Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е. - головуючого, Васищак І.М., Чернов Є.В. за участю представників: ПуАТ Банк "Київська Русь" ОСОБА_5 розглянув касаційну скаргу ОСОБА_6 ОСОБА_7 публічного акціонерного товариства Банк "Київська Русь" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2013 у справі № 910/467/13 господарського суду міста Києваза позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства Банк "Київська Русь", товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" про визнання частково недійсним договору застави

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.03.2013 р. (суддя Якименко М.М.) позов задоволено повністю; визнано частково недійсним договір застави № 7553 від 10.06.2009, укладений між першим та другим відповідачем, в частині застави: 1) Комбайну Krone Кукурудз. приставка суцільн. зрізу Easy Collect 7500, арт. 3520100; 2) Підбирача трав'яного сінажу Pick-Up Easy Flow 3001; 3) Комбайну кормозбирального Krone Big X 500, 2008 року випуску, двигун № 458.991-00-124830, об'єм двигуна - 12816 см.куб, маса 16 310 кг; знято заставу з комбайну Krone Кукурудз. приставка суцільн. зрізу Easy Collect 7500, арт. 3520100, підбирача трав'яного сінажу Pick-Up Easy Flow 3001 серійний номер 770063, комбайну кормозбирального Krone Big X 500, 2008 року випуску, номер державної реєстрації 46824АА, двигун № 458.991-00-124830, об'єм двигуна - 12816 см.куб, маса машини - 16 310 кг, Свідоцтво про реєстрацію машини - АБ № 557978; підлягає стягненню з першого та другого відповідача на користь позивача 1 073,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 р. (судді: Ропій Л.М., Кондес Л.О., Рябуха В.І.) рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2013 р. залишено без зміни.

Публічне акціонерне товариство Банк "Київська Русь" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Скаржник доводить, що суд в порушення вимог ст. 4-2 ГПК України односторонньо дослідив обставини та докази у справі, не надав належної оцінки доводам банку; суд в порушення вимог ст. 33 ГПК України не звернув уваги на недоведеність обставин справи, а саме, що позивачем рухоме майно (сільгосптехніка), яке є предметом купівлі-продажу та предметом обтяження не ідентифіковані, не враховано існування заборгованості за договорами від 16.01.2008 р. № 0113 та від 14.08.2008 р. № 09; оспорюваний договір застави від 10.06.2009 р. відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, тому відсутні підстави для визнання його недійсним згідно з вимогами ст. 215 ЦК України.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є визнання частково недійсним договору застави № 7553 від 10.06.2009, який укладений між першим та другим відповідачем в частині застави: 1) Комбайну Krone Кукурудз. приставка суцільн. зрізу Easy Collect 7500, арт. 3520100; 2) Підбирача трав'яного сінажу Pick-Up Easy Flow 3001; 3) Комбайну кормозбирального Krone Big X 500, 2008 року випуску, двигун № 458.991-00-124830, об'єм двигуна - 12816 см.куб, маса 16 310 кг; зняття застави з комбайну Krone Кукурудз. приставка суцільн. зрізу Easy Collect 7500, арт. 3520100, підбирача трав'яного сінажу Pick-Up Easy Flow 3001, комбайну кормозбирального Krone Big X 500, 2008 року випуску, двигун № 458.991-00-124830, об'єм двигуна - 12816 см.куб, маса 16 310 кг; стягнення з відповідачів судового збору, керуючись ст.ст. 203, 215- 217, 321, 334, 346, 513, 521, 576, 583 ЦК України, ст.ст. 4, 11 Закону України "Про заставу".

Судом встановлено, між позивачем та другим відповідачем укладені контракти купівлі-продажу № 0113 від 16.01.2008 та № 09 від 14.08.2008, відповідно до п.п. 1.1 яких позивач, за контактами продавець, продає, а другий відповідач, за договором покупець, купує на умовах діючого контракту сільськогосподарську техніку, згідно із додатками (специфікаціями) до даного контракту, які є його невід'ємними частинами.

Згідно із додатком № 1 до контракту № 0113 від 16.01.2008 позивач зобов'язався поставити другому відповідачу сільськогосподарську техніку на суму 284 868,00 євро, а саме: польовий подрібнювач BIG X-500 І, підбирач під трав'яний сінаж Easy Flow 3001, кукурудзяну приставку суцільного зрізу Easy Collect 7500, а згідно із додатком № 1 від 14.08.2008 до контракту № 09 позивач зобов'язався поставити другому відповідачу сільськогосподарську техніку на суму 283 108,00 євро, а саме: польовий подрібнювач BIG X-500, підбирач під трав'яний сінаж Easy Flow 3001, кукурудзяну приставку суцільного зрізу Easy Collect 7500.

В додатку № 1 від 16.01.2008 передбачено здійснення оплати за техніку частинами: до 01.02.2008, до 01.06.2008 та до 01.11.2008 (п. 3).

Відповідно до п. 3 додатку № 1 від 14.08.2008 оплата техніки проводиться по 50% до 29.08.2008 та до 29.09.2008.

Згідно із CMR, CMR, 01.02.2008 та 22.08.2008 позивачем поставлено другому відповідачу сільськогосподарську техніку відповідно до контрактів купівлі-продажу № 0113 та № 09.

Відповідно до п.п. 4 контрактів № 9 та № 0113 право власності на товар переходить від позивача другому відповідачу тільки після повної оплати усіх сум, які належать до сплати позивачу, як передбачено у додатках до цих контрактів; ні одна із сторін не має право передавати свої права та зобов'язання по цих контрактах без попередньої письмової згоди на те іншої сторони.

Частиною 1 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач у вимозі від 23.11.2012 повідомив другого відповідача про те, що станом на дату подання вимоги, борг останнього перед позивачем складає 211 249,10 євро; також позивач зазначив, що погоджений сторонами графік погашення заборгованості, укладений представниками сторін 01.04.2011, зі сторони другого відповідача не виконується, тому у разі наявності рухомого майна, у тижневий строк, з моменту отримання цієї вимоги, позивач вимагає повернути (передати) рухоме майно, передане другому відповідачу від позивача за контрактами купівлі-продажу № 0113 від 16.01.2008, № 06 від 03.04.2008 та № 09 від 14.08.2008.

Відповіді на зазначену вимогу другим відповідачем не надано, також не надано доказів повної оплати останнім сум, які належать до сплати позивачу, як передбачено у вищезазначених додатках № 1 від 16.01.2008 та від 14.08.2008.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку що право власності на товар, переданий позивачем другому відповідачу згідно із додатками № 1 від 16.01.2008 та від 14.08.2008, відповідно до п.п. 4 контрактів № 0113 та № 09, не перейшло до другого відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.06.2009 між Акціонерним банком "Київська Русь" та другим відповідачем, укладено кредитний договір № 21281-20/9-1.

Згідно із п. 1.5 Статуту першого відповідача, зареєстрованого 12.05.2011 номер запису 10711050036001192 перший відповідач є правонаступником Акціонерного банку "Київська Русь", який було створено як закрите акціонерне товариство.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору № 21281-20/9-1 предметом кредитного договору є надання першим відповідачем, за договором банком, другому відповідачу, за договором позичальнику, грошових коштів, у вигляді відзивної відновлювальної "кредитної лінії".

Першим та другим відповідачем також укладено договори про внесення змін до кредитного договору № 21281-20/9-1, а саме: від 31.07.2009, від 31.08.2009, від 01.10.2009, від 28.10.2009, від 20.12.2009, від 29.04.2010, від 31.01.2011.

Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 21282-20/9-1, 10.06.2009 між першим та другим відповідачем укладено договір застави № 7553, відповідно до § 2.1 якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання другий відповідач, за договором заставодавець, передає в заставу першому відповідачу, за договором заставодержателеві, належні йому на праві власності товари в обігу, згідно з переліком, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із додатком № 1 до договору застави № 7553 від 10.06.2009 другим відповідачем серед переліку рухомого майна, що передається в заставу першому відповідачу, в якості забезпечення зобов'язань другого відповідача за кредитним договором № 21281-20/9-1, зазначено, зокрема, таке майно: кормозбиральний комбайн BIG X 500, кукурудзяну приставку суцільного зрізу Easy Collect 7500, арт. 3520100, підбирач трав'яного сінажу Pick-Up Easy Flow 3001.

Частиною 1 ст. 576 ЦК України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Статтями 4 та 11 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-ХІІ із змінами та доповненнями, в редакції, станом на 10.06.2009, встановлено, що предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення; заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

В ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України в редакції, чинній станом на 10.06.2009, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Суд на підставі аналізу наданих до матеріалів справи, а саме, кредитних авізо стосовно міжнародного платежу від 24.01.2008, 02.07.2008, 22.08.2008, 26.05.2009, 27.01.2011, 31.01.2011 дійшов обґрунтованого висновку, що другим відповідачем не було оплачено у повному розмірі сільськогосподарську техніку, поставлену позивачем згідно із контрактами купівлі-продажу за №№ 0113 та 09.

У додатку № 1 до контрактів №№ 0113 та 09 у складі найменування сільськогосподарської техніки міститься визначення кожної одиниці, що відповідає складу найменування, зазначеному в CMR, CMR про відвантаження 01.02.2008 та 22.08.2008, та, також, відповідає відповідним даним переліку майна, зазначеного у додатку № 1 до договору застави № 7553 й даним Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 37287594.

Відповідачами не спростовані встановлені обставини.

Отже, оскільки предметом позову є визнання недійсним окремої частини договору застави та зняття застави, тому суд вірно зазначив, що у детальному дослідженні стану виконання кредитного договору потреби немає.

Твердження про відповідність спірного правочину вимогам, встановленим положенням ст. 203 ЦК України, спростовується матеріалами справи; та обставина, що правочин укладено у нотаріальній формі, не позбавляє сторін обов'язку дотримання усіх вимог ст. 203 ЦК України, у тому числі й частини першої, при укладанні правочину.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2013 р. у справі № 910/467/13 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.