Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: третьої особи: Косинський В.М. Павленко І.В. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" на рішення та постанову господарського суду Миколаївської області від 04 листопада 2013 року Одеського апеляційного господарського суду від 14 січня 2014 рокуу справі№ 5016/2511/2012(17/97) за позовом публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача дочірнє підприємство "Миколаївський річковий порт" акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" про стягнення 261 621,27 грн.

У листопаді 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 259 912,26 грн. заборгованості за договором про надання послуг з розміщення кам'яної продукції від 29.02.2012 р. № 83/В-12 та 1 709,01 грн. пені.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.11.2013 р. (суддя - Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 р. (головуючий - Ярош А.І., судді - Журавльов О.О., Савицький Я.Ф.), позов задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" на користь публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт" 259 912,26 грн. заборгованості та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 29.02.2012 р. між дочірнім підприємством "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" та державним підприємством "Дельта-Лоцман" був укладений договір надання послуг № 83/В-12, за умовами якого порт зобов'язався надати відповідачеві послуги з розміщення кам'яної продукції (депозиту бутового каміння), а підприємство - прийняти ці послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов договору.

Сторонами договору погоджено, що він набуває чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Пунктом 4.1. договору визначено, що оплата за цим договору здійснюється замовником тільки за фактично зайняту майном площу в місці розміщення щомісячно, протягом 7-ми банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг після пред'явлення виконавцем оригіналу рахунку на оплату послуг.

За умовами п. п. 5.1., 5.4. договору виконавець забезпечує підтвердження незалежним вповноваженим експертним органом фактичного розміру площі, на якій розміщене майно в місці розміщення, і протягом строку дії цього договору зобов'язаний не вчиняти будь-яких дій з майном чи його переміщення без погодження з замовником. Майно вважається прийнятим виконавцем на розміщення з дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна. Після припинення цього договору майно вважається повернутим після підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Згідно п. 5.3. договору місцем надання послуг є м. Миколаїв, вул. Проектна, 1.

Наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі від 29.02.2012 р. підтверджується, що виконавець передав, а підприємство прийняло за договором № 255/в-11 від 01.07.2011 р. майно підприємства та, що з 01.01.2012 р. замовник передав, а виконавець прийняв майно замовника за договором № 83/В-12 від 29.02.2012 р. для розміщення на складській території загальною площею 30 520 кв. м.

Позивач на адресу ДП "Дельта-лоцман" надсилав претензію № 1442 від 15.10.2012 р, а також надавав акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № № 597, 598, 600 від 30.09.2012 р., рахунки на оплату № № 960, 961, 962, технічні звіти з проведення маркшейдерських робіт на території філії ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт", які були складені станом на 28.03.2012 р. та 25.04.2012 р. та підтверджували незмінність фактичного розміру площі, на якій розміщена кам'яна продукція.

У відповідь на претензію, ДП "Дельта-лоцман" листом підтверджувало згоду виконати зобов'язання за договором № 83/В-12 за березень, квітень, травень 2012 р. та оплатити вартість наданих послуг в розмірі 259 912,26 грн. у разі надання саме ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" необхідних первинних документів згідно умов договору.

Як встановлено судами, відповідач не заперечував факту надання послуг з розміщення кам'яної продукції на площі, розмір якої не перевищує 30 520 кв. м. в періоду з 01.03.2013 р. до 27.05.2013 р., однак оплату вартості наданих послуг не здійснив, посилаючись на те, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення з підприємства заборгованості за період з березня 2012 р. до 27.05.2012 р., оскільки до теперішнього часу правонаступництво позивача від ДП не оформлене у встановленому законом порядку, а тому вважається таким, що не відбулось.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що після підписання передавального акту між ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" та ПАТ "Судноплавна компанія Укррічфлот" позивачем надавались послуги ДП "Дельта-лоцман" згідно договору № 83/В-12 від 29.02.2012 р. щодо розміщення кам'яної продукції, проте відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, внаслідок чого позивач просив стягнути з нього заборгованість.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Частиною 2 ст. 107 ЦК України передбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог, комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, що оспорюються сторонами.

Отже, у разі злиття, приєднання, поділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акту чи балансу, і тому не може співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

Такий передавальний акт між ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" та ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" був складений 29.02.2012 р., в якому зазначено, що останній є єдиним та повним правонаступником всього майна, всіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДП "Миколаївський річковий порт", включаючи права та обов'язки щодо всіх кредиторів та боржників ДП "Миколаївський річковий порт", а також права та зобов'язання, які оспорюються як в судовому, так і в позасудовому порядку.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що оскільки послуги з розміщення кам'яної продукції (депозиту бутового каміння) за договором № 83/В-12 від 29.02.2012 р. в період з 01.03.2013 р. до 27.05.2013 р. надавались відповідачу саме ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", а відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, то вимоги позивача про стягнення з ДП "Дельта-Лоцман" заборгованості в сумі 259 912,26 грн. є обґрунтованими та правомірними.

В частині відмови у позові щодо стягнення пені судові рішення не оскаржуються.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 04 листопада 2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14 січня 2014 року у справі за № 5016/2511/2012(17/97) - без змін.