Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Кролевець О.А. (доповідач у справі) Воліка І.М. Гольцової Л.А. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. у справі № 920/1164/13 господарського суду Сумської області за позовом Шосткинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Воронізької селищної ради Шосткинського району Сумської області про стягнення 62 696,37 грн. за участю представників:

прокуратури: Сіромашенко Р.Л.

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

третьої особи: не з'явився

Шосткинський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - "ФОП ОСОБА_4.") про стягнення 62 696,37 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки промисловими відходами.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.10.2013 р. (судді Спиридонова Н.О., Лущик М.С., Жерьобкіна Є.А.) позов залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що Шосткинський міжрайонний прокурор невірно визначив позивача у даній справі - Державну екологічну інспекцію у Сумській області, оскільки вона не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади в розумінні ст. 2 ГПК, внаслідок чого позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. (судді Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2013 р. скасовано, справу передано до господарського суду Сумської області для розгляду по суті. Скасовуючи ухвалу, апеляційний господарський суд виходив з того, що місцевим господарським судом безпідставно залишено позов без розгляду, оскільки саме Державна екологічна інспекція у Сумській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням суб'єктами господарювання законодавства про використання та охорону земель щодо запобігання забрудненню і засміченню земель, а тому є належним позивачем у справі. Отже, прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а ухвалу господарського суду Сумської області від 22.10.2013 р. залишити в силі.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111-4 ГПК, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111-7 ГПК, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваному судовому акті, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

На прокуратуру України, згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України, покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 3 ст. 2 ГПК). Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 (v003p710-99) визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів визначено статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011 р. (454/2011) (надалі - "Положення") Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Нормами Положення визначено, що Державна екологічна інспекція України, відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про використання та охорону земель щодо, зокрема, виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель.

Відповідно до пп. 18 п. 6 Положення Державна екологічна інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Державна екологічна інспекція України, згідно з п. 7 Положення, здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Апеляційним господарським судом, з посиланням на Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, вірно встановлено, що Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується.

Державна екологічна інспекція у Сумській області відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням суб'єктами господарювання законодавства про використання та охорону земель щодо запобігання забрудненню і засміченню земель.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що Державна екологічна інспекція у Сумській області є належним позивачем у даній справі, отже прокурор вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на дане, твердження відповідача, викладені в касаційній скарзі, не відповідають нормам чинного законодавства та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За таких обставин та з огляду на норми ст. ст. 111-9, 111-10 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового акту.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. у справі № 920/1164/13 залишити без змін.