Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: Кота О.В., Барицької Т.Л., Кочерової Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2014

у справі № 903/140/14 господарського суду Волинської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до про Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" стягнення 173 964,20 грн.

за участю представників сторін: позивача: відповідача: Палюх А.В. не з'явилися

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.05.2014 (суддя: Шум М.С.) позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (надалі - ПАТ "Кредобанк") до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (надалі - СГ ТОВ "Україна") задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 166 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 3 430,67 грн. прострочених процентів, 4 328,66 грн. пені за простроченою сумою кредиту, 194,30 грн. пені за простроченими процентами, 10,57 грн. пені за простроченою комісією за продовження строку кредитування.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 (судді: Грязнов В.В., Мельник О.В., Розізнана І.В.) рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені та викладено його резолютивну частину в іншій редакції: стягнуто з відповідача на користь позивача 166 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 3 430,67 грн. прострочених процентів, 3 773,92 грн. пені на прострочену суму кредиту, 69,65 грн. пені на прострочені відсотки, 10,57 грн. пені на прострочену комісію за управління кредитом; у частині стягнення 554,74 грн. за простроченим тілом кредиту та 124,65 грн. за несплаченими відсотками - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, СГ ТОВ "Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить передати справу на новий розгляд до господарського суду.

Скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 20, 77, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.04.2013 між ПАТ "Кредобанк" та СГ ТОВ "Україна" укладено кредитний договір № 18/13, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ними та комісії.

Згідно договору Банк видає позичальнику кредит у сумі 186 000,00 грн. на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 19/12 від 13.04.2012 під 22 % річних, а у разі невиконання умов договору чи незастрахування предмету забезпечення зобов'язань - під 24 % річних (пункт 2.1 договору).

Судами встановлено, що позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 186 000,00 грн. (меморіальний ордер № 16372965), а відповідач договірні зобов'язання з повного та своєчасного погашення кредиту не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом - 166 000,00 грн. і нараховані та не оплачені відсотки.

Стягуючи з відповідача на користь позивача вищевказані суми, господарські суди виходили із обставин справи та норм законодавства, зокрема приписів статей 92, 241, 509, 525, 526, 546, 611, 625, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України. При цьому суд апеляційної інстанції, зробивши перерахунок, відмовив у задоволення позову в частині стягнення 554,74 грн. за простроченим тілом кредиту та 124,65 грн. за несплаченими відсотками.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.

З урахуванням встановлених судами обставин справи та зазначених норм чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Доводи за касаційною скаргою не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 ГПК України, у зв'язку чим відсутні підстави для зміни або скасування прийнятої у цій справі постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" у справі № 903/140/14 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 у справі № 903/140/14 залишити без змін.