ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 року Справа № 28/216/08
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.,
суддів: Бакуліної С.В., Полянського А.Г.
розглянувши
касаційну скаргу концерну "Міські теплові мережі"
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 10.12.2013 року
у справі № 28/216/08 Господарського суду
Запорізької області
за позовом концерну "Міські теплові мережі"
до Запорізького державного підприємства
"Радіоприлад"
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
за участю представників сторін:
позивача - Кузьміна С.Ю. дов. від 31.12.2013 р.,
відповідача - Денисюк О.С. дов .від 07.05.2013 р.
У судовому засіданні 19.02.2014 року була оголошена перерва на 26.02.2014 р. відповідно до ст. 77 ГПК України
Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 25.02.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Мачульського Г.М. для розгляду касаційної скарги у цій справі, призначено колегію суддів у складі: головуючий - Кравчук Г.А., судді - Бакуліна С.В., Полянський А.Г.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.10.2013 р. (суддя - Сушко Л.М.) задоволена заява Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" про визнання наказу від 03.07.2008р. по справі 28/216/08 на суму 1 172 114,39 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. (суді - Кододова О.В., Агапова О.Л., Геза Т.Д.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.10.2013 р залишено без змін.
Не погоджуючиcь з ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2008 р. частково задоволено позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" до відповідача ЗДП "Радіоприлад", стягнуто 1112301 грн. 71 коп. основного боргу, 5000 грн. 00 коп. пені, 51 167 грн. 38 коп. інфляційних втрат, 3 645 грн. 30 коп. 3% річних, 11 914 грн. 16 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання зазначеного рішення 03.07.2008 р. видано відповідні накази.
Комунарським відділом Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції 08.08.2007 р. відкрито виконавче провадження ВП № 8635572 з виконання наказу № 28/216/08, виданого 03.07.2008 р., про стягнення 1 172 114,39 грн.
Відповідач звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про визнання наказу від 03.07.2008 р. по справі 28/216/08 на суму 1 172 114,39 грн. таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (5213-17)
передбачено припинення грошового зобов'язання в силу закону відповідно до ст. 598 ЦК України.
Стаття 117 ГПК України передбачає, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 4 статті 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Відповідач звертаючись до суду з заявою про визнання наказу від 03.07.2008 року в даній справі таким, що не підлягає виконанню, послався на те, що заборгованість відповідача, встановлена рішенням суду в даній справі, підлягає списанню відповідно до умов Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (5213-17)
.
Дія вказаного закону розповсюджується на ЗДП "Радіоприлад" та Концерн "Міські теплові мережі" з огляду на те, що для реалізації принципів діяльності та виконання завдань у сфері оборони, визначених ст.ст. 13, 16 Закону України "Про оборону України", з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації, утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 29.12.2010 р. № 1221 (1221-2010-п)
"Про утворення Державного концерну "Укроборонпром". На підставі п.1 постанови КМУ від 29.12.2010р. № 1221 (1221-2010-п)
утворений Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу держаних підприємств згідно з додатком, в перелік яких з урахуванням змін, передбачених у постанові КМУ від 06.04.2011 р. № 374 (374-2011-п)
"Про внесення змін до постанови КМУ від 29.12.2010 р. № 1221 (1221-2010-п)
" увійшло Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад".
Стаття 2 Закону України від 06.09.2012року № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" передбачає, що на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:
1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;
2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;
3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;
4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.
З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2012 р. наказом № 399 утворена інвентаризаційна комісія з інвентаризації розрахунків та наказом № 400 утворена комісія для списання заборгованості підприємства перед постачальниками електричної енергії, теплової енергії (а.с.93-96). 05.11.2012 р. між ЗДП "Радіоприлад" та Концерном "Міські теплові мережі" підписано акт про наявність та розмір заборгованості, що виникла на 01.09.2012р. та непогашена станом на 30.10.2012 р. в тому числі (п.1) за рішенням суду № 28/216/08 від 10.05.08р. (а.с.89).
Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Акт підписний сторонами 05.11.2012 р. містить примітку, в якій зазначено, що акт звіряння є підставою та використовується тільки для погашення заборгованості за умовами визнання даного акту Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України". Вказаний акт з цією умовою був підписаній обома сторонами.
Однак, судами не досліджено питання погодження вказаного акту Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
В даному випадку самі сторони передбачили погодження акту Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", і, тільки після такого погодження цей акт може бути підставою для погашення заборгованості.
За таких обставин, суд першої інстанції приймаючи до уваги вказаний акт як доказ погодження сторін на списання заборгованості не звернув увагу на примітку та не надав оцінку вказаній умові.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого фактичні обставини справи не були достовірно встановлені.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, із направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Таким чином, для правильного вирішення даного спору суду необхідно врахувати викладене, встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.10.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року у справі № 28/216/08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді С.В. Бакуліна
А.Г. Полянський