826/24149/15 Про отримання дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислового видобутку бурштину - 25.09.2019 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокуратури м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 у складі колегії суддів: Шулежка В.П. (головуючий), Іщука І.О., Погрібніченка І.М. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (головуючий), Межевича М.В., Саприкіної І.В. у справі №826/24149/15 за позовом Київської місцевої прокуратури №10 до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД. МЕТ" про визнання недійсними спеціальних дозволів та зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (надалі - ДСГН України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД.МЕТ" (надалі - ТОВ "РЕД.МЕТ"), в якому просив:

1.1. визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 02.09.2013 №4434, виданий ДСГН України ТОВ "РЕД.МЕТ" на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку покладів бурштину, детальної геолого-економічної оцінки з подальшим затвердженням запасів за промисловими категоріями ДКЗ України ділянки "Вирківська" у Володимирецькому районі Рівненської області, на відстані 20 км. від смт. Володимирець (надалі - спеціальний дозвіл №4434);

1.2. зобов`язати ДСГН України анулювати вказаний спеціальний дозвіл №4434;

1.3. визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 02.09.2013 №4435, виданий ДСГН України ТОВ "РЕД.МЕТ" на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку покладів бурштину, детальної геолого-економічної оцінки з подальшим затвердженням запасів за промисловими категоріями ДКЗ України ділянки "Золоте" у Дубровицькому районі Рівненської області, с.с. Золоте, Партизанське (надалі - спеціальний дозвіл №4435);

1.4. зобов`язати ДСГН України анулювати вказаний спеціальний дозвіл №4435.

2. Ухвалою суду першої інстанції від 16.02.2016 замінено неналежного відповідача по справі на Київську місцеву прокуратуру №10 (надалі - Прокуратура).

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинними спеціальні дозволи №4434, №4435, видані ДСГН України та зобов`язано останню анулювати вказані спеціальні дозволи.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 і ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

5.1. 03.06.2013 ТОВ "РЕД.МЕТ" звернулось до відповідача з заявами №03-06/13-Д, №03-06/13-ДС-02 про отримання дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислового видобутку бурштину, на ділянках надр "Вирківська" і "Золоте", до яких долучило, крім іншого, нотаріально засвідчену копію договору оренди цілісного майнового комплексу №21-05-13 від 21.05.2013, укладеного з МПП "Дон".

5.2. Учасниками справи під час судового розгляду справи в суді першої інстанції не заперечувалось, що 28.05.2013 між ТОВ "РЕД.МЕТ" та МПП "Дон" було укладено додаткову угоду №1 до договору від 21.05.2013 №21-05-13, якою дію останнього припинено з 28.05.2013.

5.3. 02.08.2013 ТОВ "РЕД.МЕТ" звернулось до відповідача з заявами про долучення документів до раніше поданих товариством заяв, до яких долучено договір оренди цілісного майнового комплексу від 02.08.2013 № 21-05-13, укладений з МПП "Дон".

5.4. 02.09.2013 ДСГН України видано ТОВ "РЕД.МЕТ" спеціальні дозволи на користування надрами №4434 (серія А №002552) та №4435 (серія А №002551), строком дії до 02.07.2016.

5.5. Допитаний в межах кримінального провадження №42014180200000016 в якості свідка, засновник МПП "Дон" ОСОБА_1 пояснив, що договір оренди цілісного майнового комплексу від 02.08.2013 №21-05-13 на термін 20 років 11 місяців між ТОВ "РЕД.МЕТ" та МПП "Дон", фактично, укладений не був, зазначені у вказаному договорі реквізити наймодавця не відповідають дійсності, оскільки станом на 02.08.2013 директором МПП "Дон" був ОСОБА_2 . Також на першій сторінці копії договору відсутня печатка МПП "Дон", а підпис ОСОБА_1 не відповідає оригіналу.

5.6. Постановою Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції Київської області від 22.03.2016 кримінальне провадження №42014180200000016 закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

6. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (надалі - Порядок), видача спеціального дозволу без проведення аукціону дозволяється за умови, що заявник виступає орендарем (концесіонером) цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) для видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл. Суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий ТОВ "РЕД.МЕТ" відповідачу для отримання спеціальних дозволів договір оренди від 02.08.2013 №21-05-13, укладений з МПП "Дон", не може вважатись належним підтвердженням права заявника на користування цілісним майновим комплексом з огляду на наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи відсутність у представника даного товариства повноважень на його підписання.

7. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, послався на ту обставину, що кримінальне провадження №42014180200000016 було закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Судом зазначено, що позивачем не надано доказів того, що договір оренди цілісного майнового комплексу від 02.08.2013 №21-05-13 був предметом дослідження у господарських судах та визнавався судами недійсним з підстав, на які покликається позивач. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження щодо фальсифікації даного договору є необґрунтованими. Також, судом вказано, що позивачем, у порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття судових рішень, надалі - КАС України (2747-15) ) не надано доказів того, що орендований ТОВ "РЕД.МЕТ" цілісний майновий комплекс побудовано з метою видобування та переробки корисних копалин з іншої ділянки надр, ніж та, на яку видано спеціальні дозволи. Суд апеляційної інстанції наголосив, що у випадку спірних правовідносин органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є Міністерство екології та природних ресурсів України, а прокурор всупереч статті 60 КАС України не довів, що має право на набуття статусу позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Прокуратурою м. Києва подано касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

8.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до невстановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, скаржник наголошує, що всупереч вимог статей 9- 11, 86, 159 КАС України, пункту 8 Порядку, суди не з`ясували питання щодо мети будівництва чи використання цілісного майнового комплексу, договір оренди якого наданий ТОВ "РЕД.МЕТ" для отримання спеціальних дозволів. При цьому, судами взагалі не було досліджено договір оренди цілісного майнового комплексу №21-05-13 від 21.05.2013 та додаткову угоду до нього від 28.05.2013, а також те, на якій відстані від ділянок надр знаходиться цей цілісний майновий комплекс. Вважає висновки суду апеляційної інстанції щодо ненабуття прокурором статусу позивача у даній справі помилковими.

9. Відповідач та третя особа заперечень (відзиву) та пояснень на касаційну скаргу не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Згідно з частиною 1 статті 16 Кодексу України про надра (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - КУПН), спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

13. Пунктом 2 Порядку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дозволи надаються ДСГН України переможцям аукціонів з їх продажу та у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

14. Підпунктом 8 пункту 8 Порядку визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).

15. Таким чином обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку, слугувала, окрім іншого, наявність у заявника права оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, який було побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин саме з тієї ділянки надр, щодо користування якою заявник звернувся за наданням відповідного дозволу.

16. Відтак, з`ясування цієї обставини під час судового розгляду справи мало безпосереднє значення для правильного вирішення спору по суті.

17. Як вбачається з матеріалів справи, в них наявний договір оренди цілісного майнового комплексу від 02.08.2013 №21-05-13, укладений з МПП "ДОН", що був поданий ТОВ "РЕД.МЕТ" для отримання спеціальних дозволів, який не містить положень стосовно мети будівництва (реконструкції) орендованого цілісного майнового комплексу. При цьому, в матеріалах справи відсутні додатки до зазначеного договору або будь-які інші відомості, які б дозволяли стверджувати, що орендований ТОВ "РЕД.МЕТ" у МПП "ДОН" цілісний майновий комплекс побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянок надр "Вирківська" Володимирецького району та "Золоте" Дубровицького району Рівненської області.

18. Отже, суди попередніх інстанцій не встановили того, чи були у відповідача підстави, визначені підпунктом 8 пункту 8 Порядку, для видачі ТОВ "РЕД.МЕТ" спеціальних дозволів №4434, №4435 без проведення аукціону.

19. Також, в матеріалах справи відсутній договір оренди цілісного майнового комплексу від 21.05.2013 №21-05-13, укладений між ТОВ "РЕД.МЕТ" та МПП "ДОН" і додаткова угода до нього від 28.05.2013 №1, якою дію останнього припинено.

20. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 13.04.2016 від Прокуратури було витребувано належним чином засвідчені копії зазначених договору оренди цілісного майнового комплексу від 21.05.2013 №21-05-13 та додаткової угоди від 28.05.2013 №1 до договору. На виконання ухвали суду, Прокуратурою 22.04.2016 подано клопотання, в якому зазначено про те, що витребовувані документи відсутні у матеріалах кримінального провадження №42014180200000016 і водночас вказано, що вони знаходяться у ОСОБА_1, який є засновником МПП "ДОН" та заявлено вимогу про їх витребування від останнього.

21. Суд першої інстанції заявлене Прокуратурою клопотання не вирішив, попри те, що воно стосувалось встановлення обставин, які мали значення для правильного вирішення справи.

22. Згідно з частиною 2 статті 60 КАС України (в редакції чинній на час розгляду і вирішення справи), з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

23. Норми аналогічного змісту закріплені у частинах 2-3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (який набрав чинності з 15.07.2015, тобто, був чинним на момент звернення позивача до суду, надалі - Закон №1697-VII (1697-18) ). Крім того, частиною 4 цієї статті встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

24. Водночас, у позовній заяві, поданій Першим заступником прокурора Шевченківського району міста Києва до Окружного адміністративного суду міста Києва 26.10.2015, відсутнє визначення того, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтування необхідності їх захисту прокурором, не зазначено орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або про відсутність такого органу чи відсутність у нього повноважень на звернення до суду і не наведено обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в адміністративному суді, як це передбачено статтею 60 КАС України, статтею 23 Закону №1697-VII.

25. Відповідно до частини 4 статті 11 КАС України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваних судових рішень), суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

26. Частиною 2 статті 69 КАС України у вказаній вище редакції встановлено, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

27. Статтею 159 КАС України у відповідній редакції визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

28. Всупереч наведеним вимогам КАС України (2747-15) суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доказам у справі, чим порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мали значення для правильного вирішення справи.

29. За приписами пунктів 1-2 частини 2, частини 4 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

30. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 344, 349, 355- 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

31. Касаційну скаргу Прокуратури м. Києва задовольнити.

32. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 у справі №826/24149/15 за позовом Київської місцевої прокуратури №10 до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД.МЕТ" про визнання недійсними спеціальних дозволів та зобов`язання вчинити дії - скасувати і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.