920/850/13 Про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - 08.04.2014 Прийняття

головуючого судді Овечкіна В.Е., суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ПАТ "Конотопагротехсервіс" на постанову від 15.01.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/850/13 господарського суду Сумської області за позовом ПАТ "Конотопагротехсервіс" до Селянського (фермерського) господарства "Зимовець"; Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Соснівська" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Конотопська районна державна адміністрація; Шевченківська сільська рада Конотопського району Сумської області; Відділ Держкомзему у Конотопському районі Сумської області про повернення земельної ділянки за участю представників:

позивача: Жаренко В.Ф., дов. від 07.04.2014 б/н; Шайденко А.М., дов. від 07.04.2014 б/н;

відповідача 1: керівник - Зимовець Ю.А.;

відповідача 2: не з'явився;

третіх осіб: 1) не з'явився; 2) Ступак І.А., дов. від 04.04.2014 № 51; 3) Заболотна Т.М., дов. від 04.04.2014 № 1308/01-22;

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.07.2013 (суддя І. Зайцева) позов задоволено, зобов'язано селянське (фермерське) господарство "Зимовець" (надалі - СФГ "Зимовець") повернути публічному акціонерному товариству "Конотопагротехсервіс" (надалі ПАТ "Конотопагротехсервіс") самовільно зайняту земельну ділянку пл. 39,2495 га. Стягнуто із СФГ "Зимовець" на користь ПАТ "Конотопагротехсервіс" 8776 грн. 82 коп. витрат по судовому збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 (судді В. Сіверін, О. Терещенко, П. Тихий) рішення господарського суду Сумської області від 11.07.2013 скасовано, прийнято нове, яким в позові про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Конотопагротехсервіс" на користь Державного бюджету 4388,41 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, ПАТ "Конотопагротехсервіс " - позивач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2014, а рішення господарського суду Сумської області від 11.07.2013 залишити без змін. Вважає, що апеляційним судом безпідставно незастосовано до спірних правовідносин приписи ст.ст. 79-1, 125, 211, 212 ЗК України, ст. 27 ЗУ "Про оренду землі". Ним не дотримано вимог ст.ст. 34, 43 ГПК України.

СФГ "Зимовець" у відзиві на касаційну скаргу просить постанову апеляційного суду від 15.01.2014 залишити без змін.

Конотопська районна державна адміністрація, Шевченківська сільська рада та Управління Держземагенства у Конотопському районі у поданих відзивах просять касаційну скаргу задовольнити, постанову апеляційного суду від 15.01.2014 скасувати, а рішення місцевого суду від 11.07.2013 залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Апеляційним судом встановлено наступне.

02.04.1997 року між Шевченківською сільською радою народних депутатів, орендодавцем, та Селянським (фермерським) господарством "Зимовець", орендарем, було укладено договір на право тимчасового користування землею ( у тому числі на умовах оренди), згідно з умовами якого орендодавець передав орендарю на підставі рішення Виконавчого комітету Шевченківської сільської ради № 15 від 02.04.1997 року в оренду на невизначений строк земельну ділянку площею 24,8 га ріллі.

30.07.1997 року між Шевченківською сільською радою народних депутатів, орендодавцем, та Селянським (фермерським) господарством "Зимовець", орендарем, було укладено договір на право тимчасового користування землею ( у тому числі на умовах оренди), згідно з умовами якого орендодавець передав орендарю на підставі рішення Шевченківської сільської ради № 29 від 02.04.1997 року в оренду на п"ять років земельну ділянку площею 42,3 га ріллі.

Наказом державного арбітражу Сумської області від 28.02.1994 року № 15/б було зобов'язано Конотопську районну раду народних депутатів надати у власність Фермерському господарству "Зимовець" 29,8 гектарів ріллі із земель запасу площею 85,4 га Шевченківської сільської ради, яке розташоване між полем № 10 Соснівської сільської ради та полем № 8 Шевченківської сільської ради.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 38, Зимовцю Ю.А. на підставі рішення державного арбітражу Сумської області від 28.02.1994 року № 15/б надана у постійне користування земельна ділянка площею 29,8 га в межах згідно з планом, яка розташована в межах Шевченківської сільської ради, для розширення фермерського господарства.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій кадастрових планів, доданих позивачем до позову (том І а.с. 20-21), згідно з описами меж Зимовець Ю.А. має право постійного користування землею (рілля) від В до Г, протяжністю 543,84, яка межує із земельними ділянками від Б до В (землі державної власності) та від Г до Д (землі державної власності) ( том І, а.с. 20), а також право користування землею від Г до А (рілля), протяжністю 652,98, яка межує із земельними ділянками від В до Г (землі державної власності) та від А до Б (землі державної власності).

06.06.2011 року між Конотопською районною державною адміністрацією, орендарем, та Публічним акціонерним товариством "Конотопагротехсервіс", орендарем, було укладено договір оренди земель державної власності, за умовами якого орендодавець передав орендарю у тимчасове платне користування земельну ділянку площею 63,2495 га на території Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області. Договір оренди укладений на 10 років, зареєстрований відділом Держкомзему у Конотопському районі за № 592200004000452. 39,2495 га з переданих 63,2495 га, як стверджує позивач, було незаконно оброблено Селянським (фермерським) господарством "Зимовець".

Зі змісту акту встановлення та закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі межових знаків на зберігання відкритому акціонерному товариству "Конотопське підприємство" Агротехсервіс" на території Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області (том І, а.с. 22), доданого в копії до договору оренди земель державної власності від 06.06.2011 року та позову, вбачається, що суміжний землекористувач Зимовець Ю.А. не погодився із встановленими та закріпленими під час оформлення права землекористування позивача межами земельної ділянки в натурі.

З наданої позивачем в обґрунтування позовних вимог копії постанови старшого слідчого СВ Конотопського МВ УМВС капітана міліції Усик О.П. про закриття провадження у справі від 22.10.2013 року (а.с. 26-29, том ІІ) вбачається, що у 2012 році позивач був позбавлений можливості обробляти 39,2495 га, оскільки керівник Селянського (фермерського) господарства "Зимовець" самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 38,4184 га, яка надана в користування Публічному акціонерному товариству "Конотопагротехсервіс" на підставі договору оренди земель державної власності від 06.06.2011 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шевченківської сільської ради.

У вказаній постанові також зазначено про те, що на самовільно зайнятій СФГ "Зимовець" земельній ділянці працівниками ПСП "АФ "Соснівська" на чолі з директором Галян В.М. здійснюється збір урожаю, при цьому, останній пояснив, що збір урожаю проводив на підставі укладеного із Селянським (фермерським) господарством "Зимовець" договором.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року було залучено до участі у справі як другого відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Соснівська".

04.04.2012 року між Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма "Соснівська", виконавцем, та Селянським (фермерським) господарством "Зимовець", замовником, було укладено договір № 16 (а.с. 107-109, том ІІ), відповідно до умов якого виконавець надасть наступні послуги на земельній ділянці площею 97 га: обробіток земельних угідь дисковою бороною на площі 97 га - 2 обробітка; обробіток земельних угідь культиваторами на площі 97 га - 3 обробітки; внесення добрив на площі 97 га; посів озимої пшениці на площі 97 га; оприскування гербіцидами посівів пшениці на площі 97 га; збирання озимої пшениці на зерно на площі 97 га.

Строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2013 року.

У судовому засіданні представник другого відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Соснівська" пояснив, що Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Соснівська" уклала з першим відповідачем зазначений договір, попередньо отримавши інформацію від Шевченківської сільської ради про правомірність використання першим відповідачем земельної ділянки, на якій вказані роботи мали проводитись.

Зміст договору № 16 від 04.04.2012 року, укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма "Соснівська" та Селянським (фермерським) господарством "Зимовець", відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, залучений до участі у справі другий відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Соснівська" здійснював сільськогосподарські роботи на земельних угіддях площею 97 га на виконання своїх договірних зобов'язань, передбачених договором № 16 від 04.04.2012 року, і при цьому, вказана юридична особа не перебуває із позивачем у господарсько-правових відносинах. Доказів порушення прав позивача у зв'язку із виконанням відповідачами зазначеного договору № 16 від 04.04.2012 року, позивачем не надано.

Зі змісту акту встановлення та закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі межових знаків на зберігання відкритому акціонерному товариству "Конотопське підприємство" Агротехсервіс" на території Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області ( том І, а.с. 22), доданого в копії до договору оренди земель державної власності від 06.06.2011 року та до позову, вбачається, що суміжний землекористувач Зимовець Ю.А. не погодився із встановленими та закріпленими під час оформлення права землекористування позивача межами земельної ділянки в натурі.

При цьому, докази вирішення в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України питання щодо непогодження землекористувача Зимовця Ю.А. із зазначеними в акті межами, позивачем не надавались та в матеріалах справи відсутні.

Апеляційним судом не взято до уваги подані позивачем докази щодо меж орендованої ним земельної ділянки, оскільки такі докази містять суперечливі дані та не дають змогу встановити дійсне співвідношення земельних ділянок належних ПАТ "Конотопагротехсервіс" та СФГ "Зимовець".

Площа земельної ділянки, яку позивач у позовній заяві просить йому повернути, становить 39,2495 га, тоді як у доданій до позову постанові старшого слідчого СВ Конотопського МВ УМВС капітана мілії Усик О.П. про закриття провадження у справі від 22.10.2013 року вказано про самовільне зайняття Селянським (фермерським) господарством "Зимовець" земельної ділянки позивача зовсім іншою площею 38,4184 га. До того ж, у доданому позивачем до відзиву на апеляційну скаргу листі Державної інспекції сільського господарства в Сумській області від 12.09.2013 року № 3927 (а.с. 29-30, том ІІ) також вказано про самовільне зайняття Селянським (фермерським) господарством "Зимовець" земельної ділянки позивача площею 38,4184 га, що суперечить позовним вимогам.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 79-1, 186-1 ЗК України, ст.ст. 628, 629 ЦК України ст. 129 Конституції України апеляційний суд дійшов висновку, що надані позивачем докази побудовані на припущеннях, так як не містять точних даних про те, що перший відповідач займає саме ту земельну ділянку площею 39,2495 га, яка надана в оренду позивачеві, а не ту, яка знаходиться у Селянського (фермерського) господарства "Зимовець" в постійному користуванні. Також, відсутні докази порушення прав позивача другим відповідачем - приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма "Соснівська", який здійснював сільськогосподарські роботи на виконання своїх договірних зобов'язань по укладеному із першим відповідачем договору про надання послуг по виконанню сільськогосподарських робіт від 04.04.2012 року.

При цьому, апеляційним судом зауважено, що господарський суд першої інстанції вказував, зокрема, на те, що в рішенні господарського суду Сумської області від 08.11.2012 року та постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у справі № 5021/1283/12, які мають преюдиціальне значення для даної справи в силу частини 2 статті 35 ГПК України, зазначено, що в матеріалах справи наявні належні докази, які підтверджують законне право позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Тому, за висновками місцевого господарського суду, має місце преюдиційний факт щодо незаконного користування відповідачем земельною ділянкою розміром 39,2495 га., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Спростовуючи висновки місцевого суду про задоволення позову, апеляційний суд вказав на те, що обставини припинення дії вказаних договорів на час подання позову у даній справі не входять до кола питань, які є предметом дослідження у справі та не впливають на його підстави. Вказаними судовими актами було зобов'язано СФГ "Зимовець" припинити незаконне землекористування на земельній ділянці площею 39,2495 га на території Шевченківської сільської ради, яка надана в оренду Публічному акціонерному товариству "Конотопагротехсервіс". Представник позивача в судовому засіданні підтвердив факт виконання зазначеного рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2012 року у справі № 5021/1283/12. При цьому, при розгляді справи № 5021/1283/12 судом не досліджувалось питання законності користування Зимовцем Ю.А., який є засновником Селянського (фермерського) господарства "Зимовець", 29,8 га ріллі із земель запасу площею 85,4 га Шевченківської сільської ради, яке розташоване між полями № 10 Соснівської сільської ради та полем № 8 Шевченківської сільської ради відповідно до рішення державного арбітражу Сумської області від 28.02.1994 року № 15/б та до Державного акту на право постійного користування землею № 38, а також згідно з описом меж використання землі (рілля) від В до Г, протяжністю 543,84, яка межує із земельними ділянками від Б до В (землі державної власності) та від Г до Д (землі державної власності) ( том І, а.с. 20), та землею від Г до А (рілля), протяжністю 652,98, яка межує із земельними ділянками від В до Г (землі державної власності) та від А до Б (землі державної власності).

Зазначене вище стало підставою для скасування рішення місцевого суду та відмови у позові.

Переглядаючи постанову апеляційного суду в касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Приписами ст. 211 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну (ст.ст. 22, 1166 ЦК України), адміністративну (ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення) або кримінальну (ст. 197-1 КК України) відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.

В силу вимог ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Водночас, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (v0006600-11) п. 3.9 роз'яснено, що підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав можуть лише акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), акт обстеження земельної ділянки.

В матеріалах справи такі докази відсутні. Як і відсутні будь-які докази притягнення відповідачів до якогось із видів відповідальності за самовільне зайняття спірних земельних ділянок.

При цьому, колегія суддів підтримує висновок апеляційного суду про те, що місцевий суд необґрунтовано посилається на рішення у справі № 5021/1283/12 як на підставу задоволення позову у справі № 920/850/13 так як у справі № 5021/1283/12 лише встановлено факт правомірного користування ПАТ "Конотопагросервіс" земельною ділянкою площею 63,2495 га. Однак, факт самовільного користування СФГ "Зимовець" частиною земельної ділянки, що перебуває в оренді ПАТ "Конотопагросервіс" суд у справі № 5021/1283/12 не встановив. Відтак, для застосування наслідків самовільного зайняття земельної ділянки, передбачених ст. 212 ЗК України, необхідно встановити сам факт правопорушення. Чого місцевим судом зроблено не було. Лист Державної інспекції сільського господарства в Сумській області не є належним, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказом вчинення відповідачем 1 правопорушення у вигляді самовільного використання земельної ділянки. Відтак, і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що апеляційним судом безпідставно незастосовано до спірних правовідносин ст.ст. 79-1, 125, 211, 212 ЗК України, ст. 27 ЗУ "Про оренду землі".

Колегія суддів також залишає поза увагою доводи скаржника про те, що апеляційним судом не роз'яснено в чому полягає часткове задоволення апеляційної скарги. Так, при прийнятті постанови, апеляційний суд вказав, що СФГ "Зимовець" просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2013 та припинити провадження у справі. При цьому, судом зауважено, що апелянт не навів жодних обставин, з якими стаття 80 ГПК України пов'язує підстави для припинення провадження у справі і такі обставини не випливають із матеріалів справи, у зв'язку з чим в цій частині СФГ "Зимовець" відмовлено. В резолютивній частині постанови вирішено скасувати рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2013. Відтак, постанова апеляційного суду містить обґрунтування підстав часткового задоволення апеляційної скарги.

Також, колегія суддів не вбачає порушень ст.ст. 34, 43 ГПК України щодо недослідження судом наданих ПАТ "Конотопагросервіс" доказів, які підтверджують його право на спірну земельну ділянку, зокрема: договір оренди землі від 06.06.2011, технічна документація із землеустрою, рішення господарського суду у справі № 5021/1283/12, платіжні доручення про сплату орендної плати. Навпаки, такі докази судом були досліджені та встановлено факт оренди позивачем земельних ділянок загальною площею 63,2495 га. Водночас, вищевказані докази не свідчать про те, що СФГ "Зимовець" використовує частину орендованих позивачем земельних ділянок. Не може свідчити про факт незаконного зайняття СФГ "Зимовець" спірної земельної ділянки, і постанова старшого слідчого СВ Конотопського МВ УМВС України в Сумській області капітана міліції Усик О.П. від 22 жовтня 2013 р про закриття кримінального провадження, оскільки в ній не констатується, як помилково вважає скаржник, факт самовільного захоплення вказаної земельної ділянки СФГ "Зимовець", а лише вказано, що дії СФГ Зимовець мають ознаки самовільного зайняття земельної ділянки. Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи відсутні докази того, що СФГ "Зимовець" було притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута апеляційним судом відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права, дотриманням вимог процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні. Доводи скаржника про неправильне застосування апеляційним судом ст. 122 ЗК України, ст. 203, 215 ЦК України спростовуються вищевикладеним.