7/16/5022-143/2012(18/36/5022-753/2011) Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - 15.04.2014 Прийняття

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогачза участю представників: позивача Назарчук О.М. - довіреність від 10.04.2013 р. відповідачів ОСОБА_5 - довіреність від 12.08.2011 р.; ОСОБА_6 - довіреність від 12.08.2011 р. третьої особи не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 на постанову від 25.12.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі № 7/16/5022-143/2012(18/36/5022-753/2011) господарського суду Тернопільської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ -Інвест" до - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7; - Шумської міської ради третя особа Шумське районне споживче товариство про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

У травні 2011 року ТОВ "Шумськ - Інвест" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ФОП ОСОБА_7, за участю третіх осіб - Шумської міської ради та Шумського районного споживчого товариства про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, а саме звільнення підприємцем ОСОБА_7 самовільно зайнятої ним земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону НОМЕР_1 загальною площею 26,97 кв.м., посилаючись на приписи статті 376 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України, обґрунтовуючи позовну заяву розміщенням відповідачем торгового павільйону на земельній ділянці, яка йому не відводилась, без дозволу землекористувача земельної ділянки - ТОВ "Шумськ - Інвест".

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.08.2011 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р., позовні вимоги задоволені, зобов'язано СПД ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно збудованого павільйону НОМЕР_1, загальною площею 26,97 кв.м.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2012 р. рішення та постанова скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.05.2012 р. вилучено із числа третіх осіб та залучено до участі у справі в якості відповідача Шумську міську раду.

28.03.2013 р. ТОВ "Шумськ - Інвест" подало до суду заяву, в якій зазначило про уточнення позовних вимог, на виконання ухвали суду від 12.03.2013 р., в якій підтвердило позовні вимоги, з врахуванням висновків Тернопільського відділення КНДІСЕ № 1/59 та просило усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою за адресою: вул. АДРЕСА_1 шляхом примусового знесення (демонтування) самочинно збудованого СПД ОСОБА_7 торгового павільйону за НОМЕР_1, загальною площею 26,97м.кв, вказуючи в обґрунтування своїх вимог на те, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 р. у справі № 10/240-4609 визнано укладеним договір купівлі-продажу від 10.10.2007р. та визнано за ТОВ "Шумськ-Інвест" право власності на цілісний майновий комплекс - підприємство споживчої кооперації "Ринок" Шумського райспоживтовариства, розміщений на земельній ділянці площею 1,1365га за адресою: АДРЕСА_1, а рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.08.2009 р. у справі № 6/82-1471 визнано укладеним між Шумською міською радою та позивачем договір від 30.06.2009 р. оренди земельної ділянки площею 1,1365 га, на якій розташований придбаний об'єкт нерухомості, який зареєстрований в Шумському районному відділі ДЗК 15.12.2009р. за кадастровим № 0400966000592, а земельна ділянка передана в оренду позивачу за актом приймання - передачі від 30.06.2009 р. В той же час, позивач зазначав, що СПД ОСОБА_7 не надано доказів, що будівництво торгового павільйону проводилось на земельній ділянці, яка була відведена йому для цієї мети, шляхом вилучення в установленому порядку з користування Шумського райспоживтовариства та надання ним дозволу на будівництво капітальної споруди на вказаній земельній ділянці, за відсутності погодження позивача, якому земельна ділянка передана в оренду.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 р. (суддя Стадник М.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 р. рішення господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені, вирішено усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою за адресою вул. АДРЕСА_1 шляхом примусового знесення (демонтування) самочинно збудованого СПД ОСОБА_7 торгового павільйону за НОМЕР_1, загальною площею 26,97 кв. м.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2013 р. постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 р. скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

СПД ОСОБА_7 до суду апеляційної інстанції подавались доводи та міркування, в яких відповідач вказував, зокрема на те, що судовим рішенням у справі № 6/82-1471 замість органу місцевого самоврядування - Шумської міської ради було штучно і незаконно утворена адреса в АДРЕСА_1 (том 9 а.с. 86-89).

У клопотанні (замість відзиву) СПД ОСОБА_7 просив суд залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну архітектурно - будівельну інспекцію та Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області, а також призначити судову - почеркознавчу експертизу справжності підпису на довіреності від 10.04.2013 р. на ім'я ОСОБА_10, апеляційній скарзі та доповненнях до неї директора ТОВ "Шумськ - Інвест" Шліхти Анатолія Федоровича, за результатами проведення якої припинити апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (том 9 а.с. 96-118).

У додаткових доводах та міркуваннях поданих до суду 02.12.2013 р. та 16.12.2013 р. представниками СПД ОСОБА_7, виходячи із здійсненого ними, як зазначено самими представниками відповідача, дослідження, аналізу та перевірки матеріалів справи та доводів інших сторін, висловлені відповідні міркування (том 9 а.с. 162-173, а.с. 217-238).

ТОВ "Шумськ - Інвест" подало до суду клопотання про залучення документів на підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування доводів СПД ОСОБА_7, із зазначенням, що постановою господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008 р. у справі № 13/152-4885, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду від 27.03.2012 р., а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.10.2013 р. відхилено касаційну скаргу СПД ОСОБА_7 на вказані судові рішення, тобто яка набрала законної сили, було визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Шумської міської ради про надання СПД ОСОБА_7 дозволу на будівництво торгового павільйону та виготовлення проектної документації.

При цьому, позивачем було надано докази про реєстрацію договору від 30.06.2009 р. оренди земельної ділянки площею 1,1365 га на вул. АДРЕСА_1, докази про реєстрацію за позивачем цілісного майнового комплексу за вказаною адресою, де в описі об'єкту нерухомого майна вказано асфальтне покриття площею 11365 кв.м, що повністю відповідає площі земельної ділянки, переданій ТОВ "Шумськ - Інвест" за договором оренди землі від 30.06.2009 р.

Разом з цим, позивач зазначав, що СПД ОСОБА_7 не надано жодного документа на підтвердження правомірності спорудження торгівельного павільйону на земельній ділянці, відведеній для цієї мети, не надано доказів присвоєння адреси торгівельного павільйону, натомість в матеріалах справи наявні процесуальні документи Шумського районного суду про скасування рішення про визнання за СПД ОСОБА_7 права власності на самочинного споруджений торгівельний павільйон та закриття запису про реєстрацію права власності за СПД ОСОБА_7 на цей об'єкт.

Шумська міська рада також подала до господарського суду пояснення та клопотання про залучення документів, наголосивши на тому, що СПД ОСОБА_7 не має правовстановлюючого документу на земельну ділянку, на якій ним побудовано торгівельний павільйон, а також СПД ОСОБА_7 не надано жодного документу на підтвердження його звернень до уповноваженого органу - Шумської міської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування чи у власність для будівництва спірного об'єкту і відповідне рішення органом місцевого самоврядування не ухвалювалось, тобто згода на будівництво капітальної споруди на земельній ділянці міською радою не надавалась, проектно - кошторисна документація не узгоджувалась.

Шумська міська рада наголошувала на відсутності звернення СПД ОСОБА_7 про присвоєння адреси збудованому ним торговому павільйону і, відповідно, міська рада не присвоювала адреси АДРЕСА_1 торговому павільйону, який СПД ОСОБА_7 побудовано на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою: АДРЕСА_1 доказом чого є, зокрема, наявна в матеріалах справи довідка архівного відділу Шумської райдержадміністрації.

Крім того, міською радою було звернуто увагу суду на те, що на території Шумьскої міської ради є АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 по яких міською радою визнано право власності за жителями м. Шумськ і вказані провулки не мають відношення до цілісного майнового комплексу ТОВ "Шумськ - Інвест", який знаходиться на орендованій позивачем за договором оренди землі від 30.06.2009 р. земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою: АДРЕСА_1

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 р. (судді: Мельник Г.І., Михалюк О.В., Новосад Д.Ф.) за результатами перегляду рішення господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 р. в апеляційному порядку, зокрема:

- відмовлено СПД ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про призначення судово - почеркознавчої експертизи;

- скасовано рішення господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 р. у даній справі та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені, вирішено СПД ОСОБА_7 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення (демонтування) самочинно збудованого торгового павільйону за НОМЕР_1, загальною площею 26,97 кв. м;

- судовий збір за розгляд справи в господарському суді покладено на СПД ОСОБА_7 стягнуто на користь ТОВ "Шумськ-Інвест" 573, 50 грн. судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку та 3 530, 88 грн. вартості комплексної земельної та будівельно-технічної експертизи.

Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції встановивши, що позивач є належним землекористувачем земельної ділянки за договором оренди землі, а торговий павільйон СПД ОСОБА_7 збудований на земельній ділянці переданій позивачу в оренду, що підтверджується, зокрема, висновками проведених судових експертиз, вказавши на неподання СПД ОСОБА_7 доказів наявності у нього права користування, в тому числі на правах оренди, суборенди чи праві власності земельною ділянкою, на якій розміщено павільйон, дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

СПД ОСОБА_7 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Тернопільської області від 01.04.2013 р. та додаткове рішення суду від 23.04.2013 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції права на справедливий судовий розгляд вказуючи, зокрема, на те, що Інспекція ДАБК у Тернопільській області двічі перевіряла дотримання ОСОБА_7 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, про що складені відповідні акти від 08.08.2013 р., від 17.08.2013 р. та від 17.09.2013 р., у зв'язку з чим відповідачем заявлялось клопотання про залучення Інспекції ДАБК до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яке не було розглянуто апеляційним судом.

Заявник касаційної скарги зазначає про здійснення апеляційним судом розгляду вимог, які не були предметом спору у суді першої інстанції, а також вказуючи на те, що заявником апеляційної скарги додаткове рішення суду не було оскаржено у встановленому порядку зі сплатою судового збору, а доповнено вже подану апеляційну скаргу.

Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не досліджені та залишені поза увагою доводи відповідача стосовно, зокрема, адреси на якій розташований павільйон СПД ОСОБА_7, вказуючи, що в листі від 26.03.2014 р. до Шумського райсуду у справі № 11917/1187/2012, яким у міської ради витребуване рішення про присвоєння адресного номеру - АДРЕСА_1, повідомлено, що дія рішення Шумської міської ради від 06.06.2012 р. № 607 зупинена з 07.09.2012 р., а СПД ОСОБА_7 до матеріалів справи була надана достатня кількість документів на підтвердження відсутності сесійного діючого на сьогодні рішення Шумської міської ради про присвоєння будь - якому об'єкту адресного номеру - АДРЕСА_1, що було залишено судом апеляційної інстанції поза увагою.

Заявник касаційної скарги наголошував, що торговий павільйон ОСОБА_7 НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 був прийнятий в експлуатацію державною технічною комісією згідно акта, який був затверджений розпорядженням голови Шумської райдержадміністрації від 01.10.2007 р. № 416. При цьому, станом на 01.10.2007 р. у м. Шумськ існували як АДРЕСА_2, так і АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 Проте, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що вказані вулиці межують між собою, а адресного АДРЕСА_1 площа не існує, що унеможливлює зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за не існуючою адресою, а також свідчить про неправомірність та недоведеність вимог позивача.

Скаржник у поданих до суду касаційної інстанції доводах та міркуваннях також наголошував на тому, що ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07.12.2012 р. у справі № 1917/1104/2012 призначено, а Тернопільським відділенням КНДІСЕ розпочато проведення будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи, на вирішенням якої поставлені питання, зокрема, щодо меж земельної ділянки, яка має назву Ринкова площа, питання стосовно розміщених на вказаній земельній ділянці об'єктів, чи межують між собою Ринкова площа та АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 тощо.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Шумськ -Інвест" просило відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін вказуючи, зокрема, на те, що факт самовільного зайняття земельної ділянки СПД ОСОБА_7 підтверджено матеріалами справи, а самим відповідачем будь - яких доказів набуття ним в установленому законом порядку права власності чи користування на земельну ділянку, на якій збудовано торговий павільйон не надано, натомість правомірність використання земельної ділянки ТОВ "Шумськ - Інвест", а відтак і обґрунтованість вимог позивача підтверджено матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:

- 10.10.2007 року між Шумським районним споживчим товариством (продавець) та ТОВ "Шумськ-Інвест" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив у власність за плату підприємство споживчої кооперації "Ринок" (ПСК "Ринок") (цілісний майновий комплекс) Шумського райспоживтовариства, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою: АДРЕСА_1 згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001року. Відповідно до пункту 4.1 цього договору продавець зобов'язався передати покупцю об'єкт продажу - підприємство споживчої кооперації "Ринок" (цілісний майновий комплекс), в тому числі й право на постійне користування цією земельною ділянкою площею 1 1365 га;

- 03.12.2007 р. рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 10/240-4609, яке вступило в законну силу, визнано дійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 10.10.2007 року цілісного майнового комплексу ПСК "Ринок" та визнано право власності на цілісний майновий комплекс - підприємство споживчої кооперації "Ринок", який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га, згідно Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року за адресою м. Шумськ, вул. Українська, (торговий ринок) Тернопільської області - за ТОВ "Шумськ-Інвест".

- 01.01.2008 р. придбане за договором майно взято на баланс ТОВ "Шумськ - Інвест", що вбачається з акта приймання-передачі активів та пасивів ПСК "Ринок" від 31.12.2007 року та довідки товариства № 34 від 18.05.2012 року.

- 20.02.2009 р. постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі АДРЕСА_3-а-12017/08 визнано неправомірними дії КП "Шумське БТІ" щодо непроведення реєстрації прав власності за ТОВ "Шумськ-Інвест" на нерухоме майно згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 року у справі № 10/240-4609, скасовано рішення реєстратора БТІ Войцешко О.А. від 17.01.2008 року про відмову ТОВ "Шумськ-Інвест" в реєстрації прав власності та зобов'язано КП "Шумське БТІ" зареєструвати за ТОВ "Шумськ-Інвест" право власності, з внесенням запису до реєстру прав власності, на цілісний майновий комплекс підприємства споживчої кооперації "Ринок" АДРЕСА_1 з виготовленням на об'єкт інвентаризаційної справи.

- 12.03.2011 року КП "Шумське БТІ" зареєстровано право власності на вказаний цілісний майновий комплекс - ПСК "Ринок", розташований на АДРЕСА_1 за ТОВ "Шумськ - Інвест", що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 29273733 від 12.03.2011 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29464412 від 29.03.2011 року;

- рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.04.2009 року у справі № 6/29-519, яке вступило в законну силу, зобов'язано Шумську міську раду укласти з ТОВ "Шумськ-Інвест" договір оренди земельної ділянки площею 1,1365 га АДРЕСА_1

- рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.08.2009 року у справі № 6/82-1471, яке набрало законної сили, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки між Шумською міською радою та ТОВ "Шумськ -Інвест" у редакції затвердженій рішенням суду.

У відповідності до пункту 1 договору оренди землі від 30.06.2009 року, орендодавець - Шумська міська рада, на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2009 року у справі № 6/29-519 та на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2007 року, укладеного між Шумським районним споживчим товариством та ТОВ "Шумськ-Інвест" на продаж цілісного майнового комплексу, підприємства споживчої кооперації "Ринок", який розміщений за адресою АДРЕСА_1 (торговий ринок), надав а орендар - ТОВ "Шумськ-Івест" прийняв в тимчасове користування земельну ділянку площею 1,1365 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (торговий ринок). Договір укладено терміном на 49 років і діє з 30.06.2009 року по 30.06.2058 року (пункт 8 договору).

Згідно пункту 18 зазначеного договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення згідно з пунктом 5 статті 15 Закону України "Про оренду землі".

15.12.2009 р. договір оренди землі зареєстрований Шумським районним відділом Центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040966000592.

16.06.2010 р. згідно з витягу з бази даних автоматизованої системи введення земельного кадастру, земельній ділянці площею 1,1365 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 6125810100:01:0050068.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Шумськ - Інвест" до СПД ОСОБА_7 з посиланням, зокрема, на приписи статті 152 Земельного кодексу України та статті 376 Цивільного кодексу України, стосовно звільнення земельної ділянки, яка відповідачем використовується під розміщення торгового павільйону НОМЕР_1 загальною площею 26,97 кв.м., за відсутності згоди на це землекористувача - ТОВ "Шумськ - Інвест".

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

За приписами статей 32- 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За приписами частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що ТОВ "Шумськ - Інвест" є належним землекористувачем земельної ділянки площею 1,1365 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на якій знаходиться торгівельний павільйон НОМЕР_1, загальною площею 26,97 кв.м, належний СПД ОСОБА_7, за відсутності доказів належності користування, в тому числі, на правах оренди, суборенди чи праві власності вказаною земельною ділянкою. При цьому, як було зазначено судом апеляційної інстанції, посилання представників СПД ОСОБА_7 на різні поштові адреси цієї земельної ділянки не спростовують відсутність у СПД ОСОБА_7 належного оформлення документів для використання земельної ділянки.

Як вбачається зі змісту постанови суду касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд судом вказувалось на необхідність для правильного вирішення даного спору з'ясування питання щодо правової природи спірних правовідносин між сторонами у даній справі, наявності у ТОВ "Шумськ - Інвест" порушеного права, яке саме право та ким порушується, а також відновлення цього права, у випадку встановлення обставин щодо його порушення, шляхом задоволення позовних вимог товариства.

Судом касаційної інстанції у постанові від 24.09.2013 р. зазначалось, що здійснюючи судовий розгляд суд апеляційної інстанції, посилаючись на наявність судових рішень у справі № 6/29-519 від 15.04.2009 р. та у справі № 6/82-1471 від 12.08.2009 р. про зобов'язання Шумську міську раду укласти з ТОВ "Шумськ-Інвест" договір оренди земельної ділянки площею 1,1365 га по АДРЕСА_1 та про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки між Шумською міською радою та ТОВ "Шумськ -Інвест" у редакції затвердженій рішенням суду, судами було залишено залишено поза увагою питання стосовно дотримання позивачем порядку та процедури отримання земельної ділянки, на якій розміщене придбане товариством майно - цілісний майновий комплекс ПСК "Ринок", з огляду на наявність, чи навпаки відсутність, згоди постійного землекористувача - Шумського райспоживтовариства на припинення його землекористування згідно Державного акта на землю від 13.09.2001 року.

Проте, під час нового розгляду справи, судом апеляційної інстанції, в порушення приписів статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язковості вказівок суду касаційної інстанції, вказані обставини з'ясовані не були, як й не була надана належна оцінка всім доводам сторін та, зокрема, доводам відповідача щодо здійснення ним будівництва торгового павільйону в АДРЕСА_2 будинок 24 та відсутності рішення відповідного органу про присвоєння об'єкту АДРЕСА_1 площа, а також обставини щодо дійсної адреси земельної ділянки на якій розташовано спірна споруда.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було зазначено, що постановою господарського суду Тернопільської області від 09.02.2008 р. у справі № 13/152-4885, яка набрала законної сили, скасовано рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 22.06.2005 р. № 142 "Про надання дозволу на будівництво торгового павільйону на ринковій площі жит. АДРЕСА_4, ОСОБА_7." та рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 21.12.2004 р. № 385 "Про надання дозволу на виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі АДРЕСА_4, ОСОБА_7.", а ухвалою Шумського районного суду від 18.03.2008 р. у справі АДРЕСА_3-599/2007р. скасовано попереднє рішення цього суду від 08.11.2007 р. про визнання за гр. ОСОБА_7 права власності на торговий павільйон в АДРЕСА_2, буд. 24 загальною площею 26,97 м2 за нововиявленими обставинами, а ухвалою Шумського районного суду від 26.06.2008 р. провадження у справі АДРЕСА_3-243/2008 р. за позовом ОСОБА_7 до Шумської міської ради про визнання права власності на новостворене майно (торговий павільйон) закрито на підставі того, що ОСОБА_7 є суб'єктом підприємницької діяльності та має можливість звернутися за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Проте, посилаючись на вказані судові рішення судом апеляційної інстанції не наведено правового обґрунтування наявності підстав для знесення збудованої ОСОБА_7 споруди за вимогою ТОВ "Шумськ - Інвест" з огляду на скасування відповідних рішень про надання підприємцю у 2007 році дозволу на будівництво та визнання за ним права власності на таке будівництво.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що як вбачається з матеріалів справи, СПД ОСОБА_7 заявлялось клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зокрема, Інспекції ДАБК Тернопільській області, якою проводились перевірки дотримання ОСОБА_7 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами яких складені відповідні акти від 08.08.2013 р., від 17.08.2013 р. та від 17.09.2013 р., якими встановлено відсутність порушень. Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) передбачена можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін, і така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

За приписами статті 27 вказаного Кодексу, питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Разом з цим, вказаною нормою не передбачено винесення судом ухвали про відхилення заяви про вступ чи залучення третьої особи. Мотиви відхилення такої заяви можуть бути викладені судом у рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Проте, судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну архітектурно - будівельну інспекцію та Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області (том 9 а.с. 96-118) вирішено не було.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 р. у даній справі підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.