5023/4995/12 Про продовження повноваження ліквідатора арбітражного керуючого щодо виконання ліквідаційної процедури ТОВ - 13.01.2015 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 17.07.2014 у справі № 5023/4995/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "SINTON", -

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.07.2014 р. (суддя Міньковський С.В.) клопотання ліквідатора ТОВ "SINTON" задоволено частково, продовжено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Білоусова О.А. щодо виконання ліквідаційної процедури ТОВ "SINTON", відкладено розгляд звіту ліквідатора на 19.08.2014 р., зобов'язано ліквідатора надати повний звіт ліквідатора з документами в обґрунтування.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 (колегія суддів: Гетьман Р.А. - головуючий, Бородіна Л.І., Плахов О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.07.2014 р. в частині часткового задоволення клопотання ліквідатора та продовження повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Білоусова О.А. щодо виконання ліквідаційної процедури ТОВ "SINTON" скасовано, в іншій частині ухвалу залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 скасувати повністю, а ухвалу господарського суду Харківської області від 17.07.2014 - частково та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду з наданням відповідних вказівок щодо продовження строку ліквідаційної процедури на 6 місяців, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "SINTON" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 20.12.2012 р. TOB "SINTON" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ямпольського Ю.О., зобов'язано його виконати ліквідаційну процедуру в строк до 20.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2013 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою суду від 30.07.2013 р. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білоусова О.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2014 р. ліквідатора зобов'язано надати повний звіт з проведення ліквідаційної процедури банкрута.

24.06.2014 р. ліквідатор звернувся до господарського суду з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури, в якому просив суд продовжити строк ліквідаційної процедури у даній справі строком на шість місяців та продовжити строк його повноважень як ліквідатора строком на шість місяців, пославшись на те, що ним 21.05.2014 р. подано до господарського суду Харківської області позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу № П-33/2012 від 14.06.2012 р., укладеного між ТОВ "SINTON" та ТОВ "Данис-Трейд", вимоги якого забезпечені майном банкрута товарів в обігу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2014 р. розгляд звіту ліквідатора відкладено на 17.07.2014 р., зобов'язано ліквідатора арбітражного керуючого Білоусова О.А. надати суду повний звіт разом з документами на підтвердження викладеного у звіті відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство, а також правове обґрунтування подання позову.

17.07.2014 р. ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури, в якому просив продовжити строк ліквідаційної процедури у даній справі строком на шість місяців та продовжити строк його повноважень як ліквідатора строком на шість місяців, посилаючись на те, що закінчення процедури ліквідації ТОВ "SINTON" є передчасним, а термін, наданий йому для проведення ліквідаційної процедури, недостатнім для проведення повноцінної роботи, пов'язаної з розшуком майна та його реалізацією з метою погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Частково задовольняючи клопотання ліквідатора, суд першої інстанції продовжив повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Білоусова О.А. щодо виконання ліквідаційної процедури по банкруту TOB "SINTON", відклав розгляд звіту ліквідатора на 19.08.2014 р., зобов'язав ліквідатора надати суду повний звіт ліквідатора з документами в обґрунтування, пославшись на те, що ліквідатор не надав суду повний звіт згідно вимог ст. ст. 32, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відповідні документи, зокрема, ліквідаційний баланс, показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації) банкрута, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів а надав тільки проміжний звіт про хід ліквідаційної процедури, в якому ліквідатор зазначив про проведені ліквідаційні заходи, які станом на 17.07.2014 р. ще не закінчені.

Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції в частині часткового задоволення клопотання ліквідатора та продовження повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Білоусова О.А. щодо виконання ліквідаційної процедури ТОВ "SINTON", а в іншій частині оскаржувану ухвалу залишив без змін, пославшись на те, що висновки місцевого господарського суду, викладені у мотивувальній частині, в цілому є правомірними, обґрунтованими з посиланням на вимоги чинного законодавства України, однак перший пункт резолютивної частини ухвали винесений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись із клопотаннями про продовження строку ліквідаційної процедури, ліквідатор посилався на те, що в процесі розгляду справи були виявлені факти незаконного відчуження боржником (в особі директора Чемерченка Д.В.) заставного майна ПАТ "Укрсоцбанк", що завдало значної шкоди ПАТ "Укрсоцбанк" як заставному кредитору банкрута, ним подано до господарського суду Харківської області позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу № П-33/2012 від 14.06.2012 р., укладеного між ТОВ "SINTON" та ТОВ "Данис-Трейд", крім того, Червонозаводським РВ ХМУ ГУМУС України в Харківський області відкрито кримінальне провадження № 12013220060000912 за ч.1 ст. 191 КК України за фактом незаконних дій керівництва ТОВ "SINTON" щодо відчуження майна, яке перебувало в заставі ПАТ "Укрсоцбанк". Тому закінчення процедури ліквідації ТОВ "SINTON" є передчасним, а термін, наданий йому для проведення ліквідаційної процедури, недостатнім для проведення повноцінної роботи, пов'язаної з розшуком майна та його реалізацією з метою погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Повноваження, передбачені ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор реалізує самостійно на підставі наявних документів у банкрута, враховуючи необхідність задоволення вимог кредиторів шляхом продажу майна банкрута згідно із ст. 1 вказаного Закону.

Отже, ліквідатор не може бути обмежений у прийнятті заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, яке знаходиться у третіх осіб, що створює підстави для подальшого задоволення вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів ТОВ "SINTON". Також, подання ліквідатором позовів, заяв до суду про визнання недійсним угод боржника є обов'язком ліквідатора, який спрямований на необхідність задоволення грошових вимог як заставного кредитора ПАТ "Укрсоцбанк", так і інших кредиторів банкрута.

Крім того, у ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інші заходи щодо належного пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо) та у разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців, якщо інше не передбачено даним Законом.

Повноваження ліквідатора та порядок проведення ліквідаційної процедури передбачені ст.ст. 23, 25- 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, ліквідатор повинен надати суду обґрунтований звіт та всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Відповідно до п. 86 постанови Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. (v0015700-09) "Про судову практику в справах про банкрутство" у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури без зазначення строку. Її тривалість не повинна перевищувати дванадцяти місяців. Пізніше строк ліквідаційної процедури за клопотанням ліквідатора або комітету кредиторів може бути продовжено судом, про що виноситься ухвала. Загальний строк ліквідаційної процедури не може перевищувати вісімнадцяти місяців. Ліквідатор зобов'язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс у встановлений строк, проте, невиконання ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені Законом, не є підставою для припинення провадження у справі. Наслідків перевищення строку ліквідаційної процедури закон не містить.

Зважаючи на те, що ліквідаційну процедуру стосовно боржника було введено з прийняттям судом постанови від 20.12.2012 р., а, отже, 18-місячний строк ліквідаційної процедури закінчився, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для продовження строку ліквідаційної процедури додатково на 6 місяців у місцевого господарського суду відсутні, а посилання ліквідатора в обґрунтування необхідності продовження ліквідаційної процедури на те, що термін, наданий йому для проведення ліквідаційної процедури, недостатній для проведення повноцінної роботи, пов'язаної з розшуком майна та його реалізацією з метою погашення кредиторської заборгованості банкрута, є безпідставними, оскільки вони суперечать вимогам Закону, який встановлює граничний строк проведення ліквідаційної процедури.

Крім того, закінчення строку ліквідаційної процедури не впливає на об'єм повноважень ліквідатора банкрута, його можливості виконувати покладені на нього ухвалою господарського суду Харківської області від 17.07.2014 р. обов'язки, оскільки провадження у даній справі не припинено, внаслідок чого не припинено і повноваження арбітражного керуючого .

При цьому, відклавши розгляд звіту ліквідатора на 19.08.2014 р. та зобов'язавши ліквідатора надати повний звіт з документами в обґрунтування, суд першої інстанції не тільки не припинив повноважень ліквідатора, а зобов'язав його і в подальшому, до дати наступного засідання, виконати вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та надати докази проведення ліквідаційної процедури.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з тим, що висновки суду першої інстанції, викладені у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, в цілому є правомірними та обґрунтованими вимогами чинного законодавства України, однак перший пункт резолютивної частини ухвали суду винесений з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Тому суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції в частині часткового задоволення клопотання ліквідатора та продовження повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Білоусова О.А. щодо виконання ліквідаційної процедури ТОВ "SINTON" та залишив в іншій частині ухвалу без змін.

Враховуючи визначені ст. 111-7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.