експерта Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 20.12.2013 р., судом першої інстанції його досліджено, однак відповідно до приписів частині п'ятої статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Оскільки оцінивши докази у їх сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність встановлення дозволеної потужності у вказаних вище розмірах, а позивач цих висновків не спростував, правові підстави вважати, що його рішення є незаконним, відсутні.
У зв'язку з тим, що суд касаційної інстанції не встановив порушень чи неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного по суті спору судового рішення, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 р. у справі № 5016/4012/2011(12/228), залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
|
А.Г. Полянський
Г.А. Кравчук
Г.М. Мачульський
|