б29/186-09 Про відхилення заяви про заміну сторони у справі про банкрутство ЗАТ - 13.01.2015 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова кампанія "Приватні інвестиції" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 по справі № Б29/186-09 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП Промлайн" про визнання банкрутом Закритого акціонерного товариства "Корпорація Сталь", -

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014, зокрема, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про заміну сторони у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про заміну сторони у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь" залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова кампанія "Приватні інвестиції" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 скасувати та прийняти нове рішення про заміну сторони ПАТ "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" в провадженні у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь", посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ч.4 ст. 10 ЦПК України, ч.2 ст. 4 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2012 ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про заміну сторони у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь", а саме кредитора - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", посилаючись на укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" договір факторингу від 29.11.2011.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про заміну сторони у справі, справу в цій частині передано на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2014 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з тих підстав, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що заява ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" не була розглянута по суті і суд першої інстанції фактично прийняв ухвалу про залишення її без розгляду, не відповідає матеріалам справи, тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для застосування частини 7 статті 106 ГПК України і передачі справи в цій частині на новий розгляд. Тобто, у даному випадку справа підлягала перегляду в апеляційному порядку за правилами статей 99, 101, 103, 104 ГПК України.

Переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення заміни кредитора у даній справі та задоволення відповідної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та залишив без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про заміну кредитора Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2009 порушено провадження по справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь" за заявою ТОВ "ТПП Промлайн", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду першої інстанції від 23.07.2009 за результатами підготовчого засідання введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ясногора І.В.

05.08.2009 в газеті "Голос України" № 144 (4644) опубліковано оголошення про порушення господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь".

За результатами попереднього засідання 15.12.2009 ухвалою господарського суду затверджено реєстр вимог кредиторів у даній справі, у тому числі, вимог ВАТ "Кредобанк" в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" - 250грн. (І черга), 35693596,40грн. (І черга).

01.08.2012 ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулось до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони у справі про банкрутство ЗАТ "Корпорація Сталь", а саме кредитора - ПАТ "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", посилаючись на договір факторингу від 29.11.2011, укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та відповідно до якого відбулась уступка права вимоги за кредитними договорами № 049/06-КЛ від 03.07.2006 р., № 060/06-КЛ від 01.09.2006 р., № 072/06-КЛ від 16.11.2006 р., № 044/07-КЛ від 19.12.2007 р., № 016/08-КЛ від 18.07.2008 р. та № 028/08-КЛ від 03.09.2008 р., які були укладені між ВАТ "Кредобанк" та ЗАТ "Корпорація Сталь". Крім того, 16.12.2011 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та ПАТ "Кредобанк" укладено договір уступки права вимоги за договорами застави, що були укладені в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами.

Справа переглядалась судами всіх інстанцій неодноразово.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до договору факторингу шляхом уступки права грошової вимоги від 29.11.2011р., укладеного між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", банк відступає, а новий кредитор на умовах цього договору приймає від банку права вимоги, що визначені у додатку 1.

Пунктом 4.1. зазначеного договору врегульовані питання ціни відступлення, а саме, новий кредитор заплатить банку ціну відступлення у сумі 211 695 318, 92 грн., що дорівнює 35% розміру портфеля заборгованості, зазначеної у пункті 2.1.3. (604 843 768, 32 грн. на дату укладення договору, до яких входить сума основного боргу по кредитах, процентів, штрафних санкцій тощо, детальний опис яких наведено в додатку 1 до договору, при цьому, станом на дату укладення договору, в рамках портфеля заборгованості банку належить 53 індивідуальних грошових заборгованостей у гривнях, доларах США та євро, що виникли з різних договорів, укладених банком) шляхом переказу коштів у безготівковій формі на рахунок банку.

Пункт 1.2. договору передбачає, що сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованості згідно додатку № 2 до договору на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Такий акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору.

Також, відповідно до умов договору, наведених у пункті 1.2. договору, договір набуває чинності з моменту підписання даного акту.

Згідно платіжного доручення № 5 від 13.12.2011 року ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" перерахувало на користь банку на виконання умов договору факторингу шляхом відступлення права грошової вимоги від 29.11.2011 р. ціну відступлення - 211 695 318, 92 грн., а 14.12.2011 р. ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" склали акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, за яким банк передає портфель заборгованостей, а ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" приймає його згідно додатку № 1 до договору.

Отже, судами встановлено, що договір факторингу шляхом відступлення права грошової вимоги набрав чинності, права вимоги за договором, визначені додатком 1 до договору, перейшли від банку до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Відповідно до договору факторингу та вимог ст. 1077 ЦК України, ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" є фактором (особою, зобов'язаною передати грошові кошти під відступлення права вимоги), а ПАТ "Кредобанк" - клієнтом (особою, зобов'язаною відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), відповідно новим та первісним кредитором у відступленні права вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" є фінансовою установою, яка має право надавати фінансову послугу - факторинг без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, виданим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 12.05.2011р., серія ФК № 282, додатком до цього Свідоцтва, а відтак відповідає вимогам, встановленим ч. 3. ст. 1079 ЦК України щодо особи, яка може бути фактором.

Оскільки у договорі факторингу шляхом відступлення права грошової вимоги від 29.11.2011 р. ПАТ "Кредобанк" поіменоване банком, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - новим кредитором, суд першої інстанції дійшов висновку, що цей договір в розумінні діючого законодавства (ст.ст. 1077- 1079 ЦК України) не є договором факторингу, у зв'язку з чим не може створювати правову природу для заміни сторони у справі про банкрутство, та з цих підстав відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про заміну сторони у справі.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для здійснення заміни кредитора у даній справі, а саме, ПАТ "Кредобанк" на ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", однак зазначив про те, що ті обставини, яким чином сторони договору поіменували себе в ньому для зручності викладення у письмовій формі тексту договору, жодним чином не впливають на визначення правової природи договору, характеру правовідносин, що виникли з договору, які встановлюється виходячи з його умов.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не містить заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин 1,2 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права вимоги обумовлене повною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником). У зв'язку з чим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 25 ГПК України, являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

При цьому, згідно статті 33 ГПК України, обов'язок доведення факту правонаступництва (у спірних відносинах - переходу відповідного права вимоги) покладається на зацікавлену сторону (у даному випадку - нового кредитора).

Так, обставини процесуального правонаступництва Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" у даній справі у зв'язку з укладенням договору факторингу шляхом відступлення права грошової вимоги від 29.11.2011 р. повинні підтверджуватись не лише самим договором, але, враховуючи його умови, і тими документами, які складались сторонами договору в якості додатків до нього, чи іншими, погодженими сторонами договору, які б дозволяли дійти висновку, що загальний обсяг відступленого права грошової вимоги включає у себе (повністю чи частково) ті вимоги, які, як грошові (майнові) вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", були заявлені у встановленому порядку відповідним кредитором у справі про банкрутство та включені до затвердженого реєстру вимог кредиторів у певній сумі з урахуванням її складових, що склались на певну дату або нараховані за певний період, та певної черги задоволення.

Як встановив суд апеляційної інстанції, з наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" до матеріалів даної справи доказів в підтвердження процесуального правонаступництва не вбачається, що право вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" за відповідними кредитними договорами до боржника у справі - ЗАТ "Корпорація Сталь" у сумі (в межах суми), включеної до реєстру вимог кредиторів, та з урахуванням складових цієї суми на певну дату або нарахованих за певний період, перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Так, пунктом 2.1.3. договору факторингу шляхом відступлення права грошової вимоги від 29.11.2011 р. сторони узгодили, що станом на дату укладення цього договору в рамках портфеля заборгованості банку належить 53 індивідуальних грошових заборгованостей у гривнях, доларах США та євро, що виникли з різних договорів, укладених банком, на загальну суму, розраховану згідно із офіційними курсами обміну долара США та євро, встановленими Національним банком України на дату укладення цього договору, 604 843 768, 32 грн. (до якої входить сума основного боргу про кредитах, процентів, штрафних санкцій тощо), детальний опис яких наведено в Додатку 1 до цього договору.

Портфель заборгованості означає сукупність невиконаних (несплачених) позичальниками грошових зобов'язань перед банком, нарахованих відповідно до умов кредитних договорів і ще не сплачених на день підписання цього договору, зокрема, пов'язаних із сумою основного боргу по кредиту, процентами, комісіями, штрафними санкціями тощо (п. 1 договору "Визначення та тлумачення").

Згідно з п. 3.1. спірного договору факторингу банк відступає новому кредитору права вимоги; відповідно, новий кредитор, на умовах цього договору, цим приймає від банку зазначені права вимоги, визначені у Додатку 1.

Відповідно до цього договору банк передає новому кредитору, а новий кредитор приймає права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у Додатку № 1. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей згідно Додатку № 2 до договору на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору (п.3.2. договору).

14.12.2011р. між сторонами спірного договору факторингу було підписано акт прийому - передачі портфеля заборгованостей з посиланням на додаток № 1 до договору .

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи додатки № 1 до договору факторингу № 1 від 29.11.2011р. не дозволяють співвіднести борг боржника - ЗАТ "Корпорація Сталь" за цими додатками з боргом боржника, який включено до реєстру вимог кредиторів, у тому числі і з урахуванням складових цього боргу, періоду виникнення та в розрізі кредитних договорів.

В додатку № 1 до договору факторингу значиться відступленою вимога ПАТ "Кредобанк" до ЗАТ "Корпорація Сталь" на загальну суму 31 831 199,03 грн.

Згідно акту прийому - передачі прав вимоги до боржника за договором факторингу від 29.11.2011 р., підписаному 16.12.2011 р., ПАТ "Кредобанк" передало, а ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" прийняло права грошової вимоги до боржника ЗАТ "Корпорація Сталь" за наступними кредитними договорами: № 016/08-КЛ від 18.07.2008 р. на суму 3 959 705,32 грн., № 028/08-КЛ від 03.09.2008 р. на суму 9 401 392,87 грн., № 044/07-КЛ від 19.12.2007 р. на суму 11 713 933,79 грн., № 049/06-КЛ від 03.07.2006 р. на суму 3 455 055,72 грн., № 060/06-КЛ від 01.09.2006 р. на суму1 500 000,00 грн., № 072/06-КЛ від 16.11.2006 р. на суму 2 203 663,27 грн., а всього на суму 32 233 750,97 грн.

Однак, ні додаток № 1 до договору факторингу № 1 від 29.11.2011 р., ні акти, що складені сторонами договору, не супроводжуються розрахунками певних, зазначених в них сум.

Крім того, 29.11.2011 р. між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" було укладено ще один договір факторингу (шляхом купівлі права грошової вимоги). Права вимоги, що продаються та відступаються ПАТ "Кредобанк" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" за цим договором також визначені у додатку № 1.

Разом з тим, наявні у справі додатки № 1 до договору факторингу не містять посилань щодо того, додатками до якого із двох договорів вони є.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для здійснення заміни кредитора у даній справі та задоволення відповідної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", оскільки товариством належним чином не доведено, що загальний обсяг відступленого права грошової вимоги включає у себе (повністю чи частково) ті вимоги, які, як грошові (майнові) вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", були заявлені у встановленому порядку кредитором у справі про банкрутство та включені до затвердженого реєстру вимог кредиторів у певній сумі з урахуванням її складових, що склались на певну дату або нараховані за певний період, та певної черги задоволення.

Тому колегія суддів вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.