Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року у справі № 922/4717/14 господарського суду Харківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" про зобов'язання продовжити дію договору,

за участю представників:

Позивача: Надобко С.В., дов. № 77 від 29.01.2015 року,

Відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (далі - ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (далі - КП "Харківський метрополітен") про зобов'язання продовжити дію договору № 98-2/СНД від 30.12.2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року, у позові ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система", відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права і, зокрема, ст.ст. 8, 205, 285, 642, 764, 777, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст.ст. 2, 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - ЗУ "Про оренду державного та комунального майна"), ст.ст. 27, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.12.2013 року між КП "Харківський метрополітен" (Метрополітен) і ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (Клієнт) було укладено договір № 98-2/СНД (далі - Договір) за умовами якого (п.п. 1.1., 2.3.1.) Клієнт одержує від Метрополітену послуги по наданню місць на рекламних щитах, які знаходяться у власності Метрополітену, та вчасно і в повному обсязі вносить плату за користування рекламними місцями на поточний рахунок Метрополітену.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. Договору він набирає чинності з моменту досягнення сторонами домовленості по всім істотним умовам та підписання сторонами тексту Договору, та діє до 31.03.2014 року включно. Послуги по цьому Договору надаються з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року.

При цьому, Додатковою угодою № 1 від 31.03.2014 року до Договору сторони погодили викласти п. 7.2. Договору в редакції про те, що послуги по цьому Договору надаються з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року.

Згідно п. 6.5. Договору, у разі виконання всіх умов Договору Клієнт має переважне право перед іншими особами на його пролонгацію та/або підписання нового Договору на наступний термін. В такому випадку Клієнт письмово попереджує Метрополітен за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення терміну дії Договору про свої наміри щодо його пролонгації та/або складання нового на наступний термін.

Через відсутність письмового попередження про наміри пролонгації Договору, по закінченні терміну його дії, Відповідач повідомив Позивача своїм листом за № 27/1947/01-09 від 01.10.2014 року про необхідність звільнення рекламних місць.

При цьому, як було встановлено судами, 06.10.2014 року, тобто уже після закінчення терміну дії Договору, Позивач звернувся до Відповідача з листом про продовження терміну дії Договору.

Вимогами ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" у даній справі є зобов'язання КП "Харківський метрополітен" продовжити дію договору № 98-2/СНД від 30.12.2014 року, з посиланням на положення ст.ст. 628, 760, 764, 777 ЦК України, ст.ст. 9, 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", і на те, що він звертався до Відповідача з пропозицією про продовження терміну дії договору, проте відповіді від останнього так і не отримав.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 759, 763, 764, 777, 901 ЦК України, умов укладеного між сторонами договору № 98-2/СНД від 30.12.2014 року та Додаткової угоди до нього, встановивши при цьому, що Позивачем не були дотримані умови Договору, зокрема, визначені у його п. 6.5., щодо необхідності письмового попередження Відповідача за 20 календарних днів до закінчення терміну дії Договору про свої наміри щодо його пролонгації та/або складання нового на наступний термін, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року у справі № 922/4717/14 - без змін.