Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В.І. суддів: Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.15 у справі № 905/1261/14 господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Маріупольської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд" про визнання дій неправомірними, визнання частково недійсним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності за участю представників від: позивача Больсунова Г.О. (дов. від 22.12.14) відповідачів не з'явилися, були належно повідомлені,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Маріупольської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд" про визнання дій Виконкому Маріупольської міськради у частині затвердження акту державної приймальної комісії від 06.12.06 неправомірними, визнання частково недійсним і скасування рішення Виконкому Маріупольської міськради від 20.12.06 № 362 та визнання недійсним свідоцтва про право власності.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.14 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Говорун О.В., судді: Колесник Р.М., Харакоз К.С.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судовий акт мотивований тим, що наявність затвердженого акту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту не позбавляла можливості позивача отримати свідоцтво про право власності на належну йому частку майна. Позивачем не надано доказів звернення для отримання свідоцтва про право власності на частину належного йому майна. На думку суду, оскільки позивачем не доведено, що прийняте Виконкомом Маріупольської міськради рішення суперечить законодавству та порушує або ущемляє права позивача, а суто формальні порушення самі по собі не можуть бути достатньою підставою для визнання недійсним рішення Виконкому, то підстави для задоволення позову відсутні.

За результатом апеляційного перегляду постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.15 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Черленяк М.І., судді: Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) рішення місцевого суду скасовано частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності, виданого 17.10.07 Маріупольською міськрадою на підставі рішення виконкому Маріупольської міськради від 20.12.06 № 362 щодо оформлення права власності за ТОВ "МЖКбуд" 5-го поверху адміністративно-побутового комплексу за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимога ТОВ "Пульсар" про визнання недійсним свідоцтва про право власності призведе до позбавлення права власності і ТОВ "МЖКбуд" на свою частку, а тому позов має бути задоволений частково, тобто тільки в тій частині, яка направлена на захист прав позивача.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції в частині задоволення позову, ТОВ "МЖКбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого 17.10.07 Маріупольською міськрадою на підставі рішення виконкому Маріупольської міськради від 20.12.06 № 362 щодо оформлення права власності за ТОВ "МЖКбуд" 5-го поверху адміністративно-побутового комплексу за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99 та залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем порушені строки позовної давності; позивачем не доведено свого звернення до місцевої влади про видачу свідоцтва на право власності; позивачем не надано чіткої характеристики тій частині майна, відповідно до вимог технічної документації, на яку він претендує.

В іншій частині (в частині відмови в позові про визнання дій Виконкому Маріупольської міськради у частині затвердження акту державної приймальної комісії від 06.12.06 неправомірними, визнання частково недійсним і скасування рішення Виконкому Маріупольської міськради від 20.12.06 № 362) судові акти не оскаржуються, а тому, не перевіряються судом касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 27.05.99 між ЗАТ "МЖКбуд", правонаступником якого є ТОВ "МЖКбуд" - відповідач-3 по справі та ЗАТ "Пульсар" (правонаступником якого є ТОВ "Пульсар"- позивач) був укладений договір № 7 на пайову участь у будівництві 5-ти поверхового адміністративно-побутового корпусу за адресою: м. Маріуполь пр. Металургів, 99.

Відповідно до п.1 договору, він визначає умови дольової участі пайовика в будівництві 5-ти поверхового адміністративно-побутового комплексу по пр. Металургів, 99.

Відповідач-3 зобов'язується передати під оздоблювальні та спеціальні роботи 5-тий поверх позивачу у тому вигляді, яким він є на діючий момент впродовж 1 міс. з дня підписання договору, а позивач зобов'язується до 15.10.99 виконати роботи визначені в договорі (п.2 договору). Пайовик (позивач) зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок забудовника 43 000,00 грн. не пізніше 1 міс. з дня підписання договору (п.5 договору). Сторони також визначили в п.6 договору, що після виконання умов п.5. пайовик стає власником 5-го поверху.

З матеріалів справи вбачається, що позивач вчасно і в повному обсязі згідно з договором виконав покладенні на нього обов'язки щодо своєчасної сплати за пайову участь в будівництві згідно договору від 27.05.99 № 7, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.115- 118).

Відповідно до п.8 договору, відповідач-3 та позивач після закінчення робіт сумісно здають АПК державній або технічній комісії. При цьому позивач несе відповідальність тільки за 5-й поверх. У п.9 договору сторони також визначили умови щодо спільного користування комплексом після введення в експлуатацію, а саме встановили, що забудовник є володільцем будівлі, а пайовик співволодільцем. Взаємовідносини будуть врегульовані окремим договором.

Матеріали справи також свідчать, що 06.12.06 був складений акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - гаражів, відкритої автостоянки, адміністративно-побутового корпусу по пр. Металургів, 99 (а.с. 26-31). При введені будівлі в експлуатацію, в порушення умов договору, позивач не залучався до участі в роботі комісії по прийняттю об'єкту до експлуатації.

Пунктом 2.4 Рішення Виконкому Маріупольської міськради від 20.12.06 № 362 "Про затвердження актів Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (далі - спірне рішення) було затверджено акти Державної приймальної комісії від 06.12.06 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме: гаражі на 59 місць, відкрита автостоянка на 90 місць, адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 1 160 м2 на пр. Металургів, 99, замовником якого був відповідач-3 (а.с.25).

Згідно з п.4 спірного рішення, затверджені акти Державної приймальної комісії є підставою для оформлення права власності на вищевказані об'єкти.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.10.07 Серія ЯЯЯ № 694302, виданого Маріупольською міськрадою ТОВ "МЖКбуд", останній є власником (форма власності - приватна, частка - 1/1) комплексу, загальною площею 1 119,7 м2, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 99 (а.с.82).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.05, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.06.05 у справі № 14/354в, зобов'язано ТОВ "МЖКбуд" виконати договірні зобов'язання за договором від 27.05.99 № 7 про спільну здачу в експлуатацію державній технічній комісії будівлі адміністративно-побутового комплексу № 99 на пр. Металургів у м. Маріуполі Донецької області.

Дані судові рішення не виконані, об'єкт введений в експлуатацію без залучення позивача, право власності на всю будівлю адміністративно-побутового комплексу, у тому числі і на 5-й поверх, оформлено за ТОВ "МЖКбуд".

Оскільки ТОВ "Пульсар" неправомірно та незаконно позбавлене права власності на 5-й поверх будівлі (на яке позивач має право відповідно до умов договору), а вся будівля зареєстрована на праві власності у порушення умов договору лише за ТОВ "МЖКбуд", позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ТОВ "МЖКбуд" оскаржує постанову апеляційної інстанції лише в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого 17.10.07 Маріупольською міськрадою на підставі рішення виконкому Маріупольської міськради від 20.12.06 № 362 щодо оформлення права власності за ТОВ "МЖКбуд" 5-го поверху АПК за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99. Всі інші вимоги за позовом, не є предметом касаційного оскарження, а тому не перевіряється судом касаційної інстанції та підлягають залишенню без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач своїми діями самостійно ухилився від участі у прийнятті об'єкту до експлуатації, об'єкт в експлуатацію прийнятий відповідно до вимог законодавства. Також суд місцевий суд дійшов висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки, заявляючи вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право власності на всю будівлю, позивач ставить під сумнів право власності відповідача-3 на його частку, що в свою чергу, призведе до порушення прав ТОВ "МЖКбуд" як власника своєї частки.

Обґрунтовуючи часткове скасування рішення місцевого суду, апеляційна інстанція обгрунтувала свою позицію тим, що Маріупольська міськрада, не перевіривши обсяг прав ТОВ "МЖКбуд", зокрема на спірний 5-й поверх будівлі, прийняла рішення та видала свідоцтво про право власності на будівлю в цілому, у тому числі і на 5-й поверх, який відповідно до умов договору від 27.05.99 № 7 належить на праві власності ТОВ "Пульсар". Наявність такого свідоцтва позбавляє права ТОВ "Пульсар" здійснити реєстрацію права власності на 5-й поверх за собою. А тому, існують обґрунтовані підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого 17.10.07 Маріупольською міськрадою на підставі рішення Виконкому Маріупольської міськради від 20.12.06 № 362 в частині оформлення за ТОВ "МЖКбуд" права на 5-й поверх АПК за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99.

При цьому апеляційний суд у своїй постанові зауважив, що договір 27.05.99 № 7 є дійсним, оскільки не визнаний у судовому порядку недійсним, до того ж судові акти по справі № 14/354в, яким зобов'язано ТОВ "МЖКбуд" виконати договірні зобов'язання за договором від 27.05.99 № 7 про спільну здачу в експлуатацію державній технічній комісії будівлі адміністративно-побутового комплексу № 99 на пр. Металургів у м. Маріуполі Донецької області ґрунтується на даному договорі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду цілком слушними з огляду на наступне.

Положеннями ст.ст. 1, 15 ГПК України визначено, що господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до приписів статті 321 ЦК України, відповідно до якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 393 ЦК України надає можливість визнати незаконний правовий акт, що порушує право власності.

Необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку ст. 392 ЦК України є наявність права власності на момент звернення з позовом. При цьому, власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (ст. 387 ЦК України). Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України від 06.12.10 у справі № 18-03-11-05/2306.

Суд апеляційної інстанції, дотримуючись приписів вищезазначених норм, дійшов висновку про те, що на момент звернення з позовом, право власності на оспорюваних 5-й поверх будівлі АПК за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 99, належить позивачеві, що витікає із зобов'язань за договором від 27.05.99 № 7, який є дійсним, оскільки у судовому порядку не був визнаний недійсним.

Касаційна інстанція констатує обґрунтованість і вірність такої позиції суду другої інстанції, оскільки звертаючись з вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності на оспорюваних 5-й поверх АПК, позивач, на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому частини спірного майна надав від 27.05.99 № 7, який є дійсним і п.6 якого визначені умови, за яких позивач став власником частини зазначеного майна.

Доводи касаційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з позовом відхиляються, оскільки приписи ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України надають суду право захистити порушене право і за межами строку позовної давності. В той же час, усвідомлюючи, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.05, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.06.05 у справі № 14/354в, ТОВ "МЖКбуд" було зобов'язано виконати договірні зобов'язання за договором від 27.05.99 № 7 про спільну здачу в експлуатацію державній технічній комісії будівлі адміністративно-побутового комплексу № 99 на пр. Металургів у м. Маріуполі Донецької області, позивач міг і не знати про те, що в порушення вищевказаних судових актів та умов договору, відповідачем-3 таки вчинені дії, направлені на позбавлення позивача права власності.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖКбуд" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.15 у справі № 905/1261/14 залишити без змін.