Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційні скарги приватного підприємства "Олеандр", м. Севастополь, і Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013

зі справи № 910/2352/13

за позовом Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH; далі - Компанія), Німеччина,

до приватного підприємства "Олеандр" (далі - Підприємство),

Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство)

про припинення порушення прав власника патенту на винахід,

за участю представників:

Компанії - Сиклітенка В.В.,

Підприємства - Петришина С.І.,

Міністерства - Тимченко В.В.,

Компанія як власник патенту України № 47429 на винахід "Фунгіцидний засіб" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про:

- зобов'язання Підприємства припинити використання у будь-який спосіб винаходу "Фунгіцидний засіб";

- визнання недійсним наказу Міністерства від 12.03.2012 № 152 (v0152737-12) (далі - Наказ) у частині реєстрації препарату "Універсал Мульті, КЕ" (далі - Препарат);

- зобов'язання Міністерства виключити Препарат з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2013 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий суддя, судді Верховець А.А., Остапенко О.М.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням на приписи статей 16, 418, 459, 462, 463, 464 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 28, 34 Закону України від 15.12.1993 № 3687 "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон № 3687), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статей 1, 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" та статті 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) мотивовано наявністю підстав для судового захисту оспорюваних виключних прав Компанії як власника відповідного патенту на винахід.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий судовий розгляд.

Міністерство в касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Компанія подала відзив на касаційні скарги, в якому зазначила про безпідставність їх доводів та просила судове рішення зі справи залишити без змін, а скарги - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Компанії, Підприємства та Міністерства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами:

- Компанія є власником чинного патенту України № 47429 на винахід, яким, зокрема, надано правову охорону комбінації активних речовин, що мають загальновживану назву "спіроксамін", "тебуконазол" та "триадименол" у масовому співвідношенні 1:(0,1-1,5):(0,1-1,5);

- Міністерством згідно з Наказом за заявкою Підприємства здійснено на його ім'я державну реєстрацію Препарату;

- зазначений препарат внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;

- Підприємством вчинено дії з пропонування для продажу Препарату, що містить усі ознаки, включені до незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 47429.

За змістом статей 462, 464 ЦК України та статей 6, 28 Закону № 3687: об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути, зокрема, продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); авторство і право власності на винахід, корисну модель засвідчуються патентом; права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу; патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частина друга статті 20 ГК України як один із способів захисту прав і законних інтересів передбачає визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно з статтею 34 Закону № 3687 будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Статтею 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) передбачено, що її Члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині, передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти їх зловживань.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

За таких обставин попередні судові інстанції з дотриманням приписів названих норм матеріального і процесуального права на підставі ретельної оцінки наявних доказів та з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, беручи до уваги мету, підстави та правові наслідки державної реєстрації спірного Препарату, а також правовий зміст виключних майнових прав власника патенту на винахід, за відсутності з боку Підприємства і Міністерства доказів існування комбінації активних речовин, які хоча й мали б назву "спіроксамін", "тебуконазол" та "триадименол" у зазначеному масовому співвідношенні, але не підпадали б під дію патенту України № 47429, діючи з метою запобігання порушень прав власника патенту від протиправного використання його винаходу іншими особами, встановивши те, що: Компанія є власником чинного патенту України № 47429 на винахід, яким надано правову охорону комбінації активних речовин, що мають загальновживану назву "спіроксамін", "тебуконазол" та "триадименол" у названому масовому співвідношенні; Міністерством згідно з Наказом за заявкою Підприємства здійснено на його ім'я державну реєстрацію Препарату, активною діючою речовиною якого є саме комбінація активних речовин, що мають загальновживану назву "спіроксамін", "тебуконазол" та "триадименол" у згаданому масовому співвідношенні, виключне право на використання яких за патентом України № 47429 належить Компанії; зазначений Препарат внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в України; Підприємство не має дозволу правовласника на використання винаходу за патентом України № 47429 (зокрема, і шляхом його застосування в Препараті), - дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог Компанії.

Доводи скаржників стосовно дій Міністерства у спосіб, в межах та в порядку, встановленому Конституцією України (254к/96-ВР) та Законами України, з дотриманням передбаченої законодавством процедури, не можуть бути підставами для задоволення касаційних скарг, оскільки формальне дотримання Міністерством існуючої процедури реєстрації пестицидів і агрохімікатів за будь-яких умов не має домінувати над відповідним майновим правом особи та не повинно ставити під сумнів виключний характер прав на винахід.

При цьому за приписами підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 452/2011 (452/2011) , саме Міністерство відповідно до покладених на нього завдань розробляє та подає на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.

Інші доводи касаційних скарг також не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційні скарги не відповідають вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 зі справи № 910/2352/13 залишити без змін, а касаційні скарги приватного підприємства "Олеандр" і Міністерства екології та природних ресурсів України - без задоволення.