3/5005/6006/2012 Про стягнення штрафних санкцій за договором підряду - 26.02.2014 Прийняття

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 р. у справі № 3/5005/6006/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до підприємства "Автоспецекскавація № 2 Західно-Донбаської громадської організації "Союз Чорнобиль України" про стягнення 4 393 949,60 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Гнєзділова Н.В. (дов. від 02.01.2014 р.);

відповідача: Сагайдак А.В. (дов. від 19.07.2012 р.),

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулося Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" до Підприємства "Автоспецекскавація № 2 Західно-Донбаської громадської організації "Союз Чорнобиль України", м. Дніпропетровськ про стягнення 4 393949,60 грн. штрафних санкцій за договором підряду, мотивуючим тим, що підрядник не виконав договірні зобов'язання з будівництва автомобільної дороги в обумовлений строк.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 р. (суддя: Юзіков С.Г.) у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що за умовами Договору проектну документацію повинен був надати позивач. Підписуючи Додаткову угоду, сторони визнали наявність помилок в проектній документації, тобто позивач був обізнаним про необхідність внесення змін до договору, без виконання яких неможливе завершення будівельних робіт. Згідно з висновками експертів додаткові роботи, обумовлені Додатковою угодою не охоплювалися наданим позивачем відповідачеві проектом № Р5256-370300-АД від 2005 р.; пункти 1 та 2 Додаткової угоди з Додатками 3 та 4 є підставою для внесення змін до проекту № Р5256-370300-АД від 2005 р. Також, суд першої інстанції вважає, що без внесення змін до проекту й передачі зміненого проекту Відповідачеві, останній не міг завершити будівельні роботи, тому, відповідно, відбулось прострочення кредитора, за яке не може покладати відповідальність на боржника (Відповідача).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. (головуючий суддя: Іванов О.Г., судді: Березкіна О.В., Подобєд І.М.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р. у справі № 3/5005/6006/2012 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.05.2010 року сторонами укладено Договір № 10-3/1980-ПД/И (далі - Договір) за яким Підрядник (Відповідач) зобов'язався своїми силами та на свій ризик виконати, а Замовник (Позивач) - прийняти та оплатити наступні роботи: будівництво автодороги (далі - роботи) від автодороги Брагиновка - Росішка до пром.майданчика вентиляційної свердловини № 3 ВСП ВАТ "Павлоградвугілля" "Шахта "Ювілейна" (п.1.1 Договору). 22.04.2011р. ВАТ "Павлоградвугілля" перейменовано в ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". Відповідно до п. 2.5 Договору роботи за договором виконуються згідно з проектною, технічною та кошторисною документацією, переданою Замовником Підряднику до початку робіт. 01.04.2011 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі Додаткова угода), за якою, у зв'язку з частковими змінами видів та об'ємів робіт без збільшення їх вартості, керуючись ст. 651 ГК України, сторони дійшли згоди: 1. Виключити з договірної ціни види й обсяги робіт, які виникли у результаті змін конструктивів і технології виконання робіт на суму 151 764,00 грн., згідно з актом корегування, який є невід ємною частиною Додаткової угоди (додаток №3); 2. Включити в договірну ціну роботи, які виникли у результаті помилки в проектній документації на суму 147 713,60 грн., згідно з актом на додаткові роботи, який є невід ємною частиною Додаткової угоди (додаток №4).

Виходячи з необхідності завершити будівництво автодороги сторони вирішили викласти абзац третій п. 10.1 договору у наступній редакції:

"за належного виконання сторонами своїх обов'язків, обумовлених даним договором, датою закінчення строку дії договору є 31.08.2011р., а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за договором, датою закінчення строку дії договору є дата повного і належного виконання сторонами (згідно з умовами договору) усіх прийнятих на себе за договором зобов'язань."

Відповідно до п.7 додаткової угоди замовник зобов'язався перерахувати трьома частинами, по 324 000 грн. кожна, передоплату на розрахунковий рахунок підрядника для закупівлі матеріалів.

Підряднику платіжним дорученням № 30503 від 11.04.2011р., перераховано 324 000 грн., платіжним дорученням № 36691 від 17.05.2011р. - 324 000 грн., платіжним дорученням № 40871 від 06.06.2011р. - 324 000 грн.

У зв'язку з тим, що Відповідач (Підрядник) не виконав договірні зобов'язання з будівництва автомобільної дороги в строк до кінця другого тижня липня 2011р., включно, посилаючись на п. 5.4 Договору, Позивач (Замовник) самостійно склав акт від 02.04.2012 року про виявлені порушення і 20.04.2012р. направив його Відповідачеві (Підрядникові).

Так, згідно з п.9.3 графіка облаштування укріплення конструкцій мосту прострочено на 285 днів; за п.6.2, п.7.2, п .9.2, п. 10.2 графіка облаштування дорожнього одягу, пікети 7-8, 9 -11 прострочено на 261 день (роботи не виконані); за п. 12 графіка облаштування каналів і оголовків прострочено на 291 день (роботи не виконані); за п.13 графіка обстановка та належність автодороги прострочено на 261 день (роботи не виконані); облаштування каналів і кюветів прострочено на 291 день (роботи не виконані).

Згідно з ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (668-2005-п) затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів, і є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (п. 2 Загальних умов).

Зокрема, пунктами 48 та 49 вказаної вище постанови передбачено, що сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду.

Частиною 3 ст. 320 ГК України визначено, що підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.

Частина перша ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України № 3027 від 05.08.2013 р. комісійної судової будівельно-технічної експертизи: 1.додаткові роботи, які обумовлені додатковою угодою № 1 від 01.04.2011 р. до договору № 10-3/1980-ПД/И від 31.05.2010р. не охоплюються наданим позивачем відповідачеві проектом № Р5256-370300-АД від 2005 року; пункти 1 та 2 додаткової угоди № 1 від 01.04.2011 р. з додатками 3 та 4, укладеної до договору № 10-3/1980-ПД/И від 31.05.10 р. є підставою для внесення змін до проекту № Р5256-370300-АД від 2005 року; повне виконання робіт за проектом № Р5256-370300-АД від 2005 року, у зв'язку з наявністю додаткової угоди № 1 від 01.04.2011 р. з додатками 3 та 4, укладеної до договору № 10-3/1980-ПД/И від 31.05.2010 р., без змін проекту неможливо.

Частинами 1, 2 ст. 878 ЦК України встановлено, що замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Отже, згідно ст. 878 ЦК України замовник має право змінити узгоджену роботу шляхом внесення змін до проектно-кошторисної документації. Але, вищезазначене право замовника на зміну проекту, не звільняє останнього від обов'язку передати змінений проект підряднику до початку виконання робіт, навіть, якщо вартість таких змін менше десяти відсотків вартості узгоджених робіт.

Таким чином, за умовами Договору проектну документацію повинен був надати позивач. Підписуючи Додаткову угоду, сторони визнали наявність помилок в проектній документації. Тобто, позивач був обізнаним про необхідність внесення змін до проектної документації, без виконання яких неможливе завершення будівельних робіт. Саме про необхідність змінити та викласти у новій редакції проектно-кошторисну документацію зазначено у п. 3 Додаткової угоди № 1 від 01.04.2011 року, чого позивачем зроблено не було. Тому, доводи скаржника про те, що відповідачем не направлені позивачеві повідомлення про виявлені додаткові, не передбачені проектом роботи, є безпідставними, оскільки підписуючи Додаткову угоду позивач був обізнаним про наявність не передбачених проектом робіт.

Враховуючи наведене колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дослідивши договір від 31.05.2010 року № 10-3/1980-ПД/И (з урахуванням усіх додаткових угод до нього); висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи, акт на корегування окремих видів та об'ємів робіт до договору, дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в позові.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відбулось прострочення кредитора, за яке не може покладатись відповідальність на відповідача.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків судів, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

Статтею 111-7 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.