910/15410/13 Про розірвання договору підряду на реконструкцію повітряних ліній та стягнення заборгованості за цим договором - 02.04.2014 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" і просило суд розірвати укладений між сторонами договір підряду на реконструкцію повітряних ліній (будівельного підряду) № 11/28/01 від 28.01.2011 р. та стягнути з відповідача різницю між авансом, сплаченим за договором підряду, та фактично виконаними та прийнятими роботами у сумі 383 340,92 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перерахував відповідачу в якості авансу 421 458,0 в рахунок оплати робіт, замовлених за договором підряду № 11/28/01, однак, відповідач виконав роботи лише на суму 38117,08 грн.

Відповідач відзив на позов та доказів, які б його спростовували, не надав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. позов задоволено повністю. Розірвано укладений між сторонами договір підряду. Стягнуто з відповідача на користь позивача 383 340,92 грн. (т.1 а.с.153-157).

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що:

відповідачем не виконувались належним чином зобов'язання за договором підряду, що є істотним порушенням його умов та підставою для розірвання відповідно до ст. 651 ЦК України;

роботи на суму 383 340,92 грн. не виконані, у зв'язку з чим авансовий платіж у вказаному розмірі підлягає поверненню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. залишено без змін (т.2 а.с.50-55).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.79-88).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами встановлені наступні обставини.

28.01.2011 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір підряду на реконструкцію повітряних ліній (будівельного підряду) № 11/28/01, за умовами якого підрядник як переможець відкритих торгів зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником, виконати будівельно-монтажні роботи з реконструкції ПЛ-0,4 кВ самоутримуючим ізольованим дротом, а замовник - прийняти належним чином роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.2.1 договору договірна ціна є остаточною, визначається згідно ДБН Д.1.1.-1-2000 та складає, відповідно до результатів проведеного тендеру, 702 430,00 грн.

У пункті п.3.1 договору зазначено, що підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом семи днів з дати підписання договору, надання замовником проектної документації в повному обсязі та перерахування авансу згідно з п.4.1 договору, яким визначено, що до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 60% вартості робіт, визначеної пунктом 2.1 договору, що становить 421 458,00 грн.

Підставою для оплати виконаних робіт є відповідний акт, належним чином виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підписуються сторонами та засвідчуються печатками (п.4.4 договору).

У пункті 11.1 договору зазначено, що він набуває чинності з моменту його укладення і діє до повного виконання робіт згідно з договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В день укладення договору сторони узгодили та підписали календарний графік виконання робіт (додаток № 1) - до 31.07.2011 р. та перелік об'єктів по реконструкції (додаток № 2).

Даний договір за своєю правовою природою є договором підряду, що вірно визначено судами першої та апеляційної інстанцій.

Так, в силу ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно частини 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (абз.2 ч.1 ст. 877 ЦК України).

Судами встановлено, що на виконання умов п.4.1 договору позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 421 458,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4235 від 21.03.2011 р. (т.1 а.с.18).

Однак, відповідачем передбачені договором роботи виконані не в повному обсязі, а лише на суму 38 117,08 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання будівельних робіт позивач 23.04.2013 р. надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору підряду та просив повернути різницю між перерахованим авансом та вартістю виконаних робіт - 383 340,92 грн.

Відповідач відповіді на вказане повідомлення не надав, решту суми авансу не повернув.

Предметом спору у даній справі є розірвання договору підряду та обов'язок відповідача повернути невикористаний ним аванс. При цьому, вимоги позивача мотивовані невиконанням відповідачем у встановлений договором строк робіт за договором, а також відмовою позивача від договору на підставі п.9.2.2 договору та ст. 849 ЦК України.

Так, пунктом 9.2.2 договору підряду визначено, що замовник має право розірвати договір, надіславши підряднику повідомлення рекомендованим листом або нарочним під розпис, якщо підрядник зі своєї вини допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 календарних днів.

Відповідно до пунктів 9.5., 9.6 договору, у разі якщо рішення про розірвання договору приймається відповідно до умов п.9.2 договору, останній вважається розірваним з моменту одержання іншою стороною повідомлення про таке рішення; підрядник зобов'язаний протягом 10 днів після розірвання договору передати замовнику за актом будівельний майданчик, виконані роботи, належні (необхідні) замовнику матеріали, устаткування, проектно-кошторисну документацію. Замовник оплатить підряднику протягом 30 банківських днів після підписання акта вартість прийнятих робіт не оплачених на момент їх прийняття. У разі, якщо сума авансу буде більшою ніж вартість фактично виконаних робіт, підрядник зобов'язується також повернути замовнику у той же термін різницю між авансом та фактично виконаними та прийнятими роботами.

Задовольняючи позов в частині розірвання договору підряду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір підряду підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ст. 651 ЦК України у зв'язку з істотним порушенням договору.

Однак такого висновку суди двох інстанцій дійшли без врахування норм матеріального права та умов договору підряду, які підлягали застосуванню.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст. 188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Так, умовами пунктів 9.2.2, 9.5 договору сторони передбачили право замовника розірвати договір, якщо підрядник допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 календарних днів, надіславши підряднику відповідне повідомлення, з моменту отримання якого договір вважається розірваним.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Тим більше, що з огляду на умови договору підряду, сторони передбачили, що договір вважається розірваним з моменту отримання підрядником повідомлення замовника про розірвання договору за наявності для цього певних підстав.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами, у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання будівельних підрядних робіт позивач на підставі пункту 9.2.2. договору надіслав відповідачу повідомлення № 21/349 від 23.04.2013р. про розірвання договору підряду та просив повернути різницю між перерахованим авансом та вартістю виконаних робіт - 383 340,92 грн., як то передбачено пунктом 9.6 договору (т.1 а.с.25-26). Вказане повідомлення отримано відповідачем 29.04.2013р. (т.1 а.с.27).

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання) з огляду на положення ст.ст. 653, 849 ЦК України та умови пунктів 9.2.2, 9.5. договору не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то договір підряду є розірваним з 29.04.2013 р.

Отже, названі норми закону, умови договору та обставини справи, а саме наявність односторонньої відмови позивача від договору підряду та її одержання відповідачем, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду, а відтак предмет спору про розірвання договору підряду, - відсутній.

Стосовно рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача авансового платежу у сумі 383 340,92 грн., то колегія суддів вважає його обґрунтованим з таких підстав.

За умовами п.9.6 договору, підрядник зобов'язаний протягом 10 днів після розірвання договору повернути замовнику різницю між авансом та фактично виконаними та прийнятими роботами.

Судами встановлено, що при розрахунку вартості фактично виконаних відповідачем робіт на суму 38117,08 грн. позивач посилався на пункти локального кошторису 2-1-1 та договірної ціни, якими визначено, що вартість фактично виконаних робіт складається з вартості роботи - 3541,00 грн., вартості фактично встановленого матеріалу - 23082,00 грн., витрат на перевезення встановленого матеріалу - 2994,00 грн., з врахуванням 20% ПДВ, та загальновиробничих витрат.

Під час розгляду даної справи у судах першої та апеляційної інстанцій відповідач контррозрахунку суми боргу з документальним підтвердженням не надав.

Додані до касаційної скарги акти прийняття виконаних будівельних робіт, котрі складені і направлені відповідачем позивачу після прийняття рішення по суті, та які не підписані позивачем, колегія суддів не бере до уваги з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені статтею 111-7 ГПК України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції про розірвання договору підряду та постанова апеляційної інстанції щодо залишення рішення в цій частині без змін, підлягають скасуванню, а провадження у справі про розірвання договору підряду - припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України. В частині стягнення з відповідача 383 340,92 грн. невикористаного авансового платежу та розподілу судових витрат рішення та постанова підлягають залишенню в силі.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електромонтаж" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. у справі № 910/15410/13 про розірвання договору підряду на реконструкцію повітряних ліній (будівельного підряду) № 11/28/01 від 28.01.2011 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Електромонтаж", та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. про залишення рішення в цій частині без змін, скасувати та припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог.