Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: Черкащенка М.М., суддів: Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Омельчук С.В.; відповідача - Панченко Н.О.; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 та на рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2013 у справі № 5021/1181/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Навігатор Л" до Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" про стягнення 941 568, 35 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л" (далі - ТОВ НВП "Навігатор Л") звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" (далі - ПАТ "Конотопський арматурний завод") про стягнення 941 568, 35 грн., з яких сума 100% передоплати здійсненої позивачем відповідачу за роботу у розмірі 94 585, 20 грн. та сума завданих збитків у розмірі 846 983, 15 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.08.2012 порушено провадження у справі № 5021/1181/12 за позовом ТОВ НВП "Навігатор Л" до ПАТ "Конотопський арматурний завод" про стягнення 941 586, 35 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зайцева І.В., судді Костенко Л.А., Левченко П.І.) від 27.05.2013 позов задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ "Конотопський арматурний завод" на користь ТОВ НВП "Навігатор Л" 456 243, 55 грн. збитків, в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., судді Гончар Т.В., Істоміна О.А.) від 25.09.2013 рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Сумської області від 27.05.2013 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2013, ПАТ "Конотопський арматурний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів в частині стягнення 456 243, 55 грн. збитків скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ПАТ "Конотопський арматурний завод" посилається на те, що судами попередніх інстанцій не визначено характер правовідносин, які склались між сторонами, та відповідно не застосовано ті норми матеріального права, які підлягали застосуванню для їх врегулювання.

Також скаржник посилається на те, що не підтверджений належними доказами ані факт недоліків виконаних робіт, ані причинно-наслідковий зв'язок між діями виконавця та настанням несприятливих наслідків, дослідження якого потребує спеціальних знань.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 касаційну скаргу ПАТ "Конотопський арматурний завод" прийнято до провадження та призначено на 12.02.2014. Цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2013 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

До початку розгляду касаційної скарги 12.02.2014 ТОВ НВП "Навігатор Л" було подано заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 у задоволенні заяви ТОВ НВП "Навігатор Л" про відвід колегії суддів було відмовлено.

На адресу суду 12.02.2014 від ТОВ НВП "Навігатор Л" також надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Конотопський арматурний завод", в якому позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

В засіданні суду, призначеному на 12.02.2014, було оголошено перерву до 26.02.2014.

На адресу суду 26.02.2014 від ПАТ "Конотопський арматурний завод" надійшли пояснення до касаційної скарги, в яких скаржник також зазначає, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано положення ч. 1 ст. 614 ЦК України, оскільки не було встановлено та перевірено положення договору, що регулюють відповідальність сторін та яка відповідальність передбачена законом за порушення зобов'язань для договорів такого виду.

Від ТОВ НВП "Навігатор Л" на адресу суду 26.02.2013 також надійшли доповнення до відзиву, в яких позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій вірно визначений характер правовідносин, які склалися між сторонами, а саме правовідносини зобов'язального характеру, і правильно з'ясовано обсяг прав та обов'язків сторін, а на підставі наявних у справі доказів встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами ТОВ НВП "Навігатор Л" звернулося до ПАТ "Конотопський арматурний завод" з листом від 31.05.2010 вих. № А20-132, в якому просило останнього провести кування двох циліндричних заготовок зі сталі 60Х3Г8Н8В. Для цього відповідачу позивачем була надана заготовка розміром: O940+5 / O600-5 х 810+3 (вага 1 шт. 2615 кг.). Необхідні розміри поковки O1100+-14 / O857+-15 х 806+15.

При куванні позивач просив відповідача застосувати оправу для розкочування O300 х 4200, яка знаходиться у відповідача на відповідальному зберіганні.

ПАТ "Конотопський арматурний завод" 02.06.2010 було направлено ТОВ НВП "Навігатор Л" лист № 40/520у, в якому зазначено, що відповідач має технологічну і виробничу можливість виготовити з сировини позивача наступну продукцію: поковку O1100+-15 / O857+-15 х 806+15 з марки сталі 60ХЗГ8Н8В в кількості 2 штуки ціною за одиницю 26 188, 00 грн. без ПДВ. Термін виготовлення продукції протягом 15-ти днів з моменту надходження 100% передоплати на розрахунковий рахунок підприємства і надання матеріалу.

Позивач листом № А20-219 від 22.11.2010 повідомив ПАТ "Конотопський арматурний завод", що ним буде поставлено 2 заготовки для кування. Крім того, у даному листі був описаний технологічний процес кування (розкочування).

ТОВ НВП "Навігатор Л" платіжним дорученням № 2627 від 31.05.2010 перерахувало на рахунок ПАТ "Конотопський арматурний завод" кошти у сумі 62 851, 20 грн. з урахуванням ПДВ.

Листом № 48/266 від 27.12.2010 відповідач повідомив позивача про те, що ПАТ "Конотопський арматурний завод" двічі виконував перекування переданих позивачем двох заготовок розміром O940/O600 х 810 по технології, вказаній позивачем в листі № А20-219 від 22.11.2010 з температурним інтервалом кування 600°С - 300°С. За два перекування деформація заготовок по діаметрам склала не більше 0,01 і на даний час поковки мають наступні розміри: O947/O610 х 810 та O950/O615 х 810. Результати деформації поковок на гідравлічному пресі при температурі набагато нижче температури закінчення кування (850°С) вказують на неприпустимість даної технології для досягнення необхідної геометрії поковок і призвело до збільшення затрат на 26 445, 00 грн. без ПДВ.

Відповідач запропонував перекування заготовок виконати по наступній технології:

1. Розкачування заготовок до оптимальних розмірів з температурним інтервалом кування 1100-850°С.

2. Охолодження поковок на повітрі до Т = 600°С, обкатка поковок до необхідних розмірів.

3. Посадка поковок після кування в піч з Т = 550°С, охолодження з піччю.

У зв'язку з цим, відповідач запропонував позивачеві сплатити непередбачені витрати у розмірі 26 445, 00 грн.

Згідно з рахунком № 64 від 20.04.2011 позивач за виконання робіт відповідачем платіжними дорученнями № 343 від 20.04.2011, № 2899 від 20.04.2011 перерахував на рахунок останнього 31 734, 50 грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, позивачем на користь відповідача за кування двох циліндричних заготовок зі сталі 60Х3Г8Н8В були перераховані кошти у розмірі 94 585, 20 грн., що підтверджується витягами з банківських виписок за період з 01.04.2011 по 31.04.2011 та за період з 01.05.2010 по 31.05.2010.

ПАТ "Конотопський арматурний завод" 11.05.2011 на адресу ТОВ НВП "Навігатор Л" був направлений лист № 78/89, в якому повідомлялося, що в результаті експериментальної переробки злитків кілець зі сталі 60Х3Г8Н8В в поковки (напівгаряча ковка, термообробка, гаряча ковка, напівгаряча ковка) по погодженим технологіям на останньому його етапі виникли не прогнозовані відповідачем дефекти на поверхні поковки. Вони з'явилися у вигляді відносно глибоких продольних тріщин на внутрішній поверхні кілець по всій їх висоті. По оцінці розмірів дефектів поковки не можуть бути використані за їх прямим призначенням та підлягають переплавці. Пояснити їх виникнення у відповідача відсутні можливості у зв'язку з обмеженістю інформації поведінки та властивостей сталі марки 60Х3Г8Н8В при застосуванні різних температур. Тому, у зв'язку з цим просив позивача направити компетентного представника для прийняття рішення з цих питань у разі його зацікавленості.

ТОВ НВП "Навігатор Л" 11.05.2011 на адресу ПАТ "Конотопський арматурний завод" був направлений лист № А 20-106, в якому у зв'язку з браком, що стався при розкочуванні (куванні) кілець зі сталі 60Х3Г8Н8В та стислими термінами поставки готових виробів з вищевказаних кілець, просив організувати відвантаження бракованих кілець для подальшої переплавки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов'язань з виготовлення поковки, отримавши за роботу 100% передоплати, крім того останнім було повністю зіпсовано надані позивачем механічно оброблені кільця зі сталі, на виготовлення яких позивачем було витрачено значні кошти, час та трудові ресурси, тим самим, завдавши останньому значних матеріальних збитків. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав роботи з виготовлення поковок здійснена позивачем 100% передоплата підлягає поверненню в повному обсязі, а саме у розмірі 94 585, 20 грн.

Окрім того, як зазначає позивач, до передачі кілець відповідачу для поковки на купівлю матеріалів та витрат на виготовлення кілець, а потім на роботу по порізці бракованих поковок та передачу матеріалу для (переплавки) відливки методом ЕШЛ нового виливка було витрачено значні матеріальні кошти у розмірі 846 983, 15 грн., які є збитками, завданими ТОВ НВП "Навігатор Л" ПАТ "Конотопський арматурний завод", та підлягають стягненню з відповідача.

Господарські суди, на підставі наявних у справі доказів встановивши, що відповідачем не виконано взятого на себе зобов'язання з поковки і допущено брак, дійшли висновку щодо наявності його вини у завданні значних матеріальних збитків позивачу, які підлягають відшкодуванню.

Зокрема, суди попередніх інстанцій вирішили, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з виготовлення поковок, то здійснена позивачем передоплата підлягає стягненню у заявленому ним розмірі - 94 585, 20 грн.

Окрім того, господарські суди дійшли висновку, що заявлена сума витрат, додатково понесених позивачем внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань (в тому числі і сума попередньої оплати) і доведених ним первинними бухгалтерськими документами, становить 456 243, 55 грн. і підлягає стягненню, при цьому решта заявленої до стягнення суми збитків позивачем не доведена, а тому в її стягненні судами відмовлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

У п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, зокрема такого яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

У ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій в порушення норм процесуального права не встановили, на якій підставі виникли цивільні права та обов'язки між сторонами, яка правова природа таких фактичних відносин, та відповідно, які норми підлягали застосуванню при їх регулюванні. Як наслідок судами не було визначено правової підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 100% передоплати здійсненої позивачем за роботу у розмірі 94 585, 20 грн.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У ч. 1 ст. 225 ГК України закріплено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, мають бути наявні усі елементи такого правопорушення: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Суди попередніх інстанцій, не визначивши правову природу відносин, які склалися між сторонами та які норми підлягають застосуванню при їх регулюванні, дійшли передчасного висновку щодо наявності складу цивільного правопорушення у діях ПАТ "Конотопський арматурний завод", а отже й правових підстав для задоволення позову в частині стягнення збитків у сумі саме в розмірі, визначеному судами.

Зокрема, суди попередніх інстанцій, стягуючи як збитки вартість зіпсованих патрубків, врахували вартість повернутого матеріалу, як сировини для подальшого використання, виходячи із середньої вартості металобрухту, зазначеної ТОВ НВП "Навігатор Л" 2 000, 00 грн. за 1 000 кг, та дійшли висновку про обґрунтованість таким чином суми, визначеної позивачем у розмірі 246 542, 20 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ч. 4 ст. 225 ГК України).

Разом з тим, всупереч абз. 1 ч. 1 ст. 225 ГК України, згідно з яким вартість втраченого майна визначається відповідно до вимог законодавства, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, а судами не було перевірено відповідність такого розрахунку встановленим цінам на відповідну сировину.

Також, задовольняючи вимоги ТОВ НВП "Навігатор Л" в частині стягнення вартості понесених ним додаткових витрат внаслідок порушення зобов'язання ПАТ "Конотопський арматурний завод" у розмірі 361 658, 35 грн., які складаються із вартості робіт по порізці купленої труби, придбання полотна для порізки труби, термообробки поковки сталі, вартості електродів для виконання робіт по порізці бракованих поковок, робіт з відливки нового виливка кільця, а також відмовляючи у стягненні збитків в іншій частині, які складаються зокрема з вартості робіт по відсверлюванню поковки та механічної обробки заготовок, суди попередніх інстанцій не з'ясували необхідність та доцільність виконання усіх таких робіт, понесених у зв'язку з цим витрат та обґрунтованості і правильності включення таких сумарних величин у розрахунок, а отже не визначили з достовірністю розмір збитків та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, заявленими до стягнення позивачем.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст. 111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Конотопський арматурний завод" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 27.05.2013 у справі № 5021/1181/12 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.