ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №821/636/17
адміністративне провадження №К/9901/21230/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача ОСОБА_1, представника відповідача - Ґудзя О.М.,
розглянувши як суд касаційної інстанції у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області про визнання протиправним і скасування наказу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (головуючий - Варняк С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (головуючий - Бітов А.І., судді: Лук?янчук О.В., Ступакова І.Г.),
В С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прокуратури Рівненської області про визнання протиправним і скасування наказу від 20.03.2017 р. № 153 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
2. Позов обґрунтував тим, що його незаконно і безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за незабезпечення належного процесуального керівництва на стадії досудового розслідування двох кримінальних проваджень. Так, постанови слідчих від 17.12.2016 р. і від 26.12.2016 р., якими було незаконно змінено кваліфікацію злочинів та закрито кримінальні провадження, протягом січня 2016 року до позивача, як процесуального керівника, не надходили, а з 01.02.2017 р. по 03.03.2017 р. він перебував у відпустці, після виходу з якої дізнався про скасування вказаних постанов його керівником. На думку позивача, він не допускав протиправною бездіяльності, оскільки в силу частини шостої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України (4651-17) ) мав право скасувати постанови слідчого протягом двадцяти днів з моменту їх отримання. Отже, за відсутності відповідних постанов позивач не міг перевірити їх законність і обґрунтованість та прийняти відповідне рішення.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. Судові рішення мотивовані тим, що прокурора ОСОБА_1 правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки він неналежно виконував свої службові обов?язки.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій статей 3, 36, 113, 284 КПК України, просить скасувати прийняті ними рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві.
6 У письмових поясненнях відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Зазначає про правомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки позивач як процесуальний керівник не забезпечив контроль за всебічним, повним та неупередженим розслідуванням кримінальних правопорушень в окремих кримінальних провадженнях, внаслідок чого допущено приховування тяжких злочинів проти власності шляхом зміни їх кваліфікації за менш тяжкими правопорушеннями та подальше закриття проваджень, а доводи останнього щодо відсутності в його діях протиправної бездіяльності у зв?язку з не надходженням йому копій постанов слідчого про закриття кримінального провадження спростовується вимогами розділу VI Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 р. № 139 (z0680-16) (далі - Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань), статей 9, 36 КПК України та пункту 1.3 наказу Генерального прокурора України від 19.12.2012 р. № 4гн.
7 Заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
ІV. Встановлені судами фактичні обставини справи
8. У слідчому відділі Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області розслідувались кримінальні провадження № 12016180010002235 за фактом пограбування ОСОБА_3 (ч. 1 ст. 186 КК України), а також № 12016180010004984 за фактом пограбування ОСОБА_4 (ч. 2 ст. 186 КК України).
9. Процесуальне керівництво у вказаних кримінальних провадженнях здійснював прокурор Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_1.
10. Постановами слідчих СВ Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області від 17.12.2016 р. і від 26.12.2016 р. у кримінальних провадженнях, відповідно, № 12016180010004984 і № 12016180010002235 змінено кваліфікацію злочинів на ч. 1 ст. 185 КК України та закрито кримінальні провадження у зв?язку із відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
11. Перший заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури постановами від 24.02.2017 р. і 28.02.2017 р. скасував вказані постанови слідчих про закриття кримінальних проваджень та змінив правову кваліфікацію на первинну.
12. Наказом прокурора Рівненської області від 20.03.2017 р. № 153 на підставі пункту 1 частини першої статті 43 і пункту 5-1 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру", пункту 1 статті 9, статтями 10 та 11 Дисциплінарним статутом прокуратури України за неналежне виконання службових обов?язків, суттєві порушення при здійсненні процесуального керівництва на стадії досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№ 12016180010002235 і 12016180010004984 прокурору Рівненської місцевої прокуратури юристу 2 класу Суходольському Є.А. оголошено догану.
V. Позиція Верховного Суду
13. У пункті 5 частини першої статті 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
14. Відповідно до частини четвертої статті 284 КПК України слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення), якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
15. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.
16. Частиною шостою статті 284 КПК України встановлено, що копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю.
17. За змістом пунктів 6 і 6.2 наказу Генерального прокурора України від 19.12.2012 р. № 4гн "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні" прокурорам усіх рівнів наказано вживати заходів до покращання якості досудового розслідування та невідкладно скасовувати незаконні постанови про закриття кримінальних проваджень.
18. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор ОСОБА_1. як процесуальний керівник був наділений повноваженнями щодо скасування незаконних та необґрунтованих постанов слідчих про закриття кримінальних проваджень, а згідно з пунктом 6.2 наказу Генерального прокурора України від 19.12.2012 р. № 4гн - мав зробити це невідкладно. Оскільки позивач самостійно не скасував відповідні постанови слідчих, то суди дійшли висновку про правомірність притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
19. Проте висновки судів не ґрунтуються на повно і всебічно встановлених обставинах справи та їх належній правовій оцінці.
20. Відповідно до статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
21. Виходячи з цього та зважаючи на приписи частини шостої статті 284 КПК України, позивач мав право скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження не пізніше двадцяти днів з моменту отримання копії постанови.
22. Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, коли ОСОБА_1 отримав копії постанов слідчих від 17.12.2016 р. і від 26.12.2016 р. та не перевірили його доводи про перебування у відпустці з 01.02.2017 р. по 03.03.2017 р., що не дозволяє зробити висновок про наявність невиправданої затримки з боку позивача у вчиненні відповідної процесуальної дії.
23. Крім того, зробивши посилання на приписи розділу VI Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо обов?язку прокурорів (процесуальних керівників) забезпечувати контроль за своєчасним, повним і достовірним внесенням інформації до Реєстру та особисто перевіряти правильність і повноту відомостей перед внесенням до Реєстру даних про результати досудового розслідування, суди попередніх інстанцій не зазначили, до якого висновку вони дійшли внаслідок застосування цих правових норм, а також не з?ясували, коли постанови слідчих про закриття кримінальних проваджень були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та чи мав позивач можливість перевірити їх законність і обґрунтованість після внесення до Реєстру.
24. Не встановлено також судами, чи були допущені позивачем інші порушення вимог кримінального процесуального законодавства, про які йдеться в оскаржуваному наказі, та чи дає це в сукупності підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
25. Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, то за приписами частин другої і четвертої статті 353 КАС України прийняті судами рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
26. При новому розгляді судам слід врахувати наведене, більш повно і всебічно встановити обставини справи та в залежності від встановленого вирішити спір.
Керуючись статтями 344, 349, 353, 356, 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська