Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б. М. суддів: Коваленка В.М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.11.2013 рокуу справі № Б3/122-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алта Проперті" про банкрутство

в судовому засіданні взяли участь представники: від ПАТ "Укрексімбанк" - Бабій О.В., Беседін В.І., від ТОВ "Сітістейтсервіс" - Божук А.В., від ГПУ - Клюге А.М., арбітражний керуючий Мальцева А.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2012 за заявою ТОВ "Сітістейтсервіс" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Алта Проперті".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 13.02.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Алта Проперті" на загальну суму 665 494 726, 61 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 13.02.2013 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника в розмірі 948 291 137, 61 грн. та в частині визначення черговості задоволення вимог кредитора залишено без змін.

За результатами розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Вищий господарський суд України постановою від 25.07.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 та ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2013 в частині визнання та затвердження в реєстрі вимог кредиторів боржника грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" скасував, справу в зазначеній частині передав на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Після нового розгляду Господарський суд Київської області ухвалою попереднього засідання від 12.11.2013 (суддя Наріжний А.В.) визнав грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі по тексту ПАТ "Укрексімбанк") до боржника ТОВ "Алта Проперті" в розмірі 665 140 298,61 грн., з яких: 664 913 949,25 грн. - перша черга та підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів, 226 349,36 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів; зобов'язав розпорядника майна боржника включити до реєстру грошових вимог кредиторів боржника визнані судом кредиторські вимоги банку та внести окремо до реєстру вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника і відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 (колегія суддів: Копитова О.С. - головуючий, Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.), з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 про виправлення описки, ухвалу господарського суду Київської області від 12.11.2013 в частині визначення черговості вимог ПАТ "Укрексімбанк" змінено, викладено пункт перший резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 12.11.2013 в наступній редакції: "1. Визнати грошові вимоги кредитора публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в розмірі 665 140 298,61 грн., з яких вимоги першої черги: 38 400 000 грн. - (забезпечені заставою майна боржника) включаються окремо, 1 147 грн. витрати по справі про банкрутство, 580 216 753,79 грн. - вимоги четвертої черги, 46 517 724,82 грн. - вимоги шостої черги. Вимоги банку в розмірі 94 829 1237,61 грн. відхилено"; ухвалу Господарського суду Київської області від 12.11.2013 в частині відмови у визнанні вимог ПАТ "Укрексімбанк" на суму 94 829 137,61 грн. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, скаржник Публічне акціонерне товариство "Укрексімбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 в частині відмови у визнанні вимог ПАТ "Укрексімбанк" на суму 94 829 137,61 грн. та визначення черговості задоволення вимог ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором № 15107К13 від 13.02.2007; прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк" в розмірі 759 964 763,22 грн. вимоги першої черги; окремо внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Укрексімбанк" в розмірі 759 964 763,22 грн., як такі що забезпечені заставою майна боржника. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1, 6 ст. 14, ч. 1 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999), ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 12, 33 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 572, ч. 2 ст. 589, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги прийняв постанову від 01.04.2014, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі № Б3/122-12 залишити без змін.

Однак, Верховний Суд України постановою від 02.09.2014 у справі № Б3/122-12, заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2014 задовольнив частково, постанову Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі № Б3/122-12 скасував, справу направив на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Після повернення справи з Верховного суду України касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 в частині розгляду кредиторських вимог скаржника призначено до розгляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

При вирішенні справи господарськими судами встановлено, що 13.02.2007 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ВАТ "Укрексімбанк", найменування змінено на ПАТ "Укрексімбанк") і ТОВ "Алта Проперті" укладено кредитний договір № 15107К13, на підставі якого ВАТ "Укрексімбанк" надало ТОВ "Алта Проперті" кредитні кошти у розмірі 34 193 393,56 доларів США та 294 216 341,80 грн., а останнє зобов'язалося здійснювати погашення кредиту в строки, зазначені у графіку надання та погашення кредиту, сплачувати проценти за користування та плату за управління кредитом.

До кредитного договору № 15107К13 додатковими угодами неодноразово вносилися зміни і доповнення.

ТОВ "Алта Проперті" зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору № 15107К13 у повному обсязі не виконало, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 15107К13 між ПАТ "Укрексімбанк" і ТОВ "Алта Проперті" 05.01.2010 було укладено іпотечний договір № 151409Z71, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно - земельна ділянка площею 50,0001 га, що належить іпотекодавцю на праві власності, заставною вартістю 38 400 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2012 у справі № 14/009-12 позов ПАТ "Укрексімбанк" задоволено, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Алта Проперті" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором № 15107К13 звернуто стягнення, зокрема, і на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору № 151409Z71, і стягнуто з боржника та його майнових поручителів солідарно 64 380,00 грн. судових витрат і 141 235,20 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Судами також установлено, що 22.03.2007 між ВАТ "Укрексімбанк" і ТОВ "Євробудком" укладено кредитний договір № 151407К19, за умовами якого ВАТ "Укрексімбанк" надало ТОВ "Євробудком" кредитні кошти у розмірі 10 308 000,00 доларів США, а останнє зобов'язалося здійснювати погашення кредиту в строки, зазначені у графіку надання та погашення кредиту, сплачувати проценти за користування та плату за управління кредитом.

До кредитного договору № 151407К19 додатковими угодами неодноразово вносилися зміни і доповнення.

ТОВ "Євробудком" зобов'язання за зазначеним договором не виконало, внаслідок чого утворилася заборгованість.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 151407К19 між ПАТ "Укрексімбанк" і ТОВ "Алта Проперті" 26.01.2010 було укладено іпотечний договір № 151410Z13, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: земельні ділянки загальною площею 2,9700 га, що належить іпотекодавцю на праві власності, заставною вартістю 2 280 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.12.2012 року у справі № 16/004-12/2 позовні вимоги ПАТ "Укрексімбанк" задоволено, у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євробудком" перед ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором № 151407К19 звернуто стягнення, зокрема, і на передане в іпотеку нерухоме майно відповідно до іпотечного договору № 151410Z13, стягнуто з ТОВ "Алта Проперті" на користь позивача 20 734,16 грн. судових витрат.

Відповідно ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у зазначеній справі, Верховний Суд України виходив з наступного.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Положеннями статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Так, згідно з нормами чинного законодавства майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.

За таких обставин іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

При цьому норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не обмежують право ПАТ "Укрексімбанк" звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Окрім того в постанові ВСУ також зазначено, що вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Алта Проперті" є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна, оскільки ґрунтуються на невиконанні зобов'язання за кредитним договором № 151407К19, забезпеченим іпотечним договором № 151410Z13.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на вищезазначене та беручи до уваги визначені статтею 111-7 ГПК України межі повноважень касаційної інстанції ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа має бути передана на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, та постанові Верховного суду України.

Відповідно до положень ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.11.2013 року у справі № Б3/122-12 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.