823/648/13-а Про скасування постанови у справі про порушення митних правил - 10.10.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Черкаської митниці Міндоходів на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року (суддя Гарань С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року (головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Бєлова Л.В., Гром Л.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Черкаської митниці Рудзь Юліана Сергійовича про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до заступника начальника Черкаської митниці Рудзь Юліана Сергійовича (далі - відповідач) про скасування постанови №172/90200/12 від 09 січня 2013 року у справі про порушення митних правил.

Обґрунтовуючи позовну заяву (з врахуванням доповнень), ОСОБА_1 вказував, що оскаржувана постанова, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 485 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України (4495-17) №4495), прийнята відповідачем без повного та належного з`ясування обставин справи, адже під час митного оформлення товарів для Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" (далі - ПАТ "Вітаміни"), на якому працював позивач, ним подавались до митного органу всі необхідні документи й за результатами митного оформлення товар випущено у вільний обіг, тобто митниця прийшла до висновку про достатність та правильність оформлення таких документів; крім того адміністративне стягнення на позивача накладено поза межами встановленого статтею 467 МК України №4495 строку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, позов задоволено: скасовано постанову заступника начальника Черкаської митниці в справі про порушення митних правил №172/90200/12 від 09 січня 2013 року.

Приймаючи такі рішення, суди прийшли до висновку про неправомірність дій Черкаської митниці щодо нарахування ПАТ "Вітаміни" податкових зобов`язань та притягнення позивача до адміністративної відповідальності в справі про порушення митних правил з тих підстав, що митне оформлення товару було завершене після виконання митним органом митних процедур, тобто завершення операцій, пов`язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів, а також справляння передбачених законом податків і зборів та випуску товару після такого оформлення у вільний обіг.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Черкаська митниця Міндоходів подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі митний орган зазначав, що факт допущення позивачем під час митного оформлення (декларування, нарахування та сплати митних платежів) товару за митною декларацією №902030000/2010/302116 порушення вимог митного законодавства безсумнівно встановлено під час проведеної перевірки; до того ж нараховане згідно винесеного щодо ПАТ "Вітаміни" податкового повідомлення-рішення грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними санкціями сплачено останнім добровільно та не оскаржувалось, тобто фактично саме товариство погодилось із допущенням ним порушень під час митного оформлення товару за митною декларацією №902030000/2010/302116.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 09 листопада 2010 року по 29 грудня 2012 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством "Вітаміни" на посадах митного брокера та агента з митного оформлення товарів і вантажів.

02 вересня 2010 року позивачем подано до митного оформлення Черкаській митниці митну декларацію №902030000/2010/302116 на вантаж "Ліпаза-F-AP15" - порошок (субстанція світло-жовтого кольору, ферментний препарат для виробництва нестерильних лікарських форм) за кодом 35079090 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, до якої додано сертифікат аналізу виробника, реєстраційне посвідчення на лікарський засіб, інвойс та сертифікат походження товару.

Відповідно до штампу Черкаської митниці на декларації декларантом сплачено необхідні платежі, а товар випущено у вільний обіг.

У відповідності до наказу Черкаської митниці від 12 вересня 2012 року №358 та програми, затвердженої цим наказом, посадовими особами митниці проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Вітаміни", за результатами якої складено акт №0030/2/902000000/0000480968 від 21 листопада 2012 року.

За результатами перевірки митний орган дійшов висновку, що при митному оформленні товару декларантом не був наданий сертифікат якості товару, що засвідчує відповідність лікарського засобу вимогам специфікації якості, а за наданим підприємством сертифікатом аналізу виробника №000137887 від 10 серпня 2010 року неможливо однозначно ідентифікувати ввезений за митною декларацією №902030000/2010/302116 товар; крім того в сертифікаті аналізу виробника не в повному обсязі вказані хімічні характеристики лікарського засобу та не засвідчено його відповідність вимогам методів контролю якості.

Згідно з актом перевірки вказані порушення призвели до несплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного ПАТ "Вітаміни" за вантажною митною декларацією №902030000/2010/302116 у розмірі 1206,11 грн., оскільки декларант безпідставно застосував нульову ставку податку на додану вартість при розмитненні товару.

На підставі встановленого Черкаською митницею прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2012 року №78, яким ПАТ "Вітаміни" визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними санкціями, які були сплачені товариством в добровільному порядку.

Також за наслідками перевірки Черкаською митницею щодо ОСОБА_1 як агента з митного оформлення товарів та вантажів складено протокол про порушення митних правил №172/90200/12 від 26 грудня 2012 року та постанову в справі про порушення митних правил №172/90200/12 від 09 січня 2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% суми несплачених платежів, тобто 3618,33 грн.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК України від 11 липня 2002 року №92-IV (що був чиним на час здійснення спірного митного оформлення товару; далі - МК України (4495-17) ).

У пункті 19 статті 1 МК України наведено визначення терміну "митні процедури" - це операції, пов`язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов`язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України (4495-17) відповідно до заявленого митного режиму.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК України).

Зміст наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відтак, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов`язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов`язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 07 листопада 2011 року №21-223а11, від 06 листопада 2012 року №21-330а12, від 05 березня 2013 року №21-36а13, від 18 листопада 2014 року №21-509а14, від 08 травня 2015 року №21-1011а15.

Як вже вказувалось в цій постанові, задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій свій висновок про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в справі про порушення митних правил ґрунтували лише на наведених вище приписах законодавства та правовій позиції Верховного Суду України, виходячи з яких зазначили про неправомірність дій Черкаської митниці щодо нарахування ПАТ "Вітаміни" податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки митне оформлення товару було завершене після виконання митних процедур, тобто завершення операцій, пов`язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів, а також справляння передбачених законом податків і зборів та випуску товару після такого оформлення у вільний обіг; здійснення ж митним органом митного контролю після завершення митного оформлення можливе лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Втім касаційний суд не в повній мірі погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, адже відповідно до наведеної вище практики Верховного Суду України обмеження у подальшому донарахуванні податкових зобов`язань для митних органів встановлені у разі якщо вони (митні органи), приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначали митну вартість товару та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів).

Разом з тим питання правомірності проведення митницею перевірки та донарахування ПАТ "Вітаміни" грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем та штрафними санкціями не є предметом розгляду й дослідження у даній справі.

В той же час дії позивача під час спірного митного оформлення товару як такі, у тому числі й в контексті вимог статті 485 МК України №4495, а також питання дотримання процедури розгляду справи про порушення митних правил судами не встановлювались, не перевірялись та не оцінювались, в зв`язку з чим останні за наслідками судового розгляду дійшли передчасних висновків.

Як встановлено статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Черкаської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.