910/19810/13 Про усунення перешкод у користуванні власністю - 01.04.2014 Прийняття

Головуючого Плюшка І.А., суддів Кочерової Н.О. (доповідач), Мележик Н.І., розглянувши касаційну скаргу малого приватного підприємства "Будкваліфкадри" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. у справі № 910/19810/13 господарського суду міста Києва за позовом малого приватного підприємства "Будкваліфкадри" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальський-13" про усунення перешкод у користуванні власністю за участю представників сторін:

від позивача: Шоха І.Д. - директор

від відповідача: Демченко О.М. - директор, Галета В.А., дов. від 14.11.2013,

Лазаренко М.А., дов. від 14.11.2013

В жовтні 2013 року мале приватне підприємство "Будкваліфкадри" звернулось до господарського суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальський-13" про усунення перешкод у користуванні власністю - нежилими приміщеннями № № 1 - 17 (група приміщень № 61) навчального центру, загальною площею 266, 80 м кв., розташованими за адресою: м. Київ, Ковальський провулок, 13 (літера А), та надання вільного доступу власнику вказаних приміщень - МПП "Будкваліфкадри" в приміщення теплового пункту та інші кімнати загального майна для обслуговування і ремонту систем центрального опалення та теплових і електричних мереж.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач, як балансоутримувач майнового комплексу будинку № 13 по провулку Ковальському в м. Києві, чинить позивачу - власнику нежилих приміщень №№ 1-17 зазначеного будинку перешкоди у вільному доступі до приміщень теплового пункту та інших кімнат загального користування, чим порушує право власності позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2013 р. (суддя Босий В.П.) в задоволення позову відмовлено повністю.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем перешкод у користуванні власністю - нежилими приміщеннями №№ 1-17, загальною площею 266,80 м.кв., розташованими за адресою: м. Київ, Ковальський провулок, 13 (літера А). Крім того, за висновком суду, підстави для допуску позивача до приміщень теплового пункту для обслуговування і ремонту систем центрального опалення та теплових і електричних мереж відсутні, оскільки по-перше, саме відповідач, як управитель майна вказаного житлового будинку, зобов'язаний здійснювати належну експлуатацію житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників, в тому числі і спірного теплового пункту та інших кімнат загального майна; по-друге, позивача було відключено від систем централізованого опалення внаслідок добровільної його відмови з огляду на встановлення ним у своїх нежилих приміщеннях автономного опалення та відключення системи гарячого водопостачання загальнобудинкової мережі, а інших підстав, з якими положення чинного законодавства України та/або умови укладеного між сторонами договору пов'язують можливість допуску позивача до приміщення теплового пункту, позивачем не наведено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 р. (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Будкваліфкадри" залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі мале приватне підприємство "Будкваліфкадри" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 22.03.2010 р. Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією зареєстровано статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальський - 13" та видано свідоцтво про державну реєстрацію об'єднання.

02.04.2010 р. юридична особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальський - 13" (далі за текстом - ОСББ "Ковальський-13") внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2011 р. у справі № 18/48, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 р., зобов'язано житлово-експлуатаційне товариство з обмеженою відповідальністю "Оселя" передати у встановленому постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.2002р. (1521-2002-п) порядку цілісний майновий комплекс будинку № 13 по провулку Ковальський у м. Києві на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ковальський - 13".

08.11.2011 р. згідно акту приймання передачі зазначений житловий комплекс було передано з балансу ЖЕ ТОВ "Оселя" на баланс ОСББ "Ковальський-13".

29.02.2012 р. Головним управлінням комунальної власності міста Києва видано малому приватному підприємству "Будкваліфкадри" свідоцтво серії САЕ № 553589 про право власності на нежилі приміщення №№ 1-17 (група приміщень № 61), загальною площею 266,80 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Ковальський провулок, 13 (літ. А).

Листом № 45 від 30.09.2013р. позивач звернувся до ОСББ "Ковальський - 13" з вимогою надати вільний доступ фахівцям в приміщення теплового пункту та інші кімнати загального майна для обслуговування і ремонту систем центрального опалення та теплових і електричних мереж.

Звертаючись з позовом у даній справі, мале приватне підприємство "Будкваліфкадри" зазначало, що відповідач, як балансоутримувач житлового комплексу будинку №13 по провулку Ковальський у м. Києві, неправомірно відмовляє відповідачу у наданні доступу до користування приміщенням теплового пункту та іншими кімнатами загального користування для обслуговування і ремонту систем центрального опалення та теплових і електричних мереж, чим порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном. У зв'язку з цим, позивач просить суд по-перше, зобов'язати ОСББ "Ковальський - 13" усунути перешкоди у користуванні власністю - нежитловими приміщеннями №№1 - 17 (група приміщень № 61), загальною площею 266,80 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Ковальський провулок, 13 (літ. А) та по-друге, надати вільний доступ позивачу до приміщення теплового пункту та інших кімнат загального майна для обслуговування і ремонту систем центрального опалення та теплових і електричних мереж.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій позивач - мале приватне підприємство "Будкваліфкадри" згідно свідоцтва Головного управління комунальної власності міста Києва серії САЕ № 553589 від 29.02.2012р. про право власності є власником нежилих приміщень №№ 1 - 17 (група приміщень № 61) загальною площею 266,80 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Ковальський провулок, 13 (літ. А), а відповідач - ОСББ "Ковальський-13" є балансоутримувачем вказаного житлового комплексу.

Для подання негаторного позову достатньо, щоб дії та/або бездіяльність порушували права власника і були протиправними, тобто необхідною умовою для застосування даної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту вчинення ОСББ "Ковальський - 13" перешкод позивачу у користуванні нерухомим майном: нежилими приміщеннями №№ 1 - 17, загальною площею 266,80 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Ковальський провулок, 13 (літ. А), які належать позивачу на праві власності, у зв'язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання ОСББ "Ковальський - 13" усунути перешкоди у користуванні зазначеним майном.

Крім того, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) .

Статтею 19 вказаного Закону України встановлено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

Згідно ст. Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (2866-14) неподільне майно - це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Технічне обладнання багатоквартирного будинку - це інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Врахувавши наведені норми закону суди попередніх інстанцій вірно встановили, що інженерне обладнання, яке знаходиться в приміщенні теплового пункту житлового будинку № 13 (літера А) по Ковальському провулку в м. Києві, є технічним обладнанням багатоквартирного будинку та відноситься до неподільного майна вказаного будинку.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління неподільним та загальним майном житлового комплексу здійснює управитель шляхом, зокрема, забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників. У разі якщо балансоутримувачем є об'єднання, рішення про форму управління приймається на загальних зборах кваліфікованою більшістю голосів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням загальних зборів членів ОСББ "Ковальський - 13", оформленим протоколом № 2 від 12.05.2010р., відповідачу доручено здійснення управління усім майном житлового будинку № 13 по провулку Ковальський у місті Києві через його статутний орган-правління в порядку, визначеному Статутом та чинним законодавством. Врахувавши викладене, суди дійшли вірного висновку, що управителем майна житлового будинку №13 по провулку Ковальський у місті Києві є ОСББ "Ковальський - 13", який зобов'язаний здійснювати належну експлуатацію житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників, в тому числі і теплового пункту та інших кімнат загального майна вказаного житлового будинку.

Разом з цим судами також встановлено, що позивач не є членом ОСББ "Ковальський - 13".

Відповідно до ст.ст. 9, 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку. Членство в об'єднанні є добровільним. Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах. Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.

У зв'язку з викладеним судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2012 р. між ОСББ "Ковальський-13", як виконавцем, та МПП "Будкввліфкадри", як власником групи нежилих приміщень № 61 у житловому будинку № 13 по пров. Ковальський в м.Києві, укладено договір надання житлово-комунальних послуг та утримання житлового комплексу ОСББ "Ковальський - 13" № 61/2012.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору його предметом є надання виконавцем власнику послуг з утримання неподільного та загального майна житлового комплексу (будинок, споруди, прибудинкова територія) та житлово-комунальних послуг згідно додатку 1 у житловому будинку №13 по Ковальському провулку м. Києва, а власником - проведення своєчасної оплати послуг за встановленими тарифами у терміни, що передбачені цим договором.

Пунктом 2.4.2 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний надавати доступ фахівцям власника в ті нежилі приміщення, в яких розташовано інженерне обладнання власника, для їх обслуговування та ремонту. Виконання таких робіт здійснюється в присутності представників виконавця.

Таким чином, згідно умов вказаного договору його сторони між собою погодили, що право доступу до нежилих приміщень житлового будинку № 13 по пров. Ковальському в м. Києві, в яких знаходиться інженерне обладнання, для його обслуговування та ремонту мають виключно фахівці власника та представники виконавця.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем перешкод фахівцям позивача у доступі до інженерного обладнання вказаного житлового будинку. Натомість, долучені самим позивачем до матеріалів справи акти обстеження № 4-12/126 від 15.12.2011 р., б/н від 01.10.2013 р. та акт зняття пломб на приладах комерційного обліку споживача від 01.10.2013р., складені СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго", свідчать про належне виконання відповідачем умов пункту 2.4.2. договору в частині здійснення безперешкодного допуску відповідачем за заявкою МПП "Будкваліфкадри" фахових спеціалістів до приміщення теплового пункту житлового будинку № 13 по пров. Ковальському в м. Києві.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивач, звернувшись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов'язаний довести наявність або відсутність факту порушення відповідачем прав позивача, що пов'язані з його особою. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.

Проте, як свідчить вищенаведене, позивач не довів факту порушення відповідачем своїх прав і охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають вимогам закону, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні. Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.