Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Запорощенка М.Д. - доповідач суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. у справі № 21-32-2/44-10-2632 господарського суду Одеської області за заявою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Кредитної спілки "Україна" про визнання банкрутом за участю представників сторін: від кредиторів: не з'явилися від боржника: не з'явився

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. по справі № 21-32-2/44-10-2632 затверджено поданий розпорядником майна реєстр вимог конкурсних кредиторів Кредитної спілки "Україна" м. Одеса.

Ухвалою від 15.04.2013 р. місцевий господарський суд за заявами кредиторів в порядку ст. 89 ГПК України здійснив виправлення описок та помилок, які містила резолютивна частина ухвали попереднього засідання від 19.11.2012 р., зокрема, щодо грошових вимог кредиторів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. по справі № 21-32-2/44-10-2632 залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. у справі № 21-32-2/44-10-2632, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означених судових актів, з вимогою справу направити в суд першої інстанції для подальшого розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що зазначені в оскаржуваній ухвалі зміни до реєстру вимог кредиторів кредитної спілки "Україна" не є описками чи арифметичними помилками в розумінні ст. 89 ГПК України. Вважає, що зміни, внесені оскарженою ухвалою, по суті є зміною суми кредиторських вимог, що змінює кількість голосів на зборах кредиторів. Крім того, скаржник вказує на те, що грошові вимоги ОСОБА_11 взагалі не були предметом розгляду під час судового засідання 19.11.12 р.

Розпорядженням Заступника секретаря третьої судової палати № 04-05/1264 від 15.09.2014 р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Панової І.Ю., для розгляду справи № 21-32-2/44-10-2632 господарського суду Одеської області, сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: головуючий -Запорощенко М.Д. (доповідач), судді:Білошкап О.В., Погребняк В.Я.

В призначене судове засідання представники сторін та учасників судового процесу не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. по справі № 21-32-2/44-10-2632 затверджено поданий розпорядником майна реєстр вимог конкурсних кредиторів Кредитної спілки "Україна" м. Одеса.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. по справі № 21-32-2/44-10-2632, виправлені описки (арифметичні помилки), допущені в резолютивній частині ухвали попереднього судового засідання від 19.11.2012 р.

Внесені місцевим господарським судом виправлення стосувались сум кредиторських вимог наступних кредиторів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Ухвала суду мотивована тим, що під час створення Ухвали від 19.11.12р. були допущені описки (арифметичні помилки) та їх виправлення суті винесеної ухвали попереднього засідання не змінює.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. по справі № 21-32-2/44-10-2632 залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

постанова суду мотивована тим, що відповідно до описової частини ухвали від 19.11.12 р. судом серед 824 заяв кредиторів - фізичних осіб розглянуто заяви: ОСОБА_12 на суму 235 188,39 грн., ОСОБА_9 на суму 30 733 грн., ОСОБА_10 на суму 21 997,79 грн., ОСОБА_13 на суму 10 680 грн., та ОСОБА_14 на суму 28 740,85 грн.

Згідно з резолютивною частиною ухвали попереднього засідання від 19.11.2012 р. визнані судом кредиторські вимоги складаються з вимог ОСОБА_12 на суму 2 385 грн., ОСОБА_9 на суму 20 321 грн., ОСОБА_10 на суму 1 321 грн., ОСОБА_13 на суму 5 000 грн. та ОСОБА_14 на суму 2 840,85 грн.

Апеляційний суд вказав, що грошові вимоги ОСОБА_12 саме в сумі 230188,39 грн., підтверджуються матеріалами справи та підлягали включенню до реєстру вимог кредиторів, також, вказана сума узгоджується з наявним в матеріалах справи реєстром вимог кредиторів, поданим на розгляд суду розпорядником майна ОСОБА_15

Щодо виправлення суми грошових вимог ОСОБА_9, апеляційний суд посилається на пояснення розпорядника майна ОСОБА_15 від 27.02.2013 р., згідно яких розпорядником майна при складанні реєстру вимог кредиторів допущена помилка - до складу кредиторських вимог ОСОБА_9 не були включені відсотки із розрахунку 28 % річних, які нараховувались з 04.06.2008 р. до 04.06.2009 р., тобто протягом терміну дії договору внеску члена кредитної спілки на депозитний рахунок НОМЕР_1 за програмою ЮВІЛЕЙНА від 04.06.2008 р.

Стосовно виправлення суми грошових вимог ОСОБА_13, суд апеляційної інстанції вказує на додаток до Свідоцтва про внесення додаткового пайового внеску до кредитної спілки № СВ-3101073 від 31.01.2007 р. та пояснення розпорядника майна ОСОБА_15, викладені в заяві від 21.03.2013 р.

Також, апеляційний суд встановив, що Ухвалою від 15.04.2013 р. місцевий господарський суд виправив допущену помилку, шляхом виправлення зазначеної в ухвалі від 19.11.2012 р. суми кредиторських вимог ОСОБА_13 та визнання їх у розмірі 10 686 грн.

Ухвалою від 27.03.2014 р. господарський суд Одеської області, з посиланням на ст. 89 ГПК України, повторно виправив описку, зазначивши, що визнана ним сума кредиторських вимог ОСОБА_13 складає 10 680 грн.

Розглядаючи виправлення допущених описок щодо суми грошових вимог ОСОБА_10 в сумі 21 997,79 грн., апеляційний суд вказує на те, що правомірність заявлення цієї суми підтверджується рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2009 р. по справі № 2-6563/2009 та виконавчим листом від 11.12.2009 р., виданим на виконання цього рішення.

Також, суд вказує на те, що грошові вимоги ОСОБА_14 в сумі 28 740,85 грн. підтверджуються договором внеску учасника кредитної спілки на депозитний рахунок НОМЕР_2 за програмою ДОБРОБУТ від 14.12.2007 р. та договором внеску учасника кредитної спілки на депозитний рахунок НОМЕР_3 за програмою Новорічний депозит щомісячна виплата, та квитанціями до прибуткових касових ордерів, які підтверджують факт внесення нею відповідних сум до каси Кредитної спілки "Україна" м. Одеса.

За висновками суду апеляційної інстанції, визначення у резолютивній частині ухвали попереднього засідання від 19.11.2012 р. суми кредиторських вимог ОСОБА_10 у розмірі 1 321 грн. та ОСОБА_14 на суму 2 840,85 грн. свідчить лише про технічну помилку, допущену при виготовленні повного тексту ухвали. Також, апеляційний суд вказує на те, що місцевий господарський суд жодної копійки з заявлених кредиторами сум не відхилив.

Стосовно грошових вимог ОСОБА_11, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що включення до реєстру вимог кредиторів Кредитної спілки "Україна" м. Одеса кредиторських вимог ОСОБА_11 в сумі 35 660 грн. є по суті внесенням до реєстру вимог кредиторів нового кредитора, вимоги якого не розглядались у попередньому засіданні, але вказав на те, що ухвалою попереднього судового засідання від 19.11.2012 р. місцевий господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів помилково не розглянувши і не включивши до нього кредиторські вимоги ОСОБА_11 в сумі 35 660 грн., що, також, підтверджується письмовими поясненнями розпорядника майна ОСОБА_15

Колегія суддів Вищого господарського суду частково погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Згідно зі ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК (1798-12) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України ( надалі ГПК (1798-12) ) суддя, зокрема, за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен назв тощо, а арифметичними помилками є неправильне викладення вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам або результатам арифметичних дій.

Однак, якщо неправильне визначення стягуваної суми, розміру присудженого до стягнення майна було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суті рішення, ухвали.

Виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, - в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку, але лише в тій частині, в якій дане рішення залишено без змін.

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_11 в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про визнання його конкурсним кредитором Кредитної спілки "Україна" м. Одеса з кредиторськими вимогами в сумі 35 660 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2010 р. (суддя Грабован Л. І) ОСОБА_11 у прийнятті заяви відмовлено з посиланням на те, що заявлені ним вимоги не є конкурсними у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а є зобов'язанням Кредитної спілки "Україна" м. Одеса перед своїм членом, яке виникло з участі ОСОБА_11 у кредитній спілці.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2010 р. скасовано, заяву ОСОБА_11 передано до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Проте, грошові вимоги означеного кредитора не були предметом розгляду суду першої інстанції у попередньому засіданні 19.11.2012 р. За таких обставин, внесення цього кредитора з заявленими вимогами до затвердженого 19.11.12 р. реєстру та, фактично, розгляд його грошових вимог по суті під час апеляційного провадження, не є виправленням описки або помилки в розуміння приписів ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, ухвала Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. у справі № 21-32-2/44-10-2632 в цій частині підлягають скасуванню.

Щодо виправлення описки допущеної в резолютивній частині ухвали господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. по справі № 21-32-2/44-10-2632 в сумі грошових вимог ОСОБА_14, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за заявою ОСОБА_14 (т.33 а.с. 90) її грошові вимоги складають 28 740,85 грн. В описовій частині ухвали від 19.11.12 р. вказана сума 28 740,85 грн. Проте, в резолютивній частині ухвали від 19.11.12 р. затверджена сума 2 840,85 грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р., яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.14 р., вказану суму виправлено на 28 740,85 грн.

Тобто, в даному випадку наявна описка, допущена під час створення процесуального документу, ухвали Господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. по справі № 21-32-2/44-10-2632.

Таким чином, в частині виправлення описки щодо грошових вимог ОСОБА_14, ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. належить залишити без змін.

Щодо виправлень внесених ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р., стосовно грошових вимог ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

При здійсненні виправлень стосовно сум грошових вимог затверджених ухвалою господарського суду від 19.11.12 р. означених кредиторів, суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили суми заявлені означеними кредиторами в заявах про визнання грошових вимог (т.70 а.с.103, т. 58 а.с.4, т.12 а.с.119, т.16 а.с.103), суми грошових вимог цих кредиторів зазначені у реєстрі вимог кредиторів поданого на затвердження суду розпорядником майна боржника ОСОБА_15 31.08.12 р. ( т.174 а.с.2-68), не встановили наявність заяв розпорядника майна про внесення виправлень до поданого реєстру вимог кредиторів до його затвердження в судовому порядку. Невстановлення означених фактичних даних не дає можливості визначити внесені виправлення описками чи арифметичними помилками.

Відповідно до п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року (v0006600-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, в означеній частині суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин касаційна скарга в частині оскарження внесених ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.201 р. виправлень щодо грошових вимог ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_13 підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій, в цій частині, скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно встановити наявність допущених описок ( арифметичних помилок) допущених під час виготовлення тексту ухвали Господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. .

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. у справі № 21-32-2/44-10-2632 скасувати частково, в частині виправлення описок щодо сум грошових вимог: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 .

Справу № 21-32-2/44-10-2632 в частині виправлення описок та помилок, які містить резолютивна частина ухвали попереднього засідання від 19.11.2012 р., щодо сум грошових вимог кредиторів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.04.2013 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р.(щодо суми грошових вимог ОСОБА_14 ) у справі № 21-32-2/44-10-2632 залишити без змін.