910/11596/13 Про стягнення штрафу за необґрунтовану відмову від укладання додаткової угоди до договору генерального підряду - 02.04.2014 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гранд-Тектоніка" і просило суд стягнути з відповідача 100 000,0 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач необґрунтовано відмовився від укладання додаткової угоди №7 до договору генерального підряду № 21/05/12/2 від 21.05.2012 р. на виконання відповідного етапу робіт, за що має нести майнову відповідальність у вигляді штрафу, як то передбачено пунктом 10.1.2.8 договору генерального підряду.

У своєму відзиві на позов відповідач заперечує проти його задоволення, посилаючись на те, що він не відмовлявся від укладання додаткової угоди №7, а мале місце недосягнення сторонами згоди відносно договірної ціни вказаної додаткової угоди (т.1 а.с.50-53).

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.3 а.с.182-190).

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що:

відповідач не відмовлявся від укладання додаткової угоди № 7 на виконання етапу робіт відповідно до генерального договору підряду, ним заздалегідь вживалися заходи щодо погодження фактичної договірної ціни наступного етапу робіт;

мало місце недосягнення сторонами згоди у процесі узгодження договірної ціни, тобто істотної умови договору підряду;

фактично спір між сторонами виник з приводу погодження кошторису, що і стало причиною не підписання додаткової угоди № 7 до договору генерального підряду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. залишено без змін (т.3 а.с.230-238).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.4 а.с.2-7).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

21.05.2012 р. між ТОВ "СМП" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "Гранд-Тектоніка" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду № 21/05/12/2, за умовами якого генеральний підрядник зобов'язався своїми силами і засобами (та/або залученими силами і засобами) виконати увесь комплекс робіт із модернізації та реконструкції ковбасного цеху в м.Нововолинську по вул.Луцька, 3 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умов договору та завдання замовника, а також зобов'язався передати виконані роботи та взяти участь в роботі по введенню об'єкта в експлуатацію.

Згідно пункту 1.2. договору замовник зобов'язався передати генеральному підряднику проектно-кошторисну документацію, будівельний майданчик та прийняти закінчений будівництвом об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку і розмірах, передбачених договором, додатками до нього і додатковими угодами до договору (якщо такі будуть укладені).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що у зв'язку із тим, що роботи виконуються поетапно, по кожному етапу визначається вартість і перелік виконуваних робіт та укладається відповідна додаткова угода. Перелік кожного етапу робіт, що підлягають виконанню, вказується в локальному кошторисі, що є невід'ємною частиною відповідної додаткової угоди.

Пункт 2.3. договору встановлює, що вартість кожного окремого виду робіт визначається у відповідності до кошторису, що є невід'ємною частиною кожної додаткової угоди і підписується уповноваженими представниками обох сторін. Загальна вартість цього договору складається з сум всіх додаткових угод до цього договору.

За умовами пункту 2.3. договору, договірна ціна є динамічною і уточнюється при зміні цін і тарифів на матеріали (за винятком тих, які надаються замовником) та фактичних обсягів робіт. Динамічна ціна договору визначається кошторисним розрахунком, типовими формами первинних облікових документів з обліку в будівництві (№ КБ-2в "Акт приймання-передачі виконаних робіт", № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати"), що надаються генеральним підрядником замовнику.

Відповідно до пунктів 2.5., 2.6. договору терміни оплати кожного етапу робіт, порядок взаєморозрахунків і сума авансового платежу визначається в додаткових угодах до даного договору. Підставою для здійснення кінцевого розрахунку між сторонами за договором та додатковими угодами до нього є належними чином підписані акти виконаних робіт, які готуються генеральним підрядником та підписуються уповноваженими представниками сторін за результатами приймання відповідних робіт.

Пунктами 3.1., 3.2. договору визначено, що роботи, передбачені п. 1.1. договору, виконуються генеральним підрядником поетапно, згідно "Календарного графіку виконання робіт" (додаток № 1 який є невід'ємною частиною даного договору), який надається генеральним підрядником протягом 7 календарних днів з моменту підписання даного договору та затверджується замовником, який визначає строки виконання окремих етапів робіт. По кожному етапу робіт, складається детальний план робіт, який подається на погодження замовнику за один календарний місяць до початку виконання відповідного етапу робіт. Детальні плани повинні передбачати і забезпечувати здійснення безперебійного виробничого процесу під час модернізації виробничих приміщень.

Згідно пункту 4.1.3. договору генеральний підрядник зобов'язувався прийняти від замовника до виконання підписану кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт по даному договору.

Замовник зобов'язувався передати генеральному підряднику затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію (п. 4.3.1. договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договорами підряду і в силу ст.ст. 173- 175 ГК України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Так, в силу ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судами встановлено, що у подальшому сторонами укладалися додаткові угоди за №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 до договору генерального підряду, якими узгоджувались наступні етапи робіт, які підлягали виконанню, та їх вартість (т.1 а.с.20-25).

Роботи за вказаними додатковими угодами були виконані генеральним підрядником, прийняті та оплачені замовником.

Предметом позову у даній справі є обов'язок відповідача сплатити позивачу встановлений пунктом 10.1.2.8 договору генерального підряду штраф у розмірі 100 000,0 грн., а підставою - необґрунтована відмова відповідача від укладення надісланої йому позивачем додаткової угоди №7 на виконання наступного етапу робіт, якою визначено перелік робіт, які підлягають виконанню згідної даної додаткової угоди, вказаний у локальному кошторисі (додаток № 7.1.1), що є невід'ємною частиною додаткової угоди №7, та вартість цих робіт (т.1 а.с.27).

В силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесений, зокрема, штраф (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Договором передбачена відповідальність генерального підрядника у випадку необґрунтованої відмови від укладення додаткових угод на виконання відповідного етапу робіт у вигляді штрафу в розмірі 100 000,0 грн. (п.10.1.2.8 договору).

Частиною 2 ст. 218 та статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, предметом доказування у даній справі є встановлення всіх обставин, які вказують на наявність чи відсутність порушення зобов'язання, у даному випадку, обов'язку відповідача укласти додаткову угоду №7 на виконання наступного етапу робіт, проект якої був надісланий позивачем.

Так, за змістом укладеного сторонами договору генерального підряду, ціна є динамічною і може переглядатись в ході будівництва по кожному етапу робіт, тобто кошторис за таким договором не є твердим.

Відповідно до статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Таким чином, умови договору та положення ст. 844 ЦК України, як вірно зазначено судами, дозволяють підряднику уточнювати (коригувати, збільшувати) ціни на матеріали в процесі погодження кожного наступного етапу робіт та договірних цін на такі етапи, із врахуванням їх фактичного підвищення у виробника.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог судами встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що між сторонами відбулося довгострокове листування з приводу узгодження кошторису на виконання наступного етапу робіт, тобто ціни додаткової угоди № 7, на відмову від підписання якої посилається позивач в обґрунтування позову.

Отже, враховуючи встановлені судами обставини, а також приписи ст.ст. 525, 610, 611, 623 ЦК України (в частині не доведення позивачем факту порушення відповідачем зобов'язання) та ст. 218 ГК України, ст. 614 ЦК України (в частині доказування відповідачем відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання), є обґрунтованим висновок судів, що додаткова угода № 7 є неукладеною через недосягнення сторонами згоди щодо істотної умови договору - його ціни, що виключає застосування до відповідача договірної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 000,0 грн., а наведені у касаційній скарзі доводи позивача про зворотне цього факту не спростовують.

Окрім того, викладеним у касаційній скарзі доводам була надана вичерпна правова оцінка судами двох інстанцій на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини виконання ними умов договору, і на яких ґрунтуються висновки судів. Оцінка доказів та переоцінка обставин справи не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України.

Враховуючи викладене, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р., немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 р. у справі № 910/11596/13 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" - без задоволення.