522/4719/17 Про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу - 26.09.2019 Прийняття

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_1 - про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченка К.В.,

І. Суть спору

1. У березні 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, відповідач), в якому просило:

1.1. визнати протиправними дії головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 21.02.2017 №53326889 в розмірі 5100 грн;

1.2. скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області від 21.02.2017 №53326889 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100 грн.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що в січні 2017 року на виконання постанови Приморського районного суду міста Одеси в справі №522/18158/16-а ГУПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1

2.1. Водночас 21.02.2017 відповідачем була винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 5100 грн у зв`язку з виконанням рішення суду не в повному обсязі, оскільки пенсія ОСОБА_1 виплачена з обмеженням її максимального розміру.

2.2. Проте позивач із указаною постановою не погоджується та вважає її протиправною, оскільки виплата пенсії ОСОБА_1 здійснена з урахуванням вимог щодо її максимального розміру, установлених статтею 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII (2262-12) ).

2.3. Також позивач зазначив, що виплата пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру не була предметом розгляду справи №522/18158/16-а.

2.4. На переконання позивача постанова Приморського районного суду міста Одеси в справі №522/18158/16-а виконана належним чином і в повному обсязі, тому відсутні підстави для притягнення ГУПФУ в Одеській області до відповідальності за її невиконання.

2.5. Таким чином, позивач указує, що в державного виконавця були відсутні законні підстави для винесення постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 09.11.2016 в справі №522/18158/16-а ГУПФУ в Одеській області зобов`язано здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії із розрахунку 80% від грошового забезпечення з 01.07.2016 на підставі довідки №10.1-39-154 від 08.09.2016 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

4. На виконання постанови Приморського районного суду міста Одеси від 09.11.2016 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області 02.02.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53326889 з примусового виконання виконавчого листа №522/18158/16-а, виданого 30.01.2017 Приморським районним судом міста Одеси.

5. Листом від 09.02.2017 №1887/03 ГУПФУ в Одеській області повідомило ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, що згідно з постановою Приморського районного суду міста Одеси від 09.11.2016 ОСОБА_1 у січні 2017 року проведено перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення, на підставі довідки від 08.09.2016 №10.1-39-154 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.07.2016.

5.1. Разом із листом надано копії перерахунків пенсії станом на 01.07.2016 та 01.02.2017, згідно з якими пенсія ОСОБА_1 підлягає виплаті в розмірі 10 740 грн, оскільки відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії призначених (перерахованих), відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

6. 21 лютого 2017 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області винесено постанову №53326889 про накладення на ГУПФУ в Одеській області штрафу в розмірі 5100,00 грн у зв`язку з невиконанням вимог виконавчого листа в справі №522/18158/16-а, виданого 30.01.2017 Приморським районним судом міста Одеси.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 03 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено:

7.1. визнано протиправними дії головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. щодо винесення постанови від 21.02.2017 №53326889 про накладення на ГУПФУ в Одеській області штрафу в розмірі 5100,00 грн;

7.2. скасовано постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Носенка С.Б. від 21.02.2017 №53326889 про накладення на ГУПФУ в Одеській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для накладення на позивача штрафу відсутні, оскільки рішення суду в справі №522/18158/16-а виконано належним чином.

8. Водночас суд першої інстанції зазначив, що виплата пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру не була предметом розгляду в справі №522/18158/16-а, тому підстави вважати, що рішення суду у вказаній справі не виконано належним чином, у зв`язку із обмеженням максимального розміру пенсії ОСОБА_1 до 10740 грн з посиланням на вимоги статті 43 Закону №2262-XII, відсутні.

9. Також суд першої інстанції зазначив, що коли рішення суду є незрозумілим державний виконавець або особи, які беруть участь у справі мають право звернутися до суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

10. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

11. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені адміністративного позову, зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016 після її перерахунку 01.02.2017 складає 13621,60 грн, однак виплата пенсії здійснюється з обмеженням її максимального розміру до 10740 грн.

12. Водночас положення статті 43 Закону №2262-XII, на які посилається ГУПФУ в Одеській області як на підставу для виплати пенсії ОСОБА_1 у обмеженому розмірі (10740 грн) визнані неконституційними та втратили чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 (v007p710-16) .

13. Суд апеляційної інстанції заначив, що безпідставними також є посилання позивача на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (1774-19) , якими внесено зміни до Закону №2262-XII (2262-12) , оскільки вказані зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII набрали чинності 01.01.2017, тобто після визнання положень частини сьомої цієї статті неконституційними.

14. Ураховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач виплачував пенсію ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру безпідставно, а тому підстав уважати рішення суду в справі №522/18158/16-а виконаним у повному обсязі немає.

15. Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що підтвердженням протиправності дій позивача є рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16.11.2017 у справі 522/6648/17, яким визнано протиправними дії ГУПФУ в Одеській області та зобов`язано здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з 20.12.2016.

16. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУПФУ в Одеській області виконало рішення в справі №522/18158/16-а не в повному обсязі, а тому відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн, відповідно до статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

17. У березні 2018 року скаржник звернувся до Верховного Суду з указаною касаційною скаргою.

17.1. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2018 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

17.2. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

17.3. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05 червня 2019 року №636/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

17.4. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

19. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

19.1. Позивач зазначає, що відповідно до судового рішення в справі №522/18158/16-а підставою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 була зміна розміру грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія.

19.2. На виконання вимог постанови Приморського районного суду міста Одеси від 09.11.2016 у справі №522/18158/16-а (дата набрання законної сили - 18.01.2017) ОСОБА_1 у січні 2017 року було проведено перерахунок пенсії із розрахунку 80% грошового забезпечення для обчислення пенсії на підставі довідки від 08.09.2016 №10.1-39-154 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

19.3. Після проведення вказаного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 складав 13621 грн, водночас виплата пенсії здійснювалася в її максимальному розмірі - 10740 грн відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (1774-19) .

19.4. Таким чином, ГУПФУ в Одеській області рішення суду в справі №522/18158/16-а виконало в повному обсязі.

19.5. Водночас скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що питання виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру не було предметом розгляду в справі №522/18158/16-а.

19.6. Також у підтвердження зазначеного позивач указує, що питання виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру було предметом розгляду в іншій адміністративній справі №522/6648/17.

19.7. За таких обставин, оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу за виконання рішення суду не в повному обсязі є протиправною та правомірно скасована судом першої інстанції.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

20. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі - Закон №1404-VIII (1404-19) ).

21. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

22. Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

23. Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

24. Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII установлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

25. Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

26. Частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

27. Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

28. Статтею 75 Закону №1404-VIII установлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону №1404-VIII).

29. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону №1404-VIII).

30. Відповідно до статті 31 Закону №1404-VIII у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

30.1. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення його змісту.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

33. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Суд керується таким.

34. З системного аналізу наведених норм Закону №1404-VIII (1404-19) убачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із зазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

35. Водночас правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу в межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Проте, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

36. З установлених судами попередніх інстанцій обставин у справі вбачається, що підставою для винесення оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу стало невиконання позивачем у повному обсязі рішення суду в справі №522/18158/16-а, а саме виплата ОСОБА_1 пенсії з обмеження її максимального розміру до 10740 грн.

37. Як установлено судами попередніх інстанцій, постановою Приморського районного суду міста Одеси від 09.11.2016 у справі №522/18158/16-а ГУПФУ в Одеській області зобов`язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2016 із розрахунку 80% від грошового забезпечення на підставі довідки №10.1-39-154 від 08.09.2016 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

38. З указаного судового рішення убачається, що предметом розгляду в справі №522/18158/16-а була правомірність відмови ГУПФУ в Одеській області в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із фактичною зміною одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

39. Судами також установлено, що позивач листом від 09.02.2017 №1887/03 повідомив відповідача про виконання рішення суду в справі №522/18158/16-а, у якому зазначив, що в січні 2017 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2016, виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення, на підставі довідки від 08.09.2016 №10.1-39-154 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

39.1. Додатково позивач зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку складає 13621 грн, а тому вона (пенсія), ураховуючи положення Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (1774-19) ), буде виплачуватися в максимальному розмірі - 10740 грн.

40. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Суд звертає увагу, що суди в межах розгляду справи №522/18158/16-а вказаним доводам ГУПФУ в Одеській області оцінку не надавали, тобто питання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру предметом розгляду у вказаній справі не було та судами не досліджувалося.

41. Отже, державний виконавець, констатуючи факт виконання рішення суду в справі №522/18158/16-а не в повному обсязі, у зв`язку із обмеженням максимального розміру пенсії, що підлягав виплаті ОСОБА_1, вийшов за межі своїх повноважень, установлених Законом №1404-VIII (1404-19) , та надав оцінку правомірності дій ГУПФУ в Одеській області, які не були предметом розгляду в справі, на підставі рішення в якій відкрито виконавче провадження №53326889.

42. Суд звертає увагу, що правомірність виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру з посиланням на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (1774-19) була предметом розгляду в окремій адміністративній справі №522/6648/17.

43. З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку, що виплата пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру не була предметом спору в справі №522/18158/16-а, а тому такі дії (виплата пенсії у розмірі 10740 грн) ГУПФУ в Одеській області не можуть свідчити про виконання рішення суду у вказаній справі не в повному обсязі.

44. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

45. За таких обставин Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття головним державним виконавцем постанови від 21.02.2017 №53326889 про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання постанови суду в повному обсязі є неправомірним, тому оскаржувана постанова про накладення штрафу має бути скасована.

46. Водночас, як убачається з постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03 серпня 2017 року, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, застосував до спірних правовідносин положення Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (606-14) (далі - Закон №606-XIV (606-14) ).

47. Суд уважає за необхідне звернути увагу, що положення вказаного закону втратили чинність 05.01.2017 на підставі Закону №1404-VIII (1404-19) .

48. Отже, суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону №606-XIV (606-14) до спірних правовідносин, оскільки на момент їхнього виникнення вказаний закон втратив чинність.

49. Суд зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення не допустив порушень норм процесуального права, водночас неправильне застосування норм матеріального права не призвело до ухвалення неправильного судового рішення по суті.

50. Таким чином, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ГУПФУ в Одеській області, однак вважає за необхідне змінити рішення першої інстанції в частині мотивів його прийняття.

51. Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

52. Згідно з пунктами 3,4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

53. За таких обставин Суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції потрібно змінити в частині мотивів його прийняття у зв`язку із застосуванням закону, який не підлягає застосуванню до цих правовідносин.

54. Ураховуючи зазначене, Суд уважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції змінити в частині мотивування.

VII. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи в зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.