Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Мирошниченка С.В.

за участю представників:

Позивача: Єременка В.Б., дов. № 09-32/1329 від 19.11.2013 року;

Відповідача: не з'явився;

Відділу ДВС: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року

у справі № 9/56/09 господарського суду Миколаївської області

за скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про звернення стягнення на майно

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.10.2009 року звернено стягнення на заставлене за договорами застави № 116 від 27.12.2007 року та № 1 від 08.01.2008 року майно, що належало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3

21.10.2009 року господарським судом Миколаївської області видано наказ.

Постановою органу державної виконавчої служби від 26.06.2013 року наказ господарського суду Миколаївської області від 21.10.2009 року повернено без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника автомобілів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року змінено спосіб виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.10.2009 року, а саме, з звернення стягнення у сумі 137 718,32 грн. на належне відповідачу рухоме майно змінено на стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 грошових коштів у сумі непогашеної заборгованості, яка складає 56 293,88 грн. (а.с. 6-7).

29.01.2014 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області з заявою про прийняття до виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року у справі № 9/56/09 (а.с. 8).

Постановою від 06.02.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 9).

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області у порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України з вимогами про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкриті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 21.11.2013 року № 9/56/09; зобов'язання державної виконавчої служби прийняти до виконання вищезазначену ухвалу (а.с. 2-3).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 року (суддя Коваль Ю.М.) скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено. Визнано неправомірними вищезазначені дії державного виконавця та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області від 06.02.2014 року (а.с. 20-23).

Судовий акт мотивовано посиланням на приписи ст. 115 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року (головуючий Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Журавльов О.О.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 року скасовано. Скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області залишено без задоволення (а.с. 64-65).

Оскаржений судовий акт мотивовано тим, що спірна постанова державного виконавця винесена у відповідності з вимогами положень Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року скасувати, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 року залиши в силі (а.с. 73-74).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2014 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.09.2014 року (а.с. 71-72).

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати № 02-05/412 від 15.09.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Мирошниченко С.В.

У судове засідання 17.09.2014 року представники відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача - публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Статтею 13 Закону України від 24.03.1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" передбачено, що дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 4 ст. 82 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року змінено спосіб виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.10.2009 року, а саме, з звернення стягнення у сумі 137 718,32 грн. на належне відповідачу рухоме майно змінено на стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 грошових коштів у сумі непогашеної заборгованості, яка складає 56 293,88 грн. (а.с. 6-7).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.01.2014 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області з заявою про прийняття до виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року у справі № 9/56/09 (а.с. 8).

Постановою від 06.02.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 9).

Місцевий господарський суд посилаючись на приписи ст. 115 ГПК України дійшов висновку, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року набрала законної сили, а тому є обов'язковою для виконання, у тому числі і органами державної виконавчої служби та, відповідно, задовольнив вищезгадану скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.

Апеляційною інстанцією встановлено, що публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у скарзі на дії відділу державної виконавчої служби зазначало, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року, як окремий виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відсутня дата набрання законної (юридичної) сили рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області правомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.02.2014 року.

Судова колегія з висновками апеляційного господарського суду погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Частина 1 ст. 18 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим п. 3, 8, 9, 20 ч. 3 ст. 11 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну, а також здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Тому відсутність в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 20.11.2013 року дати набрання нею законної (юридичної) сили не є підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.

За таких обставин висновки апеляційного господарського суду є невірними, а тому постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов..

З врахуванням вищенаведеного судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року у справі № 9/56/09 скасувати.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 року у справі № 9/56/09 залишити в силі.