712/13904/15-а Про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України щодо відмови відновити пенсійні виплати з урахуванням пільгового стажу роботи, та зобов`язання відновити виплату пенсії на пільгових умовах - 25.09.2019 Прийняття

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси, прийняту 07 квітня 2016 року у складі судді Романенко В.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 07 липня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого Грибан І.О., суддів Баспалова О.О., Парінова А.Б.,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просив:

- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області щодо відмови відновити пенсійні виплати з урахуванням пільгового стажу його роботи на підприємствах "Лаврентіяремтехснаб" з 27 травня 1974 року по 22 квітня 1992 року, МОРП "Чукотторг" з 23 квітня 1992 року по 30 березня 1993 року, АОЗТ "Чукотторг" з 30 березня 1993 року по 15 липня 1997 року с. Лаврентія Чукотського району Чукотського автономного округу Російської Федерації, протиправними;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області відновити пенсійні виплати з урахуванням пільгового стажу його роботи на підприємствах "Лаврентіяремтехснаб" з 27 травня 1974 року по 22 квітня 1992 року, МОРП "Чукотторг" з 23 квітня 1992 року по 30 березня 1993 року, АОЗТ "Чукотторг" з 30 березня 1993 року по 15 липня 1997 року с.Лаврентія Чукотського району Чукотського автономного округу Російської Федерації.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 березня 2004 року Управлінням Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси позивачу призначено пенсію за віком, як особі, яка відпрацювала необхідний стаж (пільговий) в районах крайньої Півночі.

При звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пільгової пенсії позивачем було надано трудову книжку, уточнюючу довідку Агропромислового комбінату "Чукотка" підприємства "Леврентіяремтехснаб" від 05 квітня 2004 року № 25, трудові договори № 36 від 27 травня 1974 року та від 23 квітня 1992 року, довідки про розмір заробітної плати для розрахунку розміру пенсії.

Листом від 06 серпня 2015 року № 14823/04 Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси повідомило позивача про непідтвердження факту роботи позивача на підприємстві "Лаврентіяремтехснаб" в період з 27 травня 1974 року по 22 квітня 1992 року, МОРП "Чукотторг" з 23 квітня 1992 року по 30 березня 1993 року, АОЗТ "Чукотторг" з 30 березня 1993 року по 15 липня 1997 року, у зв`язку з чим розмір пенсії з 01 липня 2015 року складає 999,00 грн.

12 січня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси з заявою про відновлення пенсійних виплат з урахуванням пільгового стажу роботи на підприємствах "Лаврентіяремтехснаб" з 27 травня 1974 року по 22 квітня 1992 року, МОРП "Чукотторг" з 23 квітня 1992 року по 30 березня 1993 року, АОЗТ "Чукотторг" з 30 березня 1993 року по 15 липня 1997 року с.Лаврентія Чукотського району Чукотського автономного округу Російської Федерації.

Листом від 04 лютого 2016 року № 5/Ч-10 Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси повідомило позивача, що останнього з 13 квітня 2010 року (дня досягнення пенсійного віку на загальних підставах) переведено на пенсію за віком без врахування стажу та заробітної плати за період з 27 травня 1974 року по 15 липня 1995 року.

Як на підставу переведення позивача на інший вид пенсії відповідач вказує, що на підставі відомостей наданих пенсійним фондом Російської Федерації, управління вважає, що позивачем при зверненні з заявою про призначення пільгової пенсії було подано документи, які містять недостовірну інформацію, тому дійшов висновку про призначення пільгової пенсії безпідставним та здійснив нарахування позивачу пенсії на загальних підставах.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що визначені Законом умови за яких можливе переведення особи з одного виду пенсії на іншій пенсійним органом не дотримано. Зокрема, позивачем не подавалася заява про переведення з одного виду пенсії на інший.

Також, суди вказали, що встановлення факту призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості є підставою для прийняття рішення про припинення виплати пенсії.

Передумовою для прийняття Пенсійним фондом України рішення про припинення виплати пенсії є наявність саме встановленого факту недостовірності інформації, яка слугувала підставою для призначення цієї пенсії.

Разом з тим, як встановили суди, належних доказів, які свідчать про призначення позивачу пільгової пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості відповідачем не надано.

Отже, за оцінкою судів попередніх інстанцій, переведення на інший вид пенсії та відмова поновити раніше призначені виплати є протиправними.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначається Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05) .

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який набрав чинності з 1 січня 2004 року, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (абзац другий пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ).

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац третій пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) ).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: а) перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Встановлено, що при зверненні позивача у 2004 році відповідачем було призначено позивачу пенсію на пільгових умовах згідно наданих документів без зауважень.

Разом з тим, 18 лютого 2015 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2015 року у зв`язку з переходом на інший вид пенсії (пенсія за віком). При цьому вказане розпорядження не містить норми Закону, якими керувався суб`єкт владних повноважень при його прийнятті.

Наявність Рішення УПФ про переведення позивача на інший вид пенсії або припинення виплати пільгової пенсії не встановлено.

Натомість, колегія суддів звертає увагу, що переведення з одного виду пенсії на інший врегульовано частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV, пунктом 2.8 Порядку ПФУ № 22-1, згідно яких переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з пунктом 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою Пенсійного фонду від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії. У цьому разі заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який враховувався при призначенні (перерахунку) пенсії, виплата якої відновлюється. У такому самому порядку за бажанням пенсіонера здійснюється переведення з одного виду пенсії на інший.

В той же час, статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено підстави припинення та поновлення виплати пенсії.

Зокрема, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Як вбачається з листа Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах від 04 лютого 2016 року № 5/Ч-10, позивача з 13 квітня 2010 року (дня досягнення пенсійного віку на загальних підставах) фактично переведено на пенсію за віком без врахування стажу та заробітної плати за період з 27 травня 1974 року по 15 липня 1995 року.

Проте, суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що визначені Законом умови за яких можливе переведення особи з одного виду пенсії на іншій пенсійним органом не дотримано. Зокрема, позивачем не подавалася заява про переведення з одного виду пенсії на інший.

Отже, переведення на інший вид пенсії та відмова поновити раніше призначені виплати є протиправними.

Щодо доводів відповідача про недостовірність поданих позивачем даних щодо наявності пільгового стажу роботи, то як правильно вказали суди попередніх інстанцій, встановлення факту призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості є підставою для прийняття рішення про припинення виплати пенсії.

Разом з тим, встановлені у цій справі обставини свідчать про відсутність фактичного обґрунтування тверджень відповідача, що призначення позивачу пільгової пенсії здійснено на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що на запит ним отримано листи архівного відділу та пенсійного фонду (РФ), згідно з якими даних на ім`я ОСОБА_1 за спірний період не встановлено. Тому, управління вважає, що позивачем при зверненні з заявою про призначення пільгової пенсії було подано документи, які містять недостовірну інформацію, тому дійшов висновку про призначення пільгової пенсії безпідставним та здійснив нарахування позивачу пенсії на загальних підставах.

З цього приводу суд зазначає, що відсутність даних в архівному відділі сама по собі не свідчить про те, що позивачем було надано недостовірну інформацію. Як встановили суди, відповідних доказів на підтвердження доводів відповідача не встановлено.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Решта доводів відповідача про наявність сумнівів у достовірності документів, поданих позивачем для призначення пенсії, не є необґрунтованими, оскільки сумніви не можуть бути покладені і основу судового рішення, оскільки вони не свідчать про наявність відповідних фактів. Натомість, фактичні обставини, як встановили суду, не підтверджують доводи відповідача про призначення позивачу пільгової пенсії здійснено на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

При цьому, суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси, прийняту 07 квітня 2016 року у складі судді Романенко В.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 07 липня 2016 року у справі № 712/13904/15-а залишити без змін.