Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів - Білошкап О.В., Погребняка В.Я., за участю представників:

СТОВ "Комаргородське" - Радіщева В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 та постанову господарського суду Вінницької області від 02.09.2014 у справі № 5/314-09 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комаргородське", -

Постановою господарського суду Вінницької області від 02.09.2014 (суддя Лабунська Т.І.) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Комаргородське" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Бойка С.В.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (колегія суддів: Олексюк Г.Є. - головуючий, Павлюк І. Ю., Гудак А.В.) апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" - Яремчишина І.Б. залишено без задоволення, постанову господарського суду Вінницької області від 02.09.2014 залишено без змін.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (далі - ПАТ Західінкомбанк") звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 та постанову господарського суду Вінницької області від 02.09.2014 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном боржника, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, а саме, ч.ч. 1, 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника СТОВ "Комаргородське", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.10.2009 порушено провадження у справі про визнання банкрутом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комаргородське", введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майном боржника.

Оголошення про порушення справи про банкрутство СТОВ "Комаргородське" опубліковане в газеті "Голос України" № 221 від 21.11.2009.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.08.2014 продовжено строк процедури розпорядження майном СТОВ "Комаргородське" та повноваження розпорядника майном боржника - арбітражного керуючого Бойка С.В.

02.09.2014 до суду першої інстанції звернувся арбітражний керуючий Бойко С.В. з клопотанням про визнання СТОВ "Комаргородське" банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури, додавши до нього протокол засідання комітету кредиторів від 27.08.2014, на якому одноголосно було прийнято рішення про визнання СТОВ "Комаргородське" банкрутом та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бойка С.В.

Приймаючи рішення про визнання боржника СТОВ "Комаргородське" банкрутом, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури та послався на рішення зборів комітету кредиторів від 27.08.2014, відповідно до якого члени комітету кредиторів дійшли висновку про недоцільність продовження процедури розпорядження майном у зв'язку наявністю ознак стійкої неплатоспроможності боржника та відсутністю потенційного інвестора. У зв'язку з цим комітетом кредиторів СТОВ "Комаргородське" було прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бойка С.В.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 8 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Отже, подання клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури належить до компетенції комітету кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2014 було проведено засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято до відома інформацію розпорядника майна про фінансово-господарський стан боржника та у зв'язку з відсутністю потенційного інвестора прийнято рішення доручити розпоряднику майна звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання СТОВ "Комаргородське" банкрутом та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бойка С.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Застосування до боржника ліквідаційної процедури надає можливість задовольнити повністю або частково борги перед кредиторами відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, а висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.05.2014 заяву ПАТ "Західінкомбанк" про визнання кредитором з грошовими вимогами до боржника в розмірі 6917950,30 грн задоволено частково, визнано грошові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" на суму 902735,41 грн (800000,00 грн - основна сума боргу, 102735,41 грн. прострочених процентів), які забезпечені заставою майна боржника як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо з черговістю задоволення - перша черга, визнано грошові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" на суму 270820,62 грн. (240000,00 грн. - 30% штрафу від основної суми боргу, 30820,62 грн. штрафу від прострочених процентів) до боржника як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо з черговістю задоволення - шоста черга та відхилено грошові вимоги банку на суму 5740394,27 грн, зобов'язано арбітражного керуючого (розпорядника майна) включити визнані вимоги кредитора ПАТ "Західінкомбанк" до реєстру вимог кредиторів боржника.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.05.2014 року залишено без змін.

Ухвали суду, якими розглянуті вимоги окремих кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів, виходячи з вимог ч. 1 ст. 5 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) набувають законної сили з моменту їх оголошення.

Отже, в період як прийняття рішень комітетом кредиторів (27.08.2014), так і постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом (02.09.2014), судові рішення стосовно розміру грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк" до боржника СТОВ "Комаргородське" набрали законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.05.2014 року в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк" на суму 5 740 394,27 грн. та прийнято нове рішення, яким визнано гроші вимоги ПАТ "Західінкомбанк" до боржника СТОВ "Комаргородське" на суму 4415687,90 грн (4005000, грн-основна сума боргу, 410687,90 грн - прострочених процентів), які забезпечені заставою майна боржника, як такі, що підлягають включення до реєстру вимог кредиторів окремо з черговістю задоволення - перша черга, також визнано грошові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" до боржника СТОВ "Комаргородське" на суму 1324706,37 грн (1201500,00 грн-30% штрафу від основної суми боргу, 123206,37 грн штрафу від прострочених процентів) як такі, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів з черговістю задоволення - шоста черга.

Відповідно до статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Спростовуючи доводи заявника апеляційної скарги про те, що на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом залишилося неврегульованим питання про визнання вимог ПАТ "Західінкомбанк" на суму 5 740 394,27 грн., суд апеляційної інстанції послався на реєстр вимог кредиторів СТОВ "Комаргородське" станом на 23.09.2014, відповідно до якого вимоги кредитора ПАТ "Західінкомбанк" на суму 5740394,27 включені до реєстру вимог кредиторів, зазначена сума була відкорегована у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 23 вересня 2014 року у справі № 5/314-09.

Так, кредиторські вимоги до боржника складають 8728017,88 грн.

Також, суд апеляційної інстанції правомірно відхилив доводи ПАТ "Західінкомбанк" про непроведення арбітражним керуючим аналізу фінансово-господарської діяльності СТОВ "Комаргородське", оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не вимагає подання арбітражним керуючим звіту про фінансовий аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства при переході до стадії ліквідації боржника.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках.

Аналіз фінансово-господарської діяльності на стадії розпорядження майном боржника має на меті з'ясування можливості відновлення платоспроможності боржника з метою переходу до процедури санації.

В матеріалах справи міститься аудиторський звіт з питань наявності майна та платоспроможності СТОВ "Комаргородське" від 25.08.2014 р., висновками якого встановлено залежний фінансовий стан боржника, низька ліквідність активів та ознаки стійкої неплатоспроможності СТОВ "Комаргородське". Серед інших проведених аудитором досліджень в звіті містяться також результати аналізу щодо виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Даний звіт надавався для ознайомлення і комітету кредиторів банкрута при вирішенні питання про перехід до ліквідаційної процедури . Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не передбачає необхідності складання окремого письмового формального документу на стадії розпорядження майном.

Отже, відсутність фінансового звіту не є перешкодою для визнання боржника банкрутом за наявності рішення комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури, відсутності пропозицій щодо санації та мирової угоди та наявності затвердженого реєстру вимог кредиторів, а дослідження такого доказу як фінансовий звіт розпорядника майна боржника не носить обов'язкового характеру при відкритті ліквідаційної процедури. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Згідно статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для даної справи, надали їм належну правову оцінку та дійшли вірного висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання боржника СТОВ "Комаргородське" банкрутом та відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 та постанова господарського суду Вінницької області від 02.09.2014 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, тому підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних постановах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 та постанову господарського суду Вінницької області від 02.09.2014 у справі № 5/314-09 залишити без змін.