414/1150/16-а Про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - 20.09.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року (прийняту одноособово суддею Костроба Ю.Ю.) та на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сіваченка І.В., суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Кремінського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (надалі - відповідач, Кремінський РВДВС ГТУЮ у Луганській області), в якому просив визнати дії державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити дії

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Кремінського району Луганської області від 12 вересня 2016 року позов задовольнено повністю, визнано протиправними дії старшого державного виконавця Кремінського РВДВС ГТУЮ в Луганській області Бабіної С.І. щодо винесення постанови від 25 лютого 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відносно автомобіля ВАЗ21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 09 грудня 2008 року, зареєстрованого за ОСОБА_1, та притягнутого державним виконавцем як боржника. Зобов`язано старшого державного виконавця Кремінського РВДВС ГТУЮ в Луганській області Бабіну С. І. повернути ОСОБА_1 автомобіль, який був вилучений через незаконні дії старшого державного виконавця і який на теперішній час знаходиться у Луганській філії ДП МВС України "Інформ-Ресурси".

3. Суд першої інстанції вказав, що через неуважність та халатність державного виконавця Кремінського РВДВС ГТУЮ в Луганській області Бабіної С.І. позивач не має можливості користуватися своїм майном та вимушений витрачати здоров`я, час та гроші захищаючі свої законні права власника. Також суд не взяв до уваги доводи відповідача, щодо неповних даних боржника у виконавчому провадженні, внаслідок чого було накладено арешт на майно позивача.

4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов`язання старшого державного виконавця Бабіної С.І. повернути ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 21013, який був вилучений у позивача через незаконні дії старшого державного виконавця Бабіної С . І . і який на теперішній час находиться у Луганській філії ДП МВС України "Інформ-Ресурси", та в цій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити. В іншій частині постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року у справі № 414/1150/16-а залишено без змін.

5. Суд апеляційної інстанції вказав, що автомобіль позивача утримується не державним виконавцем Бабіною С.І., а Луганською Філією Державного підприємства "Інформ-Ресурси" Міністерства внутрішніх справ України, а тому виконання постанови суду першої інстанції в частині зобов`язання державного виконавця Бабіної С.І. повернути автомобіль позивачу не може бути здійснено.

6. Крім того суд вказав, що Луганська Філія Державного підприємства "Інформ-Ресурси" Міністерства внутрішніх справ України на території якого перебуває автомобіль позивача не є стороною у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 18 січня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Кремінський РВДВС ГТУЮ у Луганській області.

8. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2016 року в частині визнання дій державного виконавця незаконними та направити у цій частині справу на новий розгляд.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Кремінського РВДВС ГТУЮ у Луганській області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12 вересня 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2016 року.

10. 27 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

11.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині визнання дій державного виконавця незаконними та направити у цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

11.2. Кремінське РВДВС ГТУЮ у Луганській області вказує, що державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до чинного законодавства і постанова про арешт майна боржника винесена на підставі відповіді Сватівського ВРЕВ.

11.3. Крім того відповідач вказує, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 05 липня 2016 року, а постанова про зняття арешту та скасування розшуку майна позивача винесена 21 липня 2016 року, тобто спір між сторонами врегульовано.

12. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 18 червня 2016 позивач був зупинений працівниками ДАІ ДПС "Сватове", які повідомили йому, що автомобіль ВАЗ 21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 09 грудня 2008 року згідно постанови ВДВС Кремінського РУЮ в Луганській області № 37208018 затримано.

14. Працівниками поліції складено акт про тимчасове затримання транспортного засобу та повідомлено позивача про те, що автомобіль перевезено на штраф майданчик до м. Сєвєродонецьк.

15. Позивач 20 червня 2016 року звернувся до Кремінського РВДВС ГТУЮ у Луганській області для з`ясування, з яких причин його автомобіль затримано, на що державний виконавець повідомив, що позивач є боржником по сплаті штрафу у виконавчому провадженні, яке перебуває у неї на виконанні. Також відповідачем надано інформацію про боржника, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові - ОСОБА_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та адреса проживання АДРЕСА_1 .

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання.

21. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

22. Частиною другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець:

здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз`яснює сторонам їхні права і обов`язки.

23. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. (частина перша статті 17 Закону України "Про виконавче провадження").

24. Пунктом 1 частини другої цієї статті встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

25. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 18 у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

29. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач відповідно до наданих документів це ОСОБА_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_2, згідно копії свідоцтва про реєстрацію є власником автомобіля ВАЗ21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, колір білий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 09 грудня 2008 року.

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, боржником у виконавчому провадженні № 37208018 є ОСОБА_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, та адреса проживання

АДРЕСА_1. 31 . Встановивши помилку 21 червня 2016 року, відповідач звільнила з під арешту автомобіль та припинила розшук автомобіля позивача, вказавши, що автомобіль було оголошено в розшук та арештовано помилково.

32. Таким чином, позивач по справі та боржник за виконавчим провадження є різними особами, а державний виконавець, приймаючи рішення про арешт майна позивача, не пересвідчилась, що позивач в цій справі і боржник у виконавчому провадженні є однією особою. В подальшому відповідачем було прийнято постанови, якими скасовано арешт автомобіля позивача та оголошення його розшук.

33. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що відповідачем протиправно прийняті постанови про арешт автомобіля позивача та оголошення його розшук.

34. Разом з тим, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо неможливості зобов`язати державного виконавця Відділу Бабіну С.І. повернути ОСОБА_1 автомобіль ВАС 21013 державний номер НОМЕР_1, 1985 року випуску, оскільки вказаний транспортний засіб утримується не державним виконавцем, а Луганською Філією Державного підприємства "Інформ-Ресурси" Міністерства внутрішніх справ України.

35. Отже, Верховний Суд констатує, що рішення суду апеляційної інстанції ґрунтуюється на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

36. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

VI. Судові витрати

37. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.