Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову від 23.09.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Черкаської області № 925/707/13 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАНА" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Черкаська міська рада про розірвання договору про спільну діяльність та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за участю представників: позивача - відповідача - третьої особи - Передерій В.Г. Дядюк Є.М. не з'явились

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.06.2013 у справі № 925/707/13 (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 (колегія суддів у складі головуючого судді Рєпіної Л.О., суддів Суліма В.В., Тарасенко К.В.), задоволені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАНА" (далі-відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаської міської ради, розірвано договір про спільну діяльність від 10.06.2006, укладений між позивачем та відповідачем, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення демонтажу фундаменту на об'єкті "Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_1".

Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2014 (колегія судів у складі головуючого судді-доповідача Плюшка І.А., суддів Алєєвої І.В., Самусенко С.С.) рішення місцевого господарського суду від 20.06.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 13.11.2013 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами здійснення нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.07.2014 (суддя Дорошенко М.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Баранця О.М., суддів Калатай Н.Ф., Чорної Л.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач з рішенням місцевого суду від 01.07.2014 та з постановою суду апеляційної інстанції від 23.09.2014 не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 651 ЦК України, ст. ст. 4-2, 43, п.3 ч. 1 ст. 84 ГПК України.

Зокрема, скаржник зазначає, що судами під час нового розгляду справи не враховано, що відповідач не виконав жодних своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність, а, розпочавши будівництво "Бізнес-центру" шляхом закладення фундаменту, не завершив його до дати закінчення строку дії вищевказаного договору, припинивши будівництво в 2008 році у зв'язку з відсутністю коштів, чого не заперечує сам відповідач, відтак, скаржник вважає наявними підстави для розірвання договору та зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем належною йому на праві оренди земельною ділянкою.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти її задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2014 у складі колегії суддів: головуючого судді Плюшка І.А., суддів Дунаєвської Н.Г., Самусенко С.С. розгляд касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 призначено на 02.12.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2014 у складі колегії суддів: головуючого судді Плюшка І.А., суддів Дунаєвської Н.Г., Самусенко С.С. розгляд касаційної скарги відкладено на 16.12.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 у складі колегії суддів: головуючого судді Плюшка І.А., суддів Мележик Н.І., Самусенко С.С. розгляд касаційної скарги відкладено на 23.12.2014.

Розпорядженням в.о.керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/1752 від 22.12.2014 у зв'язку з відпусткою судді-доповідача Плюшка І.А. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 925/707/13, за результатами якого для її розгляду визначено доповідачем у справі суддю Грейц К.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Мачульський Г.М. та призначено розгляд скарги на 13.01.2015 на 10 год. 40 хв.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.01.2015 № 03-05/1, у зв'язку з виходом з відпустки судді Глос О.І., розгляд скарги у даній справі здійснюється в постійному складі колегії суддів: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Глос О.І.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 10.06.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАНА" (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (сторона-2) укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони домовились про організацію спільної діяльності на умовах дольової участі для досягнення наступних господарських і комерційних цілей: проведення проектних робіт з метою побудови 9-ти поверхової торгівельно-офісної споруди, в подальшому "Бізнес-центр" за адресою: АДРЕСА_1; підготовка будівельного майданчику під наступне будівництво: знесення тимчасових споруд та приміщень у відповідності до вимог ППР і ПОБ та проведення інших необхідних робіт згідно чинного законодавства; капітальне будівництво 9-ти поверхової споруди "Бізнес-центру" за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9270 м2 (п.1.1 договору); для досягнення мети за цим договором сторони зобов'язались обмінюватись інформацією, що знаходиться в їх розпорядженні, з тематики спільної діяльності, спільно проводити консультації для обговорення питань спільної діяльності (п.2.1 договору); сторона-1 після підписання цього договору зобов'язується прийняти на себе функції замовника будівельних робіт; невідкладно приступити до здійснення комерційних проектів відповідно до програми робіт за договором: прийняти на себе його організацію та фінансування з повноваженням представництва перед третіми особами; замовити проектно-кошторисні роботи, забезпечити для виконання цих робіт необхідними матеріалами; прийняти на себе зобов'язання по веденню спільних справ у відповідності до чинного законодавства України; після завершення робіт та вводу "Бізнес-центру" в експлуатацію в установленому порядку передати стороні-2 його частину нежилих приміщень (п.3.1 договору); сторона-2 за цим договором зобов'язується надати право на використання земельної ділянки на період з 10.06.2006 по 10.06.2009 за адресою: АДРЕСА_1 під будівельний майданчик для будівництва "Бізнес-центру", яка належить їй у відповідності до рішення 9-ї сесії Черкаської міської ради від 09.03.2006 та договору оренди землі від 28.04.2006 (п.4.1 договору); внеском сторони-1 є грошові кошти, трудова участь: всі організаційні заходи для якісного виконання робіт за цим договором і досягнення поставлених цілей, ведення спільної діяльності; доля сторони-1 складає 77,78% або 7210 м2 офісних приміщень в будівлі "Бізнес-центру" (п.7.1 договору); внеском сторони-2 є земельна ділянка площею 2816,2 м2 для розміщення будівельного майданчику під будівництво "Бізнес-центру"; доля сторони-2 складає 22,22% або 2060 м2 торгівельних приміщень в будівлі "Бізнес-центру" (п.7.2 договору); договір діє з моменту його підписання і до 10.06.2009, не пізніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право на офісні приміщення (п.15.5 договору); з моменту початку робіт, договір не може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, розірвати договір можна тільки за рішенням суду (п.15.6 договору).

20.10.2006 сторонами укладено доповнення №1 до договору, якими внесено наступні зміни: підпункт 1.1.1 викладено в такій редакції - "Проведення проектних робіт з метою добудови до адміністративної будівлі 10-ти поверхової торгово-офісної споруди, в подальшому "Бізнес-центр" за адресою: АДРЕСА_1", підпункт 1.1.3 викладено в такій редакції - "Капітальне будівництво 10-ти поверхової споруди "Бізнес-центру" за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9100 м2".

13.06.2018 сторонами укладено доповнення №2 до договору, яким продовжено термін дії договору та викладено п. 15.5 договору в такій редакції - "Цей договір діє з моменту підписання і до 10 червня 2010 року, не пізніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право власності на офісні приміщення".

Зазначаючи про порушення відповідачем умов договору від 10.06.2006 внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань, зокрема, щодо забудови земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у позивача, однак останній, через розташування на зазначеній вище ділянці незакінченого будівництвом об'єкту - фундаменту, позбавлений можливості її використовувати з 2008 року, продовжуючи нести витрати по її утриманню і внесенню орендної плати, позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору про спільну діяльність та зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 526, 629, ст. 1137 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи спір у справі вдруге, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що, оскільки спірним договором, строк дії якого встановлено до 10.06.2010, не визначено строків виконання будівельних робіт, правовідносини сторін за вказаним правочином після 10.06.2010 не припинились, отже зобов'язання, строк виконання яких договором не встановлено, не можуть вважатись порушеними відповідачем, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Втім, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, тобто, такими, що здійснені внаслідок порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи таке.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно з ч.2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За приписами ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Суди попередніх інстанцій правомірно визначили, що спірним договором врегульовано правовідносини сторін за договором простого товариства, вкладом позивача у спільне майно якого є орендована ним земельна ділянка площею 2816,2 м2 за адресою: АДРЕСА_1 під будівельний майданчик, а відповідача - грошові кошти, трудова участь.

Як встановлено судами і не заперечується сторонами, на виконання своїх зобов'язань за договором позивач підготував земельну ділянку під будівельний майданчик шляхом демонтажу будівель і споруд, що знаходились на ній, натомість відповідач, заклавши фундамент, припинив будівельні роботи ще в 2008 році. Будь-яких домовленостей щодо подальшого ведення спільної діяльності, не зважаючи на багаторічну переписку, сторони не досягли, що і стало підставою виникнення даного спору.

Вирішуючи спір у справі в частині розірвання договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що не зважаючи на закінчення строку дії договору, передбачені цим договором зобов'язання не припинилися у зв'язку з не визначенням умовами договору строку їх виконання, відтак договір не є припиненим, отже вимога про його дострокове розірвання заявлена правомірно і має розглядатись виходячи з загальних підстав, передбачених нормами ст. ст. 651, 652 ЦК України, втім, таких підстав суди не встановили, що зумовило відмову в позові.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що такі висновки здійснені без врахування правових наслідків закінчення строку договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Умовами укладеного між сторонами правочину від 10.06.2006, з урахуванням доповнень № 2 від 13.06.2008, визначено термін дії договору до 10 червня 2010 року, не пізніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право власності на офісні приміщення. Тобто, встановлено граничну дату строку дії договору - 10.06.2010, в межах якої мали б бути виконані зобов'язання сторін за договором, та, поряд з цим, визначено додаткову умову закінчення строку дії договору - виконання своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, що підтверджують право власності на офісні приміщення, яка (умова), виходячи з загального аналізу змісту пункту 15.5 договору, припиняла б дію правочину в разі закінчення будівництва "Бізнес-центру" до 10.06.2010.

При цьому, обставини закінчення 10.06.2010 строку дії спірного договору були встановлені також рішеннями господарських судів у справі № 8/294, на правові висновки яких йдеться посилання у судових актах попередніх інстанцій у даній справі, і саме на цих обставинах ґрунтувались заперечення відповідача проти даного позову в частині вимоги про розірвання спірного договору.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, за загальним правилом, виконання зобов'язань за договором здійснюється в межах строку дії договору, після закінчення якого вони припиняються і настає відповідальність за порушення цих зобов'язань, а також інші правові наслідки, встановлені законом та/або договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі спливу строку договору, отже, за умови встановлення певного строку дії договору, він повністю припиняється зі спливом саме цього строку.

Втім, висновки попередніх судових інстанцій про відмову в позові в частині розірвання договору зроблені без врахування вищевказаних приписів законодавства та відповідних умов договору від 10.06.2006 і не ґрунтуються на них, відтак судові акти в цій частині не можливо вважати підставними.

Щодо іншої частини позовних вимог - про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, то при повторному розгляді справи ці вимоги фактично не розглядались по суті, адже відмова в їх задоволенні стала наслідком відмови в позові про розірвання договору, при цьому, вирішення спору в цій частині позову має бути здійснене з урахуванням приписів ч.2 ст. 1141 ЦК України та умов договору від 10.06.2006, які регулюють правові наслідки припинення договору, а також пов'язані з цим відповідні права та обов'язки сторін.

Таким чином, не врахування господарськими судами вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є порушенням вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, судові акти у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 у справі Господарського суду Черкаської області № 925/707/13 та рішення Господарського суду Черкаської області від 01.07.2014 у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.