923/1436/14 Про солідарне стягнення з боржників заборгованості за кредитним договором - 22.04.2015 Прийняття

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кам'янський", Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка", Приватного підприємства "Таврія Добробут" та Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант" про стягнення з відповідачів солідарно за кредитним договором № 1-0040/13/28KL від 17.05.2013 року 10 400 000 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 1 057 238,35 грн. заборгованості по процентам, 641 195,80 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог в частині нарахування процентів та пені за прострочення заборгованості та просив стягнути з відповідачів солідарно 1 261 676,70 грн. заборгованості по процентам та 918436,21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2014 року (суддя Соловйов К.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року (судді: Шевченко В.В., Головей В.М., Ярош А.І.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 17.05.2013 р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 1-0043/13/28-КL, згідно якого банк надав ПАТ "Кам'янський" кредитні кошти в сумі 12 000 000 грн., що підтверджено меморіальним ордером № 9999993118 від 23.05.2013 р., які останній зобов"язався повернути у строк до 16.05.2014 р. зі сплатою за користування кредитними коштами 20,5 % річних і комісій у розмірах згідно цього договору, у встановлені строки, з можливим продовженням строку користування кредитними коштами на умовах даного договору до 16.05.2016 р., та погашенням заборгованості за кредитом згідно графіків погашення кредиту (зменшення кредитного ліміту), зокрема за графіком погашення кредиту на період з 17.05.2013 р. по 16.05.2014 р., а саме: сплатою 100000 грн. до 30.10.2013 р., 100 000 грн. до 30.11.2013 р., 200 000 грн. до 30.12.2013 р., 400000 грн. до 30.01.2014 р., 800 000 грн. до 28.02.2014 р., 800 000 грн. до 30.03.2014 р., 800 000 грн. до 30.04.2014 р. та 800 000 грн. до 16.05.2014 р.

Відповідно до п. 7.1.1. договору порушенням позичальником зобов'язань за даним договором, зокрема, є невиконання або виконання ПАТ "Кам'янський" неналежним чином будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за даним договором, зокрема, нездійснення останнім погашення заборгованості, несплата ПАТ "Кам'янський" процентів та/або комісій за користування кредитом, а також передбачених договором штрафних санкцій.

Згідно пп. 7.2., 7.2.1., 7.2.6. договору при настанні випадку порушення позичальником зобов'язань за даним договором, банк, на свій розсуд, має право, зокрема, вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом. сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків, тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати направлення позичальнику письмового повідомлення про порушення зобов'язань за кредитним договором, а також банк має право скористатися будь-якими іншими своїми правами, передбаченими кредитним договором та/або чинним законодавством України.

ПАТ "Кам'янський" свої зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів виконав частково у загальній сумі 1 600 000 грн., в зв'язку з чим станом на 26.08.2014 р. борг відповідача перед банком по поверненню грошових коштів за договором кредиту склав 10 400 000 грн.

Пунктами 3.1., 3.3. договору ПАТ "Кам'янський" зобов'язалось щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом за фактичний строк існування цієї заборгованості до 25 числа поточного місяця і їх сплату здійснювати в період з 26 числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця, а проценти на прострочену заборгованість, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном, погашення заборгованості, нараховуються щоденно.

Неоплаченими ПАТ "Кам'янський" лишились відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1 261 676,70 грн.

Відповідно до п. 8.2. договору за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за договором, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Також за прострочення виконання грошового зобов"язання щодо повернення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування наданими грошовими коштами банком нараховано ПАТ "Кам'янський" пеню у розмірі 918 436,21 грн.

В пункті 12.1. договору сторони домовились про те, що всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, за допомогою системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" або вручені особисто за зазначеними адресами (місцезнаходженням) сторін кредитного договору. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача або дата їх отримання системою дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк", або дата їх особистого вручення.

Разом з тим, вимога банку до ПАТ "Кам'янський" від 06.08.2014 р. щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків за їх користування та пені за несвоєчасне повернення кредиту і відсотків залишена без задоволення.

ПАТ "Кам'янський", в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, вказало на неможливість виконання своїх зобов'язань за цим договором внаслідок порушення банком умов укладеного 05.03.2014 р. між ними договору банківського вкладу (депозиту) та неможливістю у зв'язку з цим розпоряджатися 609 524,08 грн. власних грошових коштів.

Крім того, 17.05.2013 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань ПАТ "Кам'янський" за вищезазначеним договором кредиту, між банком та ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ПАТ "Кам'янський", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" укладено чотири окремих договори поруки з аналогічними умовами, а саме: № 1-0141/13/28-Р від 17.05.2013 р., № 1-0144/13/28-Р від 17.05.2013 р, № 1-0145/13/28-Р від 17.05.2013 р., № 1-0142/13/28-Р від 17.05.2013 р., згідно яких кожен з поручителів окремо зобов'язався, у разі порушення ПАТ "Кам'янський" забезпечених порукою зобов'язань за кредитним договором, відповідати разом з останнім перед банком, як солідарні боржники, а банк, в свою чергу, набув право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання до будь-якого із забезпеченого порукою згідно даних договорів зобов'язань, як до ПАТ "Кам'янський" (позичальника за договором кредиту), так і до кожного окремого поручителя за договором поруки.

При цьому, п. 3.1.4. договорів поруки передбачено, що кожен з поручителів протягом 3 робочих днів від дати отримання письмової вимоги банку щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань (або певної частини таких зобов'язань), зобов"язався виконати його за ПАТ "Кам'янський" шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, процентів, комісій та неустойки (пені, штрафу) в сумі і за реквізитами, вказаними у вимозі банку.

Відповідно до пп. 5.9., 5.11. договорів поруки вони набирають чинності з моменту їх укладання сторонами та діють до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Усі повідомлення будуть вважатися зробленими належним чином, у разі якщо здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними у цих договорах поруки адресами (місцезнаходженням) сторін цих договорів. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням позичальником - ПАТ "Кам'янський" станом на 26.08.2014 р. своїх зобов'язань за кредитним договором щодо повернення грошових коштів, відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків, а тому відповідачі на підставі кредитного договору та договорів поруки мають солідарно сплатити банку заявлений розмір вимог.

Водночас, у позовній заяві зазначено про надсилання вимог до поручителів: ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" про виконання кожним з них забезпечених порукою зобов'язань ПАТ "Кам'янський" за договором кредиту та запропоновано негайно виконати зобов'язання відповідача № 1 за договором кредиту та сплатити наявну заборгованість останнього.

Місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, встановивши порушення ПАТ "Кам'янський" умов кредитного договору щодо погашення ним боргових зобов"язань, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв"язку з відсутністю належних доказів виконанням позивачем п. 7.2.1. кредитного договору та п. 5.11 договорів поруки в частині надіслання ПАТ "Кам'янський", ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" вимог про виконання ними забезпечених порукою зобов'язань ПАТ "Кам'янський" за кредитним договором, внаслідок чого не настав строк виконання зобов"зань відповідачами, що є підставою для відмови у стягнення заявленого розміру заборгованості.

Також суди попередніх інстанцій зазначили, що кредитором укладено договори поруки окремо з кожним поручителем - ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" за виконання ПАТ "Кам'янський" зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого у них відсутній обов"язок солідарно з боржником та між собою (спільна порука) відповідати перед кредитором за виконання ПАТ "Кам'янський" зобов'язань за договором на підставі статті 554 ЦК України, оскільки приписи цієї статті не можна застосовувати до правовідносин, що виникли із декількох договорів поруки, а таку поруку не можна вважати спільною.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, статтею 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а не декількох поручителів за різними договорами поруки, оскільки поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено укладення декілька договорів поруки, умовами яких не передбачена спільна порука, відсутні підстави для задоволення позову ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" про стягнення солідарно з поручителів заборгованості за кредитним договором.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що кредитор має право пред'явити вимоги до кожного із поручителів окремо на підставі відповідного договору поруки.

Аналогічна позиція закріплена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі № 919/699/13 та пп. 4.1.4., 4.1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" (v0008600-14) , в яких передбачено, що "особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина третя статті 554 ЦК України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною. Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука). У розгляді справ за окремими позовами до боржника та поручителя як солідарних боржників необхідно виходити з того, що чинне законодавство (частина перша статті 598, статті 599- 601, 604- 609 ЦК України) не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення. Наявність судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Тому подання кредитором позову до боржника не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашено.".

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено укладення декількох договорів поруки, умовами яких не передбачена спільна порука, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" про стягнення заборгованості солідарно з поручителів - ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант".

Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Водночас, як зазначалось вище, в пункті 12.1. кредитного договору та пунктах 5.11. договорів поруки сторони домовились про те, що всі повідомлення будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, за допомогою системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" або вручені особисто за зазначеними адресами (місцезнаходженням) сторін кредитного договору. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача або дата їх отримання системою дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк", або дата їх особистого вручення.

Таким чином, визначальним для правильного вирішення питання настання для поручителів строку виконання забезпечених порукою зобов'язань, є доведення позивачем факту отримання ними вимог банку щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань ПАТ "Кам'янський" за кредитним договором.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено відсутність в матеріалах справи доказів виконання позивачем умов пункту 12.1. кредитного договору та пунктів 5.11. договорів поруки щодо належного надіслання у передбаченому в цих пунктах порядку ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" вимог банку про погашення боргу, як поручителями.

При цьому, господарськими судами першої й апеляційної інстанцій правильно вказано про те, що списки згрупованих поштових відправлень ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" з відбитками календарного штемпелю поштового відділення зв'язку банку не є такими доказами в розумінні домовленості сторін, викладеної в пункті 12.1. кредитного договору та пунктах 5.11. договорів поруки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого й апеляційного господарських судів про ненастання для ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" строку виконання забезпечених порукою зобов'язань ПАТ "Кам'янський" за кредитним договором, у зв'язку з недоведенням позивачем факту отримання вказаними юридичними особами вимог банку.

Разом з тим, колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови в позові до відповідача № 1 - ПАТ "Кам'янський".

Так, у пункті 7.2.1. кредитного договору сторони домовились про те, що при настанні випадку порушення зобов"язань кредитор на свій розсуд має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків, тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати відправлення кредитором відповідного письмового повідомлення.

Відмовляючи в позові до ПАТ "Кам'янський", суди попередніх інстанцій також вказали на ненастання строку виконання зобов'язань останнім за кредитним договором, у зв'язку з недоведенням позивачем факту отримання відповідачем № 1 вимог банку, що передбачено пунктом 7.2.1. кредитного договору, оскільки у наявному у справі рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення останньому (а.с. 44 т. 2) відсутні відомості про його отримання ПАТ "Кам'янський".

Проте, колегія суддів вважає такі висновки помилковими, оскільки поза увагою місцевого й апеляційного господарських судів залишено умови пунктів 1.5., 2.6., 5.2.2. кредитного договору, в яких сторонами визначено обов"язок позичальника своєчасно сплачувати заборгованість відповідно до графіка її погашення, визначеного сторонами.

Зважаючи на викладене, висновок суду першої й апеляційної інстанцій про відсутність підстав для стягнення з відповідача № 1 заявленого розміру грошових коштів у зв"язку з ненадісланням позивачем повідомлення-вимоги, передбаченої пунктом 7.2.1. кредитного договору, є сумнівним, оскільки умовами пунктів 1.5., 2.6., 5.2.2. цього договору ПАТ "Кам'янський" встановлено графік повернення кредитних коштів.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо виникнення строку виконання ПАТ "Кам'янський" своїх зобов"язань за кредитним договором з врахуванням пунктів 1.5., 2.6., 5.2.2. цього договору.

Між тим, вказані обставини є істотними для з'ясування правової природи правовідносин за кредитним договором на предмет встановлення порушення позичальником його умов та мають суттєве значення для правильного вирішення спору щодо наявності чи відсутності підстав покладення на ПАТ "Кам'янський" відповідальності за невиконання умов кредитного договору шляхом стягнення з нього заявленого розміру грошових коштів у примусовому порядку.

Не встановлення судами попередніх інстанцій зазначених обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у справі, і ненадання їм належної правової оцінки, є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору щодо відповідача № 1 - ПАТ "Кам'янський".

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі в частині відмови в позові до відповідача № 1 - ПАТ "Кам'янський" підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд в цій частині до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правильність відмови в задоволенні позову в частині стягнення з поручителів - ТОВ "Берислав-Хлібозавод", ТОВ "Фінансово-промислова спілка", ПП "Таврія Добробут" та ППТФ "Гарант" заявленого розміру заборгованості з підстав, заявлених Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" у позовній заяві.