5011-58/18249-2012 Про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав - 08.04.2014 Прийняття

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав", м.Київ

про виплату компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 268 320 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Гринник М.Ю.;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - Плюта Р.В.;

третя особа - не з'явилась.

У грудні 2012 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати дії відповідачів незаконними в частині порушення виключних майнових авторських прав, а також стягнути з відповідача-1 89440,00 грн. та з відповідача - 2 178880,00 грн. компенсації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 зі справи № 5011-58/18249-2012 на стороні відповідача-1 було залучено до участі у справі державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

11.10.2013 Товариством було подано заяву, згідно з якою позивач відмовився від позовних вимог до Підприємства, а саме в частині зобов'язання його сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача у розмірі 89440,00 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2013 у справі № 5011-58/18249-2012 (суддя Бондарчук В.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 (колегія суддів у складі: суддя Гарник Л.Л. - головуючий, судді Копитова О.С. і Остапенко О.М.), прийнято відмову Товариства від позову в частині стягнення з Підприємства 89 440,00 грн. компенсації. Провадження у цій же частині відносно Підприємства припинено. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача-2 45880,00 грн. компенсації та 1 835,20 грн. судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 25.11.2013, постанову апеляційного господарського суду від 29.01.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скарга мотивована тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 16.08.2011 Товариством (видавець) та ОСОБА_6 (автор) було укладено договір № РА1- 15 про передачу виключних авторських прав, згідно з умовами якого автор передає видавцю належні автору виключні майнові права на твори, зазначені у Додатку № 1 до договору, зокрема, право здійснювати самостійно та/ або дозволяти третім особам здійснювати в межах території дії щодо публічного сповіщення творів.

Згідно з додатком № 1 до договору Товариство набуло виключні майнові права у тому числі на такі твори: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики ОСОБА_13, автор слів ОСОБА_7); "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_13, автор слів ОСОБА_8); "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор слів ОСОБА_13, автор музики ОСОБА_9);

- 01.04.2011 Товариством та приватним підприємством "Українське музичне видавництво" був укладений Субвидавничий договір № СИ2/2011, згідно з яким, позивач набув виключні майнові авторські права на використання творів, які зазначені у Каталозі, а тобто право на власний розсуд здійснювати, дозволяти чи забороняти здійснювати дії, зокрема, щодо публічного сповіщення творів, у тому числі пісні "ІНФОРМАЦІЯ_4" (автор музики ОСОБА_14, автор слів ОСОБА_10);

- згідно з ліцензією серії НР № 0815-п від 16.10.2003, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, відповідач-2 є провайдером програмної послуги. У відповідності із додатком до цієї ліцензії затверджено перелік програм універсальної програмної послуги, до якого, зокрема, було включено програму Підприємства;

- 01.01.2006 ЗАТ "Воля-кабель", правонаступником якого є відповідач-2, було укладено договір на право ретрансляції телеканалу "Київ" з ДКП "Телерадіокомпанія Київ" № 0106-0107/КУ/22(1), згідно з п.2.1.1 якого, Підприємство гарантувало, що має необхідні ліцензії та дозволи, що надають можливість укладати та виконувати цей договір, у тому числі від суб'єктів авторського та суміжних прав;

- 25.08.2012 Підприємством було здійснено публічне сповіщення програми "Ювілейний концерт М.Поплавського", яка була ретрансльована відповідачем-2;

- в цей же день, а тобто 25.08.2012 ОСОБА_12 за допомогою телекамери було здійснено запис на оптичний носій DVD-R Verbatim 4.7 GB серійний номер 1321 432 + RED 10781 "Ювілейного концерту М.Поплавського", який транслювався на телеканалі Підприємства "Київ", доступ до сприйняття якого було нею отримано від відповідача-2;

- 06.09.2012 комісією, що діяла на підставі наказу директора Товариства від 02.08.2012, був складений акт фіксації порушення майнових авторських прав Товариства, зі змісту якого вбачалось, що 25.08.2012 виходила в ефір та була ретрансльована відповідачем-2 програма "Ювілейний концерт М.Поплавського", до складової частини якої увійшли наведені чотири музичні твори;

- Товариство жодних дозволів на ретрансляцію означених музичних творів відповідачу-2 не надавало.

Наведеним обставинам, встановленим на підставі поданих за справою доказів, суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що факт використання відповідачем-2 чотирьох музичних творів, виключні авторські права на які належать позивачу, без отримання відповідного дозволу на їх використання та без виплати авторської винагороди підтверджений наданими у справі доказами та є порушенням авторського права позивача, яке підлягає судовому захисту.

Вирішуючи питання про розмір компенсації, на отриманні якої наполягав позивач, суди правильно виходили з вимог ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статті 3 ЦК України, а також обґрунтовано взяли до уваги фактичні обставини справи, а саме кількість незаконно використаних музичних творів, особу відповідача, характер незаконного використання цих творів.

Твердження відповідача-2 щодо неналежності поданих позивачем доказів, щодо відсутності підстав для притягнення його, як провайдера програмної послуги, до цивільної відповідальності, а також його посилання на пункт 2.11 договору № 0106-0107/КУ/22(1) від 01.01.2006, як на підставу, що на його думку звільняє його від відповідальності за порушення прав позивача, були досліджені попередніми судовими інстанціями і обґрунтовано не прийняті ним до уваги як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 25.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 у справі № 5011-58/18249-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" - без задоволення.